Ухвала від 30.11.2018 по справі 1140/3237/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 листопада 2018 року справа № 1140/3237/18

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача-1: Кіровоградського обласного військового комісаріату, АДРЕСА_2

до відповідача - 2: Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області, вул. Незалежності,112, смт. Добровеличківка, Кіровоградська область, 27000

третя особа: Релігійна громада «ЦВЄХ «Слово Істини», пров. Молодіжний, 16, с. Горішні Плавні, Полтавська область,39800

про вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить :

- визнати протиправним рішення відповідача та таким, що обмежує законні права позивача, передбачені ст.35 Конституції України;

- зобов'язати відповідача - Добровеличківську районну державну адміністрацію Кіровоградської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про звільнення від військової служби під час мобілізації за релігійними переконаннями, прийняти рішення, яким задовольнити звернення позивача про заміну військової строкової служби альтернативною (невійськовою) службою, в зв'язку з релігійними переконаннями.

За правилами п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.4 ч. 5 ст.160 КАС України (в редакції Закону від 03.10.2017р. №2147-VIII), в позовні заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

В даному випадку, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача та таким, що обмежує законні права позивача, передбачені ст.35 Конституції України, однак до не конкретизує яке саме рішення, та ким з відповідачів воно прийнято, що є порушенням п. 4 ч.5 ст.160 КАС України.

Зміст позовних вимог визначає предмет та спосіб судового захисту.

Адміністративний позов має містити вимоги якими повинен бути вирішений спір по суті та вказано спосіб відновлення порушеного права позивача.

Приписами ст.245 КАС України визначено, що в разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

В даному випадку, зі змісту пред'явленого позову та позовних вимог неможливо встановити, яким чином можливо відновити порушене право позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При цьому, пред'явлені позивачем позовні вимоги не конкретизовані, що унеможливлює суд встановити, ким та яким чином порушено право позивача та яким чином, їх можливо відновити.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 (з наступними змінами), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року ( Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 року встановлено прожитковий мінімум у розмірі 1762 грн.) в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до вимог п.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб плати, а саме 704,80 грн.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, тому необхідно було сплати судовий збір в розмірі 1409,60 грн.

Позивачем до суду надано квитанцію №1422-3737-4137-3663 від 23.11.2018 року на суму 704,80 грн.

Зважаючи на викладене, позивачеві необхідно надати суду належні докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, відповідно вимог Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України (в редакції Закону від 03.10.2017р. №2147-VIII), суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліку.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко

Попередній документ
78224911
Наступний документ
78224913
Інформація про рішення:
№ рішення: 78224912
№ справи: 1140/3237/18
Дата рішення: 30.11.2018
Дата публікації: 20.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів