20 листопада 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2369/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Пасічника, Ю.П.,
при секретарі судового засідання Побочій О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2Р, представника відповідача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, (Адреса: 25031, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області, (вул. В. Чміленка, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 40108709) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про:
- визнання протиправними та скасування наказів т. в. о. начальника Головного управління національної поліції в Кіровоградській області №680 від 26.04.2018 та №246 о/с від 06.06.2018 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
- зобов'язання начальника Головного управління національної поліції в Кіровоградській області поновити ОСОБА_1 на службі в органах Національної поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Компаніївського відділення поліції Долинського відділення поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції.
- зобов'язання Головного управління національної поліції в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07 червня 2018 року по день винесення рішення судом.
- допуск до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в органах Національної поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Компаніївського відділення поліції Долинського відділення поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №680 від 26.04.2018 на нього - інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Компаніївського відділення поліції Долинського відділення поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №246 о/с від 06 червня 2018 року його було звільнено зі служби у поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 06.06.2018.
Підставою видачі зазначених наказів, слугували матеріали службового розслідування, призначеного згідно п 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №320, відповідно до наказу ГУНП в Кіровоградській області від 03.03.2018 №360 за фактом порушення службової дисципліни інспектором сектору реагування патрульної поліції №4 Компаніївського відділення поліції Долинського відділення поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1
Позивач не погоджуючись з підставами застосування до нього заходу дисциплінарного впливу зазначив, що станом на день видачі наказу №640 від 26.04.2018. його вину у скоєнні адміністративних правопорушень доведено не було.
Крім того, позивач, вважає, що при винесені наказу про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби було порушено процесуальний порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Відповідачем подано відзив на позов. В обґрунтування відзиву зазначається, що оскаржувані накази ГУНП в Кіровоградській області винесені в межах повноважень, на підставі вимог чинного законодавства та у спосіб визначений законом, а тому є правомірними. Керівництво ГУНП за наслідками службового розслідування правомірно зробило висновок про наявність у діях позивача вчинку, який слугує підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, оскільки відповідно до матеріалів службового розслідування поведінка позивача, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, скоєння порушень правил дорожнього руху, були враховані при застосуванні такого заходу дисциплінарного впливу як звільнення зі служби в поліції.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що звільнення позивача з органів внутрішніх справ відбулося з дотриманням вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, у зв'язку з виявленими порушенням службової дисципліни та з урахуванням раніше застосованих до позивача дисциплінарних стягнень.
В судовому засіданні 20.11.2018 року на підставі ч. 3 ст. 243 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Складення рішення в повному обсязі відкладено до 30.11.2018р.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст.3 Закону України "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Нормами ч.ч.1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з п.9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VIII до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245 із наступними змінами).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Пунктом 6 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
На час виникнення спірних правовідносин та розгляду даної справи, сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів Національної поліції стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, врегульовані Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (надалі Дисциплінарний статут).
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарний проступок, як зазначено в ст. 2 Дисциплінарного статуту, - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до змісту ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Відповідно до п. 1.2. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013р. №230 (надалі Інструкція №230), службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.
Згідно п. 2.1. Інструкції №230, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 03.03.2018р. видано наказ №360 «Про призначення проведення службового розслідування» (т.1а.с.96).
Наслідком видання вказаного наказу стало службове розслідування.
Результати службового розслідування оформлено Висновком від 17.04.2018р. (т.1а.с.11-26).
Зміст висновку вказує на те, що службове розслідування проводилось за фактом керування інспектором сектору реагування патрульної поліції №4 Компаніївського відділення поліції Долинського відділення поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, 02.03.2018 о 23.30 год. автомобілем НОМЕР_2, по автодорозі М-12 Стрий - Тернопіль - Кропивницький, 678 км. +200 м. в стані алкогольного сп'яніння.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 р. №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 р. за №541/23073 (далі - Інструкція ).
Пунктом 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.
Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення (п. 5.4. Інструкції).
Із змісту висновку щодо наявності дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 від 17 квітня 2017 року встановлено, що комісія встановила порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху України, зокрема керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, не виконання вимоги про зупинку, та порушення мною вимог ст. ст. 1, 6, 7, 37, 257, 276, 277 КУпАП, ст. ст. 15, 19 ЗУ «Про звернення громадян», ст. ст. 6-8, 18, 64 ЗУ «Про національну поліцію», яке полягало у необ'єктивному та не всебічному розгляді звернень гр. ОСОБА_4 від 05.09.2017, гр. ОСОБА_5 від 05.09.2017, ОСОБА_6 від 21.01.2018 (т.1а.с.161-196), неприйнятті рішення відповідно до вимог чинного законодавства і не забезпечено їх виконання, не вирішенні питань про відповідальність осіб, з вини яких були допущені порушення прав людини, не забезпечено виконання вимог КУпАП, не вжито заходів щодо запобігання вчинення правопорушень, не дотримані законність при провадженні у справах про адміністративне правопорушення, не складені відносно осіб, які вчинили адміністративні правопорушення протоколи та не направлені до суду для розгляду, що дозволили уникнути відповідальності особам, які їх вчинили. Та не доведення про факт скоєння позивачем порушення службової дисципліни своєму безпосередньому керівнику.
Однак, з урахуванням дослідження письмових доказів, судом встановлено, що в матеріалах службового розслідування, які стали підставою прийняття оскаржуваних рішень не зазначено та не враховано положення пунктів 12 - 13 Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.11.2017 № 930, якими чітко встановлено, що за результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об'єктивного, всебічного та повного розгляду звернення. Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку надає орган (підрозділ) поліції, який його отримав або до компетенції якого належить вирішення порушених у зверненні питань, та підписує керівництво цього органу.
Тобто аналіз наведених норм дає підставу стверджувати, що саме на керівника органу поліції покладений обов'язок по прийняттю рішень за результатами розгляду звернення громадянина, а тому, в даному випадку, в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки дисциплінарного проступку.
Також судом враховано, що 01.06.2018 рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти №2 Управління національної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволені у повному обсязі. Визнано протиправними дії інспектора роти №2 Управління національної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_7, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП. Скасовано Постанову Серії ВР №104130 від 03.03.2018 винесену інспектором роти №2 Управління національної поліції в Кіровоградській області, лейтенантом поліції ОСОБА_7 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення (т.1а.с.32-34).
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2018 апеляційну скаргу інспектора роти №2 Управління національної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 залишено без задоволення (т.1а.с.35-37).
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.07.2018 справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, провадженням закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (т.1а.с.31).
В судових засіданнях не знайшло підтвердження керування ОСОБА_1 02.03.2018 р. о 23-30 год., автомобілем «Toyota Camry», з ознаками алкогольного сп'яніння транспортним засобом.
Вищевказані обставини, в силу положень ч. 6 ст. 78 КАС України, не підлягають доказуванню та є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем всупереч положенням Дисциплінарного статуту, без доведення вини особи, яка на думку відповідача скоїла дисциплінарний проступок, необґрунтовано застосовано захід дисциплінарного стягнення до позивача, про що видано наказ №680 від 26.04.2018р. «Про покарання працівників Компаніївського відділення поліції Долинського ВП ГУНП в Кіровоградській області» (т.1а.с.145-152), а в подальшому, 06.06.2018р. видано наказ №246о/с «По особовому складу», яким реалізовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби (т.1а.с.27).
Судом встановлено, що на час проведення службового розслідування та винесення оскаржених наказів позивач дисциплінарних стягнень не мав, що дає підстав вважати, що він характеризується позитивно і добросовісно виконував свої функціональні обов'язки.
Слід зазначити, що відповідно до приписів п.14 Дисциплінарного статуту, звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, а тому при визначенні виду дисциплінарного стягнення, виходячи з висновків службового розслідування слідує, що відповідачем не була врахована попередня поведінка особи, ставлення позивача до виконання службових обов'язків, доведеність вини позивача.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності виданих наказів начальника Головного управління національної поліції в Кіровоградській області №680 від 26.04.2018 та №246 о/с від 06.06.2018 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, тому вони підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, тому позивач підлягає поновленню на тій посаді, з якої його було звільнено.
Частиною 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим ПКМУ від 08.02.95р. №100 (надалі - Порядок).
Відповідно до пункту 5 Порядку основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Згідно довідки про доходи позивача за останні два місяці, які передували звільненню, середньоденна заробітна плата складала 216,49 грн. (т.1а.с.86). Час вимушеного прогулу з дати звільнення та до дати ухвалення судом рішення по справі складає 116 робочих днів, отже, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу складає: 216,49 грн. х 116 = 25112,84 грн.
Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, в даній справі суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання стягнення на користь позивача грошове утримання за один місяць в розмірі 6494,70 грн. (216,49 грн. х 30), та поновлення позивача на службі в органах Національної поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Компаніївського відділення поліції Долинського відділення поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції.
З наведеного слідує, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1, (Адреса: 25031, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709) - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати накази т. в. о. начальника Головного управління національної поліції в Кіровоградській області №680 від 26.04.2018 та №246 о/с від 06.06.2018 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Поновити ОСОБА_1 на службі в органах Національної поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Компаніївського відділення поліції Долинського відділення поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції.
Зобов'язати Головне управління національної поліції в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07 червня 2018 року по 20 листопада 2018р. в розмірі 25112,84 грн.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в органах Національної поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Компаніївського відділення поліції Долинського відділення поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції та стягнення грошового забезпечення за один місяць в розмірі 6494,70 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 30.11.2018р.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_8