24 жовтня 2018 року 09 год. 15 хв. Справа № 0840/3241/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 (70020, с. Новогупалівка, Вільнянський район, Запорізька область, вул. Кооперативна, буд. 13, РНОКПП НОМЕР_1)
до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 6, код ЄДРПОУ 41251296)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
09 серпня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті та внесенні до Реєстру зарахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей щодо нарахування сум доходів за 2000-2004 роки за період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування;
- зобов'язати відповідача внести до Реєстру зарахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей щодо нарахування сум доходів за 2000-2004 роки за період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Ухвалою суду від 13 серпня 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. 29 серпня 2018 року позивачем через канцелярію суду було подано клопотання (вх. 26939), яким усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 17 вересня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він звернувся до відповідача із заявою щодо зарахування до страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності з 27 листопада 1998 року по 04 січня 2005 року, але отримав лист від 18 липня 2018 року 4130/07 з відмовою через неможливість прийняти та внести звіти за 2000-2004 роки до Системи персоніфікованого обліку відомостей по причині неподання звітності до відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить позовні вимоги задовольнити.
05 жовтня 2018 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов (вх. 31683), в якому зазначає, що позивачем 18 листопада 2008 року припинена підприємницька діяльність та станом на момент подання позову він не є застрахованою особою (фізичною особою-підприємцем), а тому у об'єднаного управління відсутні законні підстави для внесення до реєстру застрахованих осіб відомостей про нараховані суми доходу за 2000-2004 роки. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач у липні 2018 року звернувся до територіального пенсійного органу, яким є відповідач по справі, із заявою щодо зарахування до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 27 листопада 1998 року по 04 січня 2005 року.
Листом від 18 липня 2018 року 4130/07 позивачу повідомлено про неможливість внесення до реєстру застрахованих осіб відомостей про нараховані суми доходу за вказаний період у зв'язку із неподанням ним звітності до відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України у період здійснення підприємницької діяльності.
Позивач не погоджуючись із такими діями відповідача звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон 1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані питання персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Частиною першою статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Відповідно до частини другої статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; надання страховим організаціям, що здійснюють страхування довічних пенсій; надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду; обміну інформацією з централізованим банком даних з проблем інвалідності.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У відповідності до частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 року 794 затверджено Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - Постанова 794) згідно пункту 1 якої, персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до пункту 5 Постанови 794 персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі - уповноважений орган). Пунктом 6 Постанови 794 передбачено, що уповноважений орган з додержанням вимог статті 23 Закону України «Про інформацію» має право своєчасно одержувати в установленому порядку від фізичних осіб та роботодавців відомості, передбачені пунктом 1 цієї Постанови. Згідно пункту 7 Постанови 794 уповноважений орган створює і забезпечує функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб та з цією метою організовує збирання, оброблення, систематизацію і зберігання відомостей про фізичних осіб.
Пунктами 9.1-9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України 16-6 від 19 жовтня 2001 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2001 року за 998/6189 (далі - Інструкція) визначено поняття організації персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що на підставі відомостей, поданих роботодавцями і громадянами, які самостійно сплачують страхові внески, в централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривається електронна персональна облікова картка з постійним страховим номером, який відповідає персональному номеру фізичної особи з Державного реєстру фізичних осіб ( ідентифікаційному номеру фізичної особи).
Персональна облікова картка застрахованої особи - документ, що централізовано зберігається у вигляді електронної таблиці Державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб у Пенсійному фонді України.
Відкривається картка після реєстрації застрахованої особи в місцевому відділі Пенсійного фонду. У цій картці накопичуються та зберігаються всі відомості про доходи, перераховані внески застрахованої особи до Пенсійного фонду, а також інші відомості (про стаж, умови праці), які необхідні для правильного призначення пенсії. Зазначені відомості доповнюються щорічно відомостями від усіх роботодавців з урахуванням випадків трудової міграції та роботи за сумісництвом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2014 року у справі 976/15389/13 та ухвалі Вищого адміністративного суду України в постанові від 01 березня 2017 року у справі 800/6326/17.
Таким чином, судом встановлено, що здійснюючи підприємницьку діяльність з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2003 року позивач сплачував у Пенсійний фонд внески у складі Єдиного податку через Управління державного казначейства відповідно до вимог Указу Президента України від 03 липня 1998 року 727/98 із змінами та доповненнями (42% від суми сплаченого єдиного податку перераховувались на рахунок територіального управління Пенсійного фонду); законодавчо визначеного обов'язку звітуватись перед органами Пенсійного фонду, як платника єдиного податку у позивача не було.
Довідкою виданою Вільнянською МДПІ Запорізької області 2798/14/17 від 24 листопада 2008 року підтверджено, що позивач сплачував єдиний податок за періоди з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2003 року (а.с. 6).
Представником відповідача не надано жодних доказів на спростування факту сплати позивачем в період з серпня з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2003 року страхових внесків на розрахункові рахунки Пенсійного фонду.
На підставі вищенаведеного, враховуючи встановлені судом обставини щодо сплати позивачем у період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2003 року до Пенсійного фонду України страхових внесків, що підтверджено довідкою виданою Вільнянською МДПІ Запорізької області 2798/14/17 від 24 листопада 2008 року яка містяться в матеріалах справи, суд зазначає, що Запорізьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області протиправно відмовило позивачу в зарахуванні до його страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2003 року та сплачених за цей період страхових внесків у вигляді єдиного податку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 704,80 грн.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (70020, с. Новогупалівка, Вільнянський район, Запорізька область, вул. Кооперативна, буд. 13, РНОКПП НОМЕР_1) до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 6, код ЄДРПОУ 41251296) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 6, код ЄДРПОУ 41251296) щодо відмови у прийнятті та внесенні до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей щодо нарахованих сум доходів за період здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 (70020, с. Новогупалівка, Вільнянський район, Запорізька область, вул. Кооперативна, буд. 13, РНОКПП НОМЕР_1) за 2000-2004 роки за спрощеною системою оподаткування.
Зобов'язати Запорізьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 6, код ЄДРПОУ 41251296) внести до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомості щодо нарахованих сум доходів за період здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 (70020, с. Новогупалівка, Вільнянський район, Запорізька область, вул. Кооперативна, буд. 13, РНОКПП НОМЕР_1) за 2000-2004 роки за спрощеною системою оподаткування.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 6, код ЄДРПОУ 41251296) на користь ОСОБА_1 (70020, с. Новогупалівка, Вільнянський район, Запорізька область, вул. Кооперативна, буд. 13, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 02 листопада 2018 року.
Суддя М.С. Лазаренко