15 листопада 2018 року м. Київ № 810/3336/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд визнати дії та бездіяльності відповідача протиправними та зобов'язати його вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 16.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Учасникам справи було запропоновано у визначений судом строк вчинити певні процесуальні дії (за їх бажанням).
До суду від представника відповідача в межах встановленого судом строку, поряд із відзивом на позовну заяву, безпосередньо у самому відзиві заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (п. 2 резолютивної частини відзиву, а також на окремому аркуші письмове клопотання).
Вирішуючи вказані клопотання, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частин 2, 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У даному випадку предмет позову стосується рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат тощо.
Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що має бути розглянута без проведення судового засідання.
Про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, представник відповідача, не зважаючи на викладені у відзиві заперечення проти позову, у письмовому клопотанні зазначив про необхідність надання ним усних пояснень та дослідження поданих доказів. Зазначив також про складність даної справи з підстав того, що управління за рахунок коштів Державного бюджету України здійснює відповідні виплати, а в даному випадку сума перерахунку пенсії позивачеві є надто значною щоб розглядати справу без виклику сторін з метою уникнення нецільової розтрати відповідачем коштів Державного бюджету України. Натомість, жодних доказів в обґрунтування заявленого клопотання суду не представив, як і не підтвердив складність даної справи з точки зору процесуального закону, зокрема, не надав доказів, що сума перерахунку, в разі його здійснення, буде перевищувати п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є малозначною і будь-яких вагомих підстав для її розгляду у судовому засіданні представник відповідача не навів, окрім перелічених вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись статтями 12, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотань представника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Глазунова Андрія Романовича про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панченко Н.Д.