іменем України
про залишення позову без розгляду
28 листопада 2018 рокум. Ужгород№ 260/1175/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.
з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 - не з'явився;
відповідач - Державний реєстратор Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_2- не з'явився,
розглянувши у підготовчому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_2 про скасування рішення,
До Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Рауля Валенберга, буд. 81, РНОКПП НОМЕР_1) до державного реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_2, (88000, Закарпатська область м. Ужгород пл. Народна, 2) яким просить суд: "1. Скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Головного управління держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_2А від 11 травня 2017 року про відмову у внесенні відомостей до державного земельного кадастру через перетин ділянки з ділянкою кадастровий номер 2110200000:01:020:0031, розташованої в АДРЕСА_1; 2. Усі судові розходи покласти на відповідача."
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Відповідно до статті 173 частини 1 КАС України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про поновлення строку на оскарження рішення. Вказана заява мотивована тим, що причиною пропуску звернення до суду є: "об'єктивне сприйняття позивачем факту грубого невиконання кадастровим реєстратором рішення апеляційного суду Закарпатської області від 11 грудня 2015 року" на підтвердження вказаного надав рішення Закарпатського адміністративного суду від 23 січня 2018 року. Також, зазначає, що 23 січня 2018 року Закарпатський окружний адміністративний суд по формальним і надуманим причинам відмовив позивачу у позові (адміністративна справа № 807/729/17). Позивач подав апеляційну скаргу, розглянувши яку, Львівський апеляційний адміністративний суд зазначив, що: "належним способом захисту прав є вимога про скасування рішення державного реєстратора". У зв'язку з цим, позивач вважає що існують поважні причини пропуску ним строку звернення до суду.
28 листопада 2018 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, відповідно до якого останній просив дану позовну заяву залишити без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач оскаржує рішення відповідача від 11 травня 2017 року, а звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав 05 листопада 2018 року, тобто з пропуском строку звернення до суду (а.с.а.с. 18-20).
Окрім цього, суд вважає за необхідне вказати, що станом на час прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в даній справі, судом не вирішувалось питання щодо поновлення пропуску строків звернення позивачем до адміністративного суду та з метою оцінки поважності підстав вказаних позивачем у заяві для поновлення строку з'ясувати під час підготовчого провадження.
Учасники справи в підготовче засідання не з'явилися та не повідомили суд про причини неявки, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.
Зокрема у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 16), про підготовче засідання 28 листопада 2018 року позивач був повідомлений. На час проведення підготовчого засідання, позивач не повідомив суд причин неявки.
Статтею 181 частиною 2 КАС України визначені причини відкладення судом підготовчого засідання. Зокрема, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку в випадках, визначених статтею 205 частиною 2 пунктами 1-3, 5 КАС України та в інших випадках, коли питання, визначені статтею 180 частиною 2 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні.
Згідно з статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд констатує, що належних доказів, які б свідчили про поважність неявки в підготовче засідання учасників справи, суду не надано.
А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, неявка учасників справи не перешкоджає проведенню такого засідання.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з даною позовною заявою відповідно до якої просив "скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Головного управління держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_2А від 11 травня 2017 року про відмову у внесенні відомостей до державного земельного кадастру через перетин ділянки з ділянкою кадастровий номер 2110200000:01:020:0031, розташованої в АДРЕСА_1".
До позовної заяви позивачем було подано копію рішення № РВ-2100161972017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 11 травня 2017 року, відповідно до якого Державним кадастровим реєстратором Відділу у Берегівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 24 квітня 2017 року разом з документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме перетин ділянок з ділянкою 2110200000:01:020:0031 площа 40,4475 %, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (а.с. 8).
Таким чином, предметом даного позову є скасування рішення № РВ-2100161972017 від 11 травня 2017 року, яким було відмовлено позивачу у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, з підстав перетину ділянок з ділянкою 2110200000:01:020:0031, однак позивач оскаржуючи вказане рішення відповідача звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав 05 листопада 2018 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування поданої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що підставою звернення до суду за захистом своїх прав є не виконання кадастровим реєстратором рішення апеляційного суду Закарпатської області від 11 грудня 2015 року у справі № 297/1688/15-ц, яким визнано недійсним договір дарування земельних ділянок 2110200000:01:020:0030 та 2110200000:01:020:031, розташованих в м. Берегово, вул. Лисенка, 15/1. У зв'язку з чим позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом про зобов'язання державного реєстратора на підставі вказаного рішення внести відомості до Державного земельного кадастру, однак рішенням від 23 січня 2018 року у справі № 807/729/17 позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Крім того, Львівський апеляційний адміністративний суд дослідивши матеріали вказаної справи, погодився з фактом грубого порушення прав позивача одночасно вказав, що належним способом захисту прав є вимога про скасування рішення державного реєстратора, а відтак позивач на виконання вказівок апеляційної інстанції звернуся з даним позовом.
У відповідності до статті 122 частини 2 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином законодавцем пов'язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
22 листопада 2018 року на усний запит відділом документального забезпечення надано адміністративну справу № 807/729/17 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії (а.с. 17).
В підготовчому провадженні судом було досліджено матеріали справи № 807/729/17, з якої вбачається, що позивач 08 червня 2017 року звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою, якою просив суд: "1. Зобов'язати відповідача-суб'єкта владних повноважень державного кадастрового реєстратора Головного управління держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_2 вчинити певні дії - на підставі рішення апеляційного суду Закарпатської області про визнання недійсним договору дарування земельних ділянок кадастровий номер 2110200000:01:020:0030 та кадастровий номер 2110200000:01:020:0031 розташованих в АДРЕСА_2, укладених між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 04 березня 2015 року, внести відомості до Державного земельного кадастру та видати мені кадастровий номер для приватизації земельних ділянок за адресою АДРЕСА_3; 2. Усі судові розходи покласти на відповідача" (а.с.а.с. 12, 13).
Позивачем до вказаної позовної заяви було додано завірену ним 08 червня 2017 року копію рішення № РВ- 2100161972017 від 11 травня 2017 року "про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру" (а.с. 30).
Таким чином суд констатує, що станом на 08 червня 2017 року (дата посвідчення копії рішення) позивач вже був обізнаний із рішенням № РВ- 2100161972017 від 11 травня 2017 року "про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру", та яке просить скасувати у даній адміністративній справі однак, з даним позовом про його скасування звернувся 05 листопада 2018 року.
Так, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року у справі № 807/729/17 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до державного реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю (а.с.а.с. 12, 13).
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року по справі № 807/729/17 залишено без змін (а.с.а.с. 22-26) (міститься в ЄДРСР за № 75192056).
Позивач, зокрема пов'язує причину пропуску строку звернення до адміністративного суду наявністю вказаної постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року, з тексту якої вбачається, що належним способом захисту прав позивача є вимога про скасування рішення державного кадастрового реєстратора, однак наявність вказаної постанови не свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, окрім того з дня прийняття вказаної постанови апеляційної інстанції, позивач з даним позовом звернувся тільки в листопаді 2018 року.
Разом з тим, як вбачається з Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", 27 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_3 про скасування рішення від 11.05.2017 року про відмову у внесенні відомостей до державного земельного кадастру через перетин ділянки з ділянкою кадастровий номер 2110200000:01:020:0031, розташованої в АДРЕСА_4 (справа № 0740/1015/18).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року вказану позовну заяву ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_3 про скасування рішення від 11.05.2017 року про відмову у внесенні відомостей до державного земельного кадастру через перетин ділянки з ділянкою кадастровий номер 2110200000:01:020:0031, розташованої в АДРЕСА_4 було залишено без руху (міститься в ЄДРСР за № 76815378).
Як вбачається з тексту вказаної ухвали, позивачем при звернення до суду з вказаним позовом було подано заяву про поновлення строку на оскарження рішення відповідно до якої вказав, як причину пропуску звернення до суду: "…об'єктивне сприйняття позивачем факту грубого невиконання кадастровим реєстратором рішення апеляційного суду Закарпатської області від 11 грудня 2015 року"…, "…Львівський апеляційний адміністративний суд зазначив: "належним способом захисту прав є вимога про скасування рішення державного реєстратора".
Суд в ухвалі від 28 вересня 2018 року визнав вказану заяву про поновлення строку звернення до суду такою, що ніяким чином не свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, така є необґрунтованою та не підтвердженою належними доказами, а відтак позов було залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року, яка набрала законної сили 07 листопада 2018 року, по справі № 0740/1015/18 позовну заяву ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_3 про скасування рішення було повернуто позивачу (міститься в ЄДРСР за № 77330412).
Відповідно до вказаної ухвали, позивачу було повернуто вказану позовну заяву, оскільки, зазначені ним підстави у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними.
Таким чином, судом встановлено, що причини причину пропуску звернення до суду, що вказані позивачем у справі № 0740/1015/18, які судом вже були визнані неповажними, ті ж самі, що вказані позивачем в даній справі, а саме у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Необхідно зазначити, що законодавцем пов'язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.
Крім того, у відповідності до інформації, що міститься у Єдиному реєстрі адвокатів України, позивач є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність на підставі відповідного свідоцтва № 152, що видане 16 грудня 1994 року.
Також судом зауважується, що дата ухвалення Постанови суду, у якій міститься висновок, який позивач вважає таким, що свідчить про поважність підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду - не встановлює новий початок строку звернення до адміністративного суду.
Окрім того, що наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися чи, як зазначає позивач, об'єктивне (необ'єктивне) сприйняття позивачем факту грубого невиконання відповідачем рішення суду, не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.
До Закарпатського окружного адміністративного суду позивач звернувся з позовною заявою 05 листопада 2018 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду встановленого статтею 122 КАС України.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ("Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно статті 183 частини 1 КАС України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Відповідно до статті 183 частини 2 пункту 1 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду.
Проаналізувавши подані позивачем матеріали, суд приходить до висновку, що вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними.
На підставі вищенаведеного, суд вважає відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, а тому вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись статтями 122,123,183, 240, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Рауля Валенберга, буд. 81, РНОКПП НОМЕР_1) до державного реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_2, (88000, Закарпатська область м. Ужгород пл. Народна, 2) про скасування рішення - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 28 листопада 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 30 листопада 2018 року.
Суддя ОСОБА_6