29 листопада 2018 року (о 17 год. 30 хв.) Справа № 334/5826/18 ЗП/0840/182/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В. за участю секретаря судового засідання Аксьонової С.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (69089, м. Запоріжжя, вул. Лікарняна, 16, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29, код ЄДРПОУ 40108688), третя особа: Департамент інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 40108578) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
06.09.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла справа №334/5826/18 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України в особі Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа: Департамент інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя (головуючий суддя Гнатюк О.М.) від 10.08.2018 дана адміністративна справа передана в порядку п. 2 ч. 1 ст.29 КАС України за підсудністю на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 65-В).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, справа №334/5826/18 провадження № ЗП/0840/182/18 передана на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Калашник Ю.В.
Ухвалою суду від 12.09.2018 позовну заяву залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 24.09.2018 позивачем до суду надано уточнену позовну заяву, в якій позивач просить суд:
визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо не припинення розшуку автомобілю марки Mitsubishi Lancer 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_2, який належить позивачу на праві приватної власності;
зобов'язати Головного управління Національної поліції в Запорізькій області припинити розшук автомобіля марки «Mitsubishi Lancer» 2008 року випуску, д.н АР 6265 ВІ, VIN CODE JMBSTCY4A8U017874.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач є власником транспортного засобу Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, д.н АР 6265 ВІ, VIN CODE JMBSTCY4A8U017874. 20.07.2012 зазначений автомобіль був викрадений біля Балаклавського управління в м. Севастополі АР Крим, за вказаним фактом слідчим відділом УМВС в м. Севастополі порушено кримінальне провадження № 820410, в процесі проведення слідчих дій автомобіль, який належить позивачу на праві власності повернуто позивачу, особи, що вчинили злочин притягнуті до кримінальної відповідальності. Однак, слідчим відділом УМВС в м. Севастополі не здійснено відповідних дій щодо зняття автомобіля позивача з розшуку з системи «Рубіж». Наразі позивача зупиняють на кожному пості поліції, яка оснащена базою «Рубіж» та зазначають про те, що автомобіль Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, д.н АР 6265 ВІ, VIN CODE JMBSTCY4A8U017874 знаходиться у розшуку у Балаклавському ОП м. Севастополя з 2012 року, у зв'язку із чим позивач змушений кожен раз надавати пояснення із відповідними документами з підтвердженням вищевикладеного. У зв'язку із порушенням повноцінного користування своєю власністю позивач просить суд ухвалити відповідне рішення про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Запорізькій області припинити розшук автомобіля, який належить позивачу. З огляду на таке, просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 01.10.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судовому засіданні 29.10.2018. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
17.10.2018 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 32774), в якому зазначає, що наразі автомобіль, який належить позивачу на праві власності перебуває на обліку в інформаційній підсистемі «Угон» Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України, як розшукуваний Балаклавським РВ м. Севастополя. Оскільки, відповідач не вчиняв жодних дій щодо постановки на облік в Інтегрованій інформаційно-пошукової системі інформації щодо розшуку належного позивачу автомобіля, то питання щодо вилучення такої інформації не входить до повноважень відповідача. Беручи до уваги вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
23.10.2018 до суду від представника третьої особи надійшли пояснення на позов (вх. № 33577), в яких зазначає, що 21.07.2012 інформацію про розшук транспортного засобу позивача внесено до Інтегрованої інформаційно-пошукової системи ОВС України за ініціативою Балаклавського РВ Севастопольського МУ ГУМВС України в АРК відповідно до кримінальної справи № 14008312012820410001 від 21.07.2012. Станом на 18.10.2018 за даними Інтегрованої інформаційно-пошукової системи транспортний засіб позивача перебуває у розшуку.
29.10.2018 до суду від позивача надійшло клопотання (вх. № 34439) про розгляд справи у порядку письмового провадження. Представник відповідача проти задоволення клопотання не заперечує, про що свідчить відповідна відмітка на такому клопотанні.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, враховуючи неявку всіх учасників справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 с. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 на праві власності належить транспортний засіб Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, д.н АР 6265 ВІ, VIN CODE JMBSTCY4A8U017874, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу АРС 105638(а.с.26).
20.07.2012 зазначений автомобіль був викрадений біля Балаклавського управління в м. Севастополі АР Крим.
21.07.2012 Балаклавським РВ Севастопольського МУ ГУМВС України в АРК зареєстровано звернення позивача щодо незаконного заволодіння транспортного засобу, який належить позивачу, за вказаним фактом порушено кримінальне провадження № 820410.
21.07.2012 інформацію про розшук зазначеного транспортного засобу Балаклавським РВ Севастопольського МУ ГУМВС України в Автономній Республіці Крим внесено до Інтегрованої інформаційно-пошукової системи ОВС України, Положення про яку затверджено наказом МВС України від 12.10.2009 № 436, зареєстрованого в ОСОБА_2 юстиції України 28.12.2009 за № 1256/17272.
Відомості про розшук транспортного засобу в автоматичному режимі з Інтегрованої інформаційно-пошукової системи відвантажено до автоматизованої інформаційно-пошукової системи відеофіксації номерних знаків транспортних засобів «Відеоконтроль-Рубіж» (далі - ІС «Відеоконтроль-Рубіж»), Інструкція щодо використання якої затверджено наказом МВС України від 23.11.2013 № 1080дск, зареєстрованого в ОСОБА_2 юстиції України від 18.12.2012 за №2107/22419.
Як зазначено у позові, в процесі проведення слідчих дій автомобіль позивача повернуто власнику, особи, що вчинили злочин притягнуті до кримінальної відповідальності, однак слідчий відділ УМВС в м. Севастополі не здійснив зняття автомобіля позивача з розшуку з системи «Рубіж».
26.02.2018 позивач звернувся до ОСОБА_2 внутрішніх справ України із зверненням про надання роз'яснень, в якому просив останнього надати роз'яснення, яким чином позивачу зняти з розшуку транспортний засіб позивача з ІС «Відеоконтроль-Рубіж», якщо в розшук він був поставлений правоохоронним органом України, який на даний час знаходиться на тимчасово окупованій території і можливості його зняття саме цим органом відсутні (а.с.31).
ОСОБА_2 внутрішніх справ України від 07.03.2018 № Т-2256 звернення позивача надіслано за належністю до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (а.с.33).
Листом від 28.03.2018 № 449/04/2-2018 відповідач повідомив позивача про те, що транспортний засіб Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, д.н АР 6265 ВІ перебуває на обліку в інформаційній системі «Угон», як розшукуваний Балаклавським РВ м. Севастополя. У зв'язку із тим, що інформація про викрадення автомобіля поставлена на облік в інформаційній системі «Угон» Балаклавським РВ м. Севастополя та своєчасно не знята на теперішній час зняти автомобіль можуть лише співробітники Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України. Для зняття транспортного засобу з обліку ІП «Угон» необхідно надати Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України (або до Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Запорізькій області для подальшої передачі у ДІАП) належний чином завірено копію рішення суду, який зобов'язує Національну поліцію України припинити розшук автомобіля Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, д.н АР 6265 ВІ (а.с.33).
Позивач вважає, що порушено його право повноцінного користування своєю власністю, у зв'язку із чим звернувся до суду із вказаним позовом.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу приписів частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Наказом ОСОБА_2 внутрішніх справ України від 12.10.2009 №436, що зареєстрований в ОСОБА_2 юстиції України 28.12.2009 за №1256/17272, відповідно до статей 10 та 11 Закону України «Про міліцію», постанов Кабінету Міністрів України від 04.10.2006 № 1383 «Про затвердження Положення про ОСОБА_2 внутрішніх справ України», від 20.12.2006 № 1767 «Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007 - 2009 роки» та з метою вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України, підвищення ефективності її використання у профілактиці правопорушень, розкритті та розслідуванні злочинів, розшуку злочинців затверджено Положення про Інтегровану інформаційно-пошукову систему органів внутрішніх справ України (далі - Положення №436).
Згідно з пунктом 1.3 Положення №436, Інтегрована інформаційно-пошукова система органів внутрішніх справ України (далі - ІІПС) - це сукупність організаційно-розпорядчих заходів, програмно-технічних та інформаційно-телекомунікаційних засобів, що забезпечують формування та ведення довідково-інформаційних, оперативно-розшукових обліків, авторизований доступ до інформаційних ресурсів ІІПС.
Метою створення ІІПС є об'єднання існуючих в органах та підрозділах внутрішніх справ України (далі - ОВС) інформаційних ресурсів в єдиний інформаційно-аналітичний комплекс із використанням сучасних інформаційних технологій, комп'ютерного та телекомунікаційного обладнання для підтримки оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ, суттєвого зміцнення їх спроможності протидії та профілактики злочинності (пункт 2.1 Положення №436).
За приписами пункту 3.1 Положення №436 інформаційними ресурсами (об'єктами обліку) ІІПС є об'єктивно поєднаний набір відомостей, що безпосередньо стосується осіб, кримінальних та адміністративних правопорушень, а також інших подій, який накопичується в процесі службової діяльності ОВС в обсязі, структурі й порядку, що визначаються завданнями, покладеними на ОВС, відповідно до чинного законодавства. До складу інформаційних ресурсів належать відомості, зокрема, щодо викрадених речей, документів, цінностей та іншого майна.
Наказом МВС України від 29.12.2011 №975 відповідно до ст. 21-1 Закону України «Про міліцію», ст. 51-1 Закону України «Про дорожній рух», ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», п. 37 постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 341 «Про Положення про Державну автомобільну інспекцію ОСОБА_2 внутрішніх справ» та постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 «Про Правила дорожнього руху» і з метою вдосконалення організації несення служби нарядами дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, активізації боротьби зі злочинністю на автотранспорті введено в експлуатацію автоматизовану інформаційно-пошукову систему відеофіксації транспортних засобів з розпізнаванням номерних знаків та перевіркою їх за розшуковими реєстрами «ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж». Пунктом 1.2 даного наказу затверджено також методичні рекомендації щодо роботи з інформаційною системою.
У подальшому, наказ МВС України від 29.12.2011 №975 «Про введення в експлуатацію системи відеофіксації номерних знаків транспортних засобів «ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж» скасовано іншим наказом МВС України від 14.05.2012 №418, прийнятим на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 та з метою приведення нормативно-правових актів МВС у відповідність до законодавства.
Експлуатація вказаної системи здійснюється згідно з Інструкцією з використання системи відеофіксації номерних знаків транспортних засобів «ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж», затвердженої наказом МВС України від 23.11.2012 №1080дск, зареєстрованим в ОСОБА_2 юстиції України 18.12.2012 за №2107/22419.
Із відзиву відповідача та письмових пояснень третьої особи судом встановлено, що що інформація про розшук належного позивачу автомобіля Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, д.н АР 6265 ВІ, VIN CODE JMBSTCY4A8U017874, внесена до Інтегрованої підсистеми «Угон» інтегрованої інформаційно-пошукової системи та інформаційної системи «Відеоконтроль-Рубіж» Балаклавським РВ Севастопольського МУ ГУМВС України в АРК у зв'язку з кримінальною справою №820410, відкритою 21.07.2012 за заявою позивача по факту викрадення вищевказаного автомобіля.
Разом з цим, не зважаючи на те, що автомобіль Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, д.н АР 6265 ВІ, VIN CODE JMBSTCY4A8U017874, у подальшому було знайдено та повернуто власнику, запис щодо розшуку автомобіля із Інтегрованої підсистеми «Угон» інтегрованої інформаційно-пошукової системи та інформаційної системи «Відеоконтроль-Рубіж» видалено не було.
Згідно статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 1 Протоколу №11 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як встановлено судом вище, на теперішній час, позивач позбавлений можливості безперешкодно користуватися транспортним засобом автомобіля Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, д.н АР 6265 ВІ, VIN CODE JMBSTCY4A8U017874 зокрема, через можливість працівників поліції у будь-який час зупинити та вилучити у нього вказаний автомобіль з посиланням на перебування останнього у розшуку до з'ясування всіх обставин.
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 29.11.1991 «ОСОБА_3 Девелопмент та інші проти Ірландії» вбачається, що заборона експлуатації майна є втручанням у майнові права власника.
Так, розглядаючи цю справу, Європейський суд у рішенні від 29.11.1991 зазначив, що, володіючи майном, заявник цілком правомірно очікував, що він може здійснити всі необхідні дії щодо користування ним, і таке «правомірне очікування» повинне вважатись складовою поняття власності для цілей застосування статті 1 Першого протоколу.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявність в Інтегрованій підсистемі «Угон» інтегрованої інформаційно-пошукової системи та інформаційній системі «Відеоконтроль-Рубіж» інформації про розшук належного позивачу автомобіля Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, д.н АР 6265 ВІ, VIN CODE JMBSTCY4A8U017874, обмежує майнові права останнього, як власника транспортного засобу, а отже, зазначена інформація повинна бути вилучена із зазначених автоматизованих систем.
Відповідно до підпункту 40 пункту 4 Положення про національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №877 Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань у межах інформаційно-аналітичної діяльності формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, користується базами (банками) даних МВС та інших державних органів, здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу, а також оброблення персональних даних у межах повноважень, передбачених законом. За змістом пункту 7, Національна поліція здійснює свої повноваження через центральний орган управління та утворені в установленому порядку територіальні (у тому числі міжрегіональні) органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах.
Разом з цим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання незаконною бездіяльність відповідача щодо не припинення розшуку автомобіля позивача, оскільки, відповідачем будь-яких рішень за фактом викрадення у позивача належного йому на праві власності автомобіля не приймалось, не вчинено жодних дій щодо внесення інформації щодо розшуку автомобіля позивача до Інтегрованої підсистеми «Угон» інтегрованої інформаційно-пошукової системи та інформаційної системи «Відеоконтроль-Рубіж» тобто відповідач не є органом за ініціативою якого вносилась інформація щодо розшуку автомобіля, а відтак бездіяльність відповідача щодо не припинення розшуку автомобіля позивача відсутня.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Завдання судочинства досягаються шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Одночасно, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Крім того, суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені ним у рішенні «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988, відповідно до яких запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг цих повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування, рішення органу має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дій) суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень (у тому числі колегіальний орган) прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Також, Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Стретч проти Сполученого Королівства» та «Ісмаїлов проти Російської Федерації» наголошує на одному з обов'язкових критеріїв правомірності втручання у право мирного володіння майном - його «пропорційності», «справедливій рівновазі» між суспільним та приватним інтересами. Складові цього критерію не є універсальними (абсолютними), оскільки не існує чіткого, виключного переліку обставин, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення цієї «справедливої рівноваги».
За таких обставин, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача та відновлення порушеного права, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити частково та у спосіб визначений судом.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією від 07.08.2018 № 25187.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (69089, м. Запоріжжя, вул. Лікарняна, 16, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29, код ЄДРПОУ 40108688), третя особа: Департамент інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 40108578) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області вилучити з Інтегрованої підсистеми «Угон» інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України та інформаційної системи «Відеоконтроль-Рубіж» інформацію про розшук належного ОСОБА_1 на праві власності автомобіля Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, д.н АР 6265 ВІ, VIN CODE JMBSTCY4A8U017874.
В іншій частині позову відмовити.
Присудити на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 29.11.2018.
Суддя Ю.В. Калашник