Справа № 347/1519/18
Провадження № 2/347/777/18
28 листопада 2018 року м. Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Гордія В.І.,
з секретарем - Корбутяк Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Косові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної злочином,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної злочином.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, суду пояснив, та позовній заяві зазначив, що вироком Косівського районного суду від 23.01.2017 року ОСОБА_2 було засуджено за ч.2. ст.121 КК України до покарання у вигляді 7 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.04.2017 року апеляційну скаргу прокурора та потерпілого залишено без задоволення. Ухвалою від 18.09.2017 року Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було відмовлено у відкритті касаційного провадження. В даному кримінальному провадженні позивача визнано потерпілим, однак він цивільний позов не заявляв, так як вважав, що завдані збитки заподіяні злочином будуть відшкодовані. Однак, шкода йому не була відшкодована, що змусило його звернутися до суду з цим позовом. Матеріальну шкоду складають витрати на відновлюваний ремонт побитих вікон, загальна сума якої складає 3 132, 43 грн. Крім того, вважає, що злочинними діями ОСОБА_2 йому було завдано значну моральну шкоду, а саме, втрату рідної людини - рідного брата, яку він оцінює в розмірі 200 000 грн. Просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково: в частині матеріальної шкоди визнав повністю, а в частині стягнення моральної шкоди - в розмірі 50 000 грн.
Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов слід задовольнити частково із наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як передбачено ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області № 347/1374/15 від 23.01.2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч.2 ст. 121 КК України до покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі (а.с. 4-8). Даний вирок ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.04.2017 року було залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора та потерпілого - без задоволення (а.с.9-11). Також, ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.09.2017 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження (а.с.12-13).
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
А згідно до ч.1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Як видно із копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.11.2004 року (а.с.15), ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності в частці 455/1000, належить житловий будинок, що розташований в м. Косів, вул.. Ірчана 208, Івано-Франківської області.
Згідно кошторисних документів із розрахунками вартості ремонту віконної коробки та віконних рам (а.с.17-28), загальна вартість такого поточного ремонту становить 3132,43 грн., тобто матеріальна шкода, яка була завдана при скоєнні злочину становить 3 132, 43 грн.
А тому суд вважає доведеним факт заподіяння ОСОБА_2 матеріальної шкоди ОСОБА_1 на загальну суму 3 132, 43 грн., а позовні вимоги в цій частині слід задоволити в повному обсязі.
Окрім того, як вказано позивачем, злочинними діями ОСОБА_2 йому було завдано значну моральну шкоду, так як він втратив близьку йому людину, рідного брата. В зв»язку із цим вважає, що йому було заподіяно і моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 200000 грн.
Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року за № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині відшкодування йому ОСОБА_2 моральної шкоди, суд бере до уваги понесені ним моральні страждання від даного кримінального правопорушення, а саме, втрату близької людини. Але також, суд враховує і те, що відшкодування моральної шкоди не повинно бути засобом збагачення, а має ґрунтуватися на принципах розумності, справедливості та з врахуванням реальної можливості її відшкодування особою, яка її завдала.
При цьому, в даному випадку, суд враховує встановлені вироком суду факти того, що померлий брат позивача проживав в будинку один, оскільки позивач постійно проживав в іншому населеному пункті, який розташований більш як за 100 км від місця проживання його померлого брата, що свідчить швидше про родинну спорідненість позивача і померлого, а не про існування між ними тісних родинних стосунків.
Натомість, до померлого брата позивача часто ходила його доглядати та допомагати по господарству стороння йому людина, а саме, колишня дружина відповідача, яка і того фатального вечора також була там, і готувала вечерю померлому.
Окрім того, суд, враховує міркування позивача наведені ним у позовній заяві при розрахунку завданої йому моральної шкоди, яка на думку суду більше полягає у понесенні ним матеріальних витрат, а саме: поїздки позивача на виклики під час досудового слідства та судового розгляду, чим на понесені моральні страждання.
Окрім того, суд враховує і інші обставини, зокрема, те, що відповідач повністю відбув покарання за вчинений ним злочин, є інвалідом ІІІ групи, що може вплинути на строки відшкодування ним спричиненої та присудженої судом моральної та матеріальної шкоди, його готовність та матеріальну можливість відшкодовувати завдану ним моральну шкоду.
А тому, зважаючи на вищенаведені мотиви, суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 80000 грн. моральної шкоди, розмір якої буде розумним і достатнім в даному конкретному випадку.
Окрім того, оскільки по даній категорії справ позивачі звільнені від сплати судового збору, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, із відповідача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме: за позовну вимогу про стягнення матеріальної шкоди - у розмірі 704,80 грн. та за позовну вимогу за стягнення моральної шкоди, у розмірі 800 грн., тобто на загальну суму 1504,80 грн.
На підставі стст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, та керуючись ст.ст. 12, 13, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 (НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2) - на користь ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 3132 (три тисячі сто тридцять дві) грн. 43 коп. матеріальної шкоди заподіяної злочином та 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, (НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2) - 1504,80 грн. судового збору на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Апеляційна скарга на рішення суду до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Гордій В.І.