30.11.2018 ЄУН № 337/2702/18
Провадження 1-кп/337/299/2018
30 листопада 2018 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
у складі головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
за участю прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя кримінальне провадження № 120180800700001140 від 18.06.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, не працевлаштованого, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-12.05.2011 року Хортицьким районним судом с м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;
-06.06.2011 року Хортицького районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 263 КК України до обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;
-13.09.2012 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06.06.2011 та призначено 1 рік 1 місяць позбавлення волі. 25.07.2013 звільнений умовно- достроково з не відбутим строком 2 місяці;
- 23.09.2014 року Запорозьким районним суд Запорізької області за ч. 2 ст. 309 до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік
- 05.12.2014 року Запорозьким районним суд Запорізької області за ч. 4 ст. 70, ч. З ст. 186 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки 6 місяців;
- 14.05.2015 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 05.12.2014 та призначено покарання у вигляді 4 років 7 місяців позбавлення волі. 29.03.2018 звільнений умовно-достроково з не відбутим строком 1 рік 2 місяці 13 днів
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,
15 червня 2018 року приблизно о 08 годині 35 хвилин ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись в якості гостя у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон «Nomi i 184 іmeil: 353035085572492, іmesl2: НОМЕР_1 , вартістю 350 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою провину визнав частково, суду пояснив, що він прийшов у гості до потерпілого, з яким вживав алкогольні напої. Після вживання алкоголю, вони зайшли до перукарні, потім він направився додому, де після вжитого алкоголю заснув, отямився лише після того, як до нього прийшли працівники поліції. Працівники поліції висунули йому доводи щодо крадіжки телефону, він перевірив свої кишені, знайшов телефон, який видав поліції. Як телефон опинився у нього та чому з нього була вилучена сім-карта, він пояснити не може. Раніше потерпілий дозволяв йому користуватися цим телефоном
Не зважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї провини, його вина підтверджена повністю дослідженими у судовому засіданні доказами, наданими стороною обвинувачення, які є належними та допустимими та не викликають сумнівів у суду .
Так потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 15 червня 2018 року обвинувачений зайшов до нього додому, вони спілкувалися , вживали пиво, ОСОБА_5 був контактним, розумів усе, що відбувається. Телефон він залишив у кімнаті на тумбочці. Раніше він дійсно дозволяв обвинуваченому користуватися його телефоном, але це відбувалося на прохання останнього та у його присутності. В той день, ОСОБА_5 телефон у нього не просив. Після спілкування, вони вийшли з квартири, вийшли на двір, завітали до перукарні, де ОСОБА_5 зробив зачіску, за яку розплачувався особисто, після чого вони розійшлися. Коли він повернувся додому, то одразу винайшов, що його телефон відсутній на місці. Одразу збагнув, що крім ОСОБА_5 ніхто інший забрати телефон не міг, він одразу намагався зателефонувати на свій номер, але з ним був відсутній зв'язок. Тоді він був змушений звернутися до правоохоронних органів, які вилучили у ОСОБА_5 його телефон, але без сім-картки. Телефон йому повернутий, претензій він не має. Просить призначити обвинуваченому не суворе покарання.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він є племінником ОСОБА_5 ,з яким проживає в одній квартирі. Приблизно наприкінці весни - на початку літа 2018 року він бачив як ОСОБА_5 розпивав спритні напої з потерпілим біля під'їзду, після чого спав дома. Наступного дня до них додому прийшли працівникі, які цікавилися телефоном, що пропав у потерпілого. На вимогу працівників поліції вони шукали мобільний телефон у квартирі. Його мати знайшла телефон у приміщенні туалету на верхній полиці, як він там опинився, йому невідомо. ОСОБА_9 визнав, що цей телефон належить потерпілому та добровільно видав його працівникам поліції.
Пояснення допитаного потерпілого та свідка логічні, послідовні, доповнюють одне одного та не суперечать поясненням самого обвинуваченого ОСОБА_5 , та тому не викликають у суду жодного сумніву.
Крім пояснень допитаних потерпілого та свідка ОСОБА_8 , провина ОСОБА_5 в інкримінованому правопорушенні підтверджена дослідженими письмовими доказами:
- протоколом огляду місця події - квартири АДРЕСА_2 від 18.06.2018 року, відповідно до якого було досліджено тумбу в кімнаті,на якій був відсутній мобільний телефон, залишений потерпілим ОСОБА_6 ;
- заявою ОСОБА_5 про добровільну видачу працівникам поліції викраденого ним мобільного телефону «Nomi i 184 іmeil: НОМЕР_2 , іmesl2: НОМЕР_1 ,
- протоколом огляду мобільного телефону «Nomi i 184 іmeil: НОМЕР_2 , іmesl2: НОМЕР_1 , від 18.06.2018 року за участю ОСОБА_5 , відповідно до якого у телефоні була відсутня сім-картка з доданою фото таблицею.
- постановою від 19 червня 2018 року мобільний телефон «Nomi i 184 іmeil: НОМЕР_2 , іmesl2: НОМЕР_1 , виданий ОСОБА_5 визнаний речовим доказом та повернутий потерпілому ОСОБА_6 .
Інших доказів стороною обвинувачення на підтвердження провини обвинуваченого суду не надано.
Оцінив наданні стороною обвинувачення перераховані докази, які є належними та допустимими, не містять суперечок стосовно викладених фактів, а тому не викликають сумнівів у суду, суд вважає, що винуватість ОСОБА_7 у скоєному кримінальному правопорушенні доведена у повному обсязі.
Часткове визнання ОСОБА_5 своєї провини у інкримінованому кримінальному правопорушенні суд розцінює як спосіб захисту з метою бажаного пом'якшення відповідальності за скоєне.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно .
Судом вивчалась особа обвинуваченого ОСОБА_5 та встановлено, що останній раніш засуджений , відбував покарання в місцях позбавлення волі, вчинив кримінальні правопорушення у період умовно-дострокового звільнення , заподіяна шкода потерпілому відшкодована шляхом повернення викраденого майна, на обліку в КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня», та в Запорізькому обласному наркологічному диспансері не перебуває, офіційно не працевлаштований. Потерпілий не наполягає на суровому покаранні.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого в порядку ст. 66 КК України суд не виявив
Обставиин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 в порядку ст.67 КК України - відсутні.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті за які кваліфіковані його дії, з застосуванням ст. 71 КК України, оскільки саме таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати за кримінальним провадженням відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід не обирався, підстави для обрання запобіжного заходу відсутні.
Керуючись ст.ст.368, 373, 374, 395 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та у вигляді двох років позбавлення волі
У відповідності до ст. 71 КК України, призначити ОСОБА_5 за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 14.05.2015, остаточне покарання у вигляді двох років шести місяців позбавлення волі
Термін покарання відраховувати з моменту фактичного затримання .
Речовий доказ - мобільний телефон «Nomi i 184 іmeil: НОМЕР_2 , іmesl2: НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 -залишити за належністю у останнього .
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1