Справа № 460/1309/18
27.11.2018м.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого- судді ОСОБА_1
при секретарі с/з- ОСОБА_2
з участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові кримінальне провадження, внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018140410000046 від 13.05.2017 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Батятичі Кам'янка-Бузького району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, -
Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 , який наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 № 16 від 07.02.2017 зарахований до списків особового складу частини та призначений на посаду навідника оператора взводу навчально-бойового озброєння та техніки роти навчально-бойового озброєння та техніки, умисно, самовільно, з метою ухилитися від військової служби, без поважних причин залишив територію військової частини, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 25.03.2017 року та ухиляється від проходження служби по теперішній час.
Таким чином, ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем, вчинив самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби в умовах особливого періоду, крім воєнного стану (дезертирство), тобто, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 408 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 після роз'яснення суті обвинувачення, в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.3 ст. 408 КК України свою вину визнав повністю та дав суду показання, що він дійсно у період з 25.03.2017 року по теперішній час, у зв'язку з сімейними обставинами, самовільно залишив військову частину з метою ухилитися від військової служби, без поважних причин.В цей період перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.3 ст. 408 КК України правильна, оскільки він, будучи військовослужбовцем, вчинив самовільне залишення військової частини без поважних причин в умовах особливого періоду.
При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.
Суд вважає, що в судовому засіданні вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.3 ст. 408 КК України правильна, оскільки він, будучи військовослужбовцем, вчинив самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби (дезертирство) в умовах особливого періоду.
Суд враховує обставини кримінального правопорушення, його наслідки, характер та ступінь участі обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставини, які пом'якшують обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.
З урахуванням наведеного, а також особи обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання, йому слід призначити покарання у мінімальному розмірі в межах санкції ч.3 ст.408 КК України у виді позбавлення волі. Враховуючи наявність обставин, що пом'якшують обвинуваченому покарання, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень у майбутньому.
Речових доказів у справі немає.
Судові витрати відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст. ст. 370, 373-374, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Застосувати до засудженого ОСОБА_4 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Командиру військової частини польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) здійснювати контроль за поведінкою засудженого військовослужбовця ОСОБА_4 , а у разі його звільнення з військової служби, контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.
У разі звільнення з військової частини, зобов'язати засудженого ОСОБА_4 згідно ч.1 ст.76 КК України, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися в уповноважений орган з питань пробації для реєстрації.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1