30 листопада 2018 року Справа № 280/4529/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69096) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (бул. Вінтера, буд. 14, м.Запоріжжя, 69096) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
29.10.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії по вирішенню питань, пов'язаних з наданням населенню житлових субсидій, пільг та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідача від 02.07.2018 (протокол №14), в частині відмови у призначенні субсидії позивачу з 01.05.2018 на орендоване житло (АДРЕСА_2);
зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення житлової субсидії на орендоване житло за адресою: АДРЕСА_3 з 01 травня 2018 року, з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням комісії по вирішенню питань, пов'язаних з наданням населенню житлових субсидій, пільг та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям Управління від 02.07.2018 (протокол №14) відмовлено позивачу у призначенні субсидії з 01.05.2018 на орендоване житло. Позивач з даним рішенням не згодна оскільки отримує допомогу при народженні дитини. В зв'язку з отриманням допомоги при народженні дитини, вважає, що має право на отримання субсидії.
Ухвалою суду від 01.11.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судовому засіданні на 27.11.2018.
Відповідач позов не визнав надав суду відзив (вх.№ 38836 від 28.11.2018) в якому зазначив, що відповідно до п.п.3 п.6 «Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо:
за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Оскільки за інформацією ДФС позивач не мала доходів за 3 та 4 квартал 2017 року, а також не сплатила Єдиний соціальний внесок було прийнято рішення (протокол комісії від 02.07.2018 №14) про відмову в призначенні субсидії позивачу.
Також зазначив, що твердження позивача відносно того, що вона отримує допомогу при народженні дитини з квітня 2013 року та на підставі цього має право на отримання субсидії суперечить діючому законодавству України. Оскільки з допомоги на дитину, яку отримує позивач, вже не здійснюються відрахування єдиного соціального внеску, так як дитині вже виповнилось три роки на момент розрахунку доходів, які враховуються під час призначення житлової субсидії.
На підставі викладеного в відзиві, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Частиною 3 ст. 263 КАС України встановлено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Згідно з ч. 2 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Повний текст судового рішення виготовлено з урахуванням вищезазначених норм.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є багатодітною матір'ю на утриманні у якої станом на 01.05.2018 перебувало двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 33-34).
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському районну та отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, а також щомісячну одноразову допомогу 1-ої дитини, що підтверджується довідками: №02-04/11 від 05.06.2018 та 02-02/103 від 21.06.2018. (а.с. 16, 35).
Позивач фактично мешкає разом з неповнолітніми дітьми, відповідно до договору оренди, за адресою: АДРЕСА_4, 69096, що підтверджується листом відповідача від 30.07.2013 №04-11/5122 (а.с. 22).
З січня 2016 року позивач перебуває на обліку у відповідача як одержувач житлової субсидії.
02 липня 2018 року Протоколом №14 засідання комісії по вирішенню питань, пов'язаних з наданням населенню житлових субсидій, пільг та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідача позивачу відмовлено у призначенні субсидії з 01.05.2018 на орендоване житло. Також в протоколі зазначено, що при винесенні рішення були враховані конкретні обставини та акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї (а.с. 18).
Як вбачається з Акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї №1069 від 01.06.2018, стан приміщення, в якому мешкає позивач, задовільний, є необхідні речі та меблі. Не час, який перевірявся, ОСОБА_1 не працює та стверджує, що інших доходів не має.
На заяву позивача щодо підстав відмови у призначенні субсидії (а.с. 21) відповідач листом від 30.07.2018 за №04-11/5122 повідомив, що відповідно до п.п.3 п.6 «Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо:
за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадків, коли наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за цих осіб).
Оскільки за інформацією ДФС позивач не мала доходів за 3 та 4 квартал 2017 року, а також не сплатила Єдиний соціальний внесок, рішення про призначення (не призначення) субсидії приймалось на засіданні комісії по вирішенню питань, пов'язаних з наданням населенню житлових субсидій, пільг та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям після складання акту обстеження матеріально побутових умов сім'ї (а.с. 22).
Не погодившись з рішенням відповідача (оформленим протоколом №14 від 02.07.2018) позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 КАС України відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21.10.1995 №848 затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій (далі - Положення №848).
Відповідно до абз. 1 п. 2 Положення №848 (тут і далі за текстом в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 № 329) право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Згідно з абз.1 п.3 Положення №848 призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
Пунктом 4 Положення №848 визначено, що житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, внеску/платежу об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов'язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абз.1 п.8 Положення №848 житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку).
Відповідно до приписів абз.2 п.8 Положення №848 за рішенням комісії житлова субсидія може призначатися одному із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому на підставі договору найму (оренди) житла (далі - орендарі), або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
Підпунктом 3 пункту 6 Положення №848 встановлено, що житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо:
за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадків, коли наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за цих осіб).
На вказаний пункт Положення №848 посилався відповідач (лист від 30.07.2018 за №04-11/5122 та відзив) як на підставу відмови у призначенні субсидії.
Однак, абз. 7 пп. 3 п. 6 Положення №848 встановлено, що житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами другим - четвертим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсію, стипендію, допомогу при народженні (усиновленні) дитини, допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомогу по безробіттю.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що станом на час виникнення спірних правовідносин позивач отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні 1-ої дитини, що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району №02-02/103 від 21.06.2018. (а.с. 16). Зазначену допомогу позивач отримує з квітня 2013 року, проти вказаної обставини сторони не заперечували.
Тобто, враховуючи приписи абз. 7 пп.3 п.6 Положення №848 позивач мала право на отримання субсидії.
Суд критично ставиться до твердження відповідача, що з допомоги на дитину, яку отримує позивач, вже не здійснюються відрахування єдиного соціального внеску, так як дитині вже виповнилось три роки, а отже відсутні підстави для нарахування житлової субсидії з огляду на наступне.
По-перше, абз. 7 пп. 3 п. 6 Положення №848 не передбачена залежність призначення субсидії від сплати єдиного соціального внеску з доходів, зазначених у цій нормі.
По-друге, відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини.
Аналогічний припис міститься пп.2 п.2 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469) зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015за № 508/26953.
З вищезазначених норм вбачається, що отримання допомоги при народженні дитини не прив'язано до досягнення нею трирічного віку.
В зв'язку з чим за позивача страхові внески повинен сплачувати орган, який нараховує та виплачує допомогу при народженні дитини.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що під час прийняття рішення від 02.07.2018 про відмову ОСОБА_1 у призначенні житлової субсидії на орендоване житло з 01.05.2018 відповідач діяв не обґрунтовано та всупереч вимог чинного законодавства України, що свідчить про наявність підстав для скасування такого рішення.
Пунктом 3 Положення №848 визначено, що призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення)..
Отже прийняття рішень про призначення житлових субсидій та визначення їх розміру відноситься до дискреційних повноважень органів соціального захисту населення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав та законних інтересів ОСОБА_1 є зобов'язання Управління повторно розглянути заяву позивача про призначення житлової субсидії на орендоване житло за адресою: АДРЕСА_5, з 01 травня 2018 року, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваного рішення про відмову у призначенні позивачу субсидії відповідач діяв необґрунтовано та без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
В зв'язку з тим, що ухвалою суду від 01.11.2018 позивач була звільнена від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат не вирішувалось.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення засідання комісії по вирішенню питань, пов'язаних з наданням населенню житлових субсидій, пільг та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району від 02.07.2018, оформлене у формі протоколу №14, в частині відмови у призначенні субсидії ОСОБА_1 з 01.05.2018 на орендоване житло (АДРЕСА_6);
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (бул. Вінтера, буд. 14, м.Запоріжжя, 69096; код ЄДРПОУ 37573796) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1; яка мешкає за адресою: АДРЕСА_7, 69096) про призначення житлової субсидії на орендоване житло за адресою: АДРЕСА_3 з 01 травня 2018 року, з урахуванням висновків суду.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Кисіль