29 листопада 2018 року м. Ужгород№ 807/85/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.
з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 - не з'явився;
представники позивача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - не з'явилися;
відповідач - Міжгірський районний сектор Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області - представник - не з'явився;
відповідач - Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області - представник - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 до Міжгірського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області та Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
08 лютого 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулися ОСОБА_2 (90014, Закарпатська область, Міжгірський район, с. Присліп, 289) та ОСОБА_3 (90014, Закарпатська область, Міжгірський район, с. Присліп, 289) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 (90014, Закарпатська область, Міжгірський район, с. Присліп, 289) до Міжгірського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (9000, Закарпатська область, Міжгірський район, смт. Міжгір'я, вул. Возз'єднання, 1) та Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (88017, 12а, м. Ужгород, вул. Грибоєдова, код ЄДРПОУ 37809328), в якому просили суд: "1. Визнати протиправною бездіяльність Міжгірського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області та Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області щодо не оформлення ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ; 2. Зобов'язати Міжгірський районний сектор Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області та Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІ, без внесення будь-яких даних про неї і її батьків до ЄДДР, в т.ч. без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР) та без використання будь-яких засобів ЄДДР; 3. Відповідно до ст. 371 КАС України для забезпечення реалізації порушених прав допустити рішення до негайного виконання".
12 лютого 2018 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року було зупинено провадження в даній адміністративній справі № 807/85/18 до дня набрання законної сили рішення Верховного Суду України у зразковій справі № Пз/9901/2/18 (806/3265/17) (а.с.а.с. 44-46).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року було поновлено провадження в даній справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі по досягненні дитиною 16-річного віку звернулися до Міжгірського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області із заявою про оформлення та видачу ОСОБА_1 паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ. Проте листом, відповідач відмовив у наданні дитині такого паспорта, мотивуючи, що оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюється розпорядником ЄДДР у формі картки. Позивач зазначає, що за релігійними переконаннями не бажають оформляти дочці паспорт у формі пластикової картки типу ID-картки, оскільки картка містить в собі безконтактний електронний носій із персональними даними, від обробки яких позивач відмовляється. Вважає, що відповідач порушує права та інтереси його сина, відмовляючи у оформленні паспорта у формі книжечки. Крім того, законодавством передбачена можливість видачі паспорта як у формі картки, так і у формі книжечки. З наведених підстав просить позов задовольнити. Відмова відповідача у видачі паспорта у формі книжечки грубо і безпідставно порушує законні права та інтереси дитини. Тому, просять зобов'язати відповідача розглянути питання стосовно оформлення та видачі їхній неповнолітній дочці, паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки.
Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в письмовому відзиві та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи наступним. Подана позивачами заява не може вважатися заявою на отримання паспорта, оскільки, для виготовлення паспорта, необхідно подати заяву про видачу паспорта встановленого Міністерством внутрішніх справ України зразка та оригінали документів визначених Порядком, а не заяву складену у довільній формі. Дана заява була розглянута відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо заявлених позовних вимог в повному обсязі, просив відмовити в задоволення позову.
У судове засідання позивач та його представники не з'явилися, матеріалах справи міститься клопотання позивача про проведення судового засідання у його відсутності (а.с.а.с. 11, 57).
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи, у відповідності до статті 205 КАС України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши подані сторонами докази (заслухавши представників сторін), всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 20 грудня 2017 року неповнолітня ОСОБА_1 та її законні представники (батько та мати) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Міжгірського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області із заявою, відповідно до якої просили: - Оформити та видати ОСОБА_1 виключно у вигляді паспортної книжечки відповідно до чинного Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України від 26.06.1992 р.№ 2503-ХІІ, без застосування Єдиного державного демографічного реєстру, крім того просили не передавати персональні дані ОСОБА_1 до Єдиного державного демографічного реєстру і не присвоювати їй УЕЗР або будь які інші індетифікатори особи. Облік вести виключно за іменем, прізвищем і по-батькові, тобто раніше встановленими формами. Копію свідоцтва про народження і дві фотокартки для оформлення паспорта у формі книжечки позивачем не було надано, однак в заяві вказано, що такі будуть подані у разі позитивної відповіді на заяву (а.с.а.с. 14).
Міжгірським районним сектором Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області листом роз'яснено позивачам те, що діючим законодавством передбачено виготовлення паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, а зразок бланка та порядок оформлення паспорта громадянина України затверджені постановою КМУ від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина" (а.с.а.с. 15-17).
Крім того, листом Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області позивачів було повідомлено, що для оформлення та видачу паспорта громадянина України їм необхідно звернутися особисто до територіального під розгляду міграційної служби за місцем проживання. ОСОБА_4 з тим, позивачам було роз'яснено порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України у відповідності до чинного законодавства (а.с.а.с. 18, 19).
Не погоджуючись із відповіддю суб'єкта владних повноважень, позивачі звернулися в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до суду, з метою захисту порушеного права.
Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі по тексту - Закон України № 5492-VI) визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Відповідно до статті 16 частини 7 Закону України № 5492-VI, уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України "Про адміністративні послуги" адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону. Суб'єктом надання адміністративної послуги є орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб'єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України", чинної на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Постанова № 302) запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру: з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
У відповідності до пункту 13 положення про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що затверджене Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року за № 2503-XII, для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Відповідно до пункту 1.2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України від 13 квітня 2012 року № 320 (далі по тексту - Порядок № 320), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.
Пунктом 1.3 Порядку № 320 встановлено, що для оформлення паспорта особа подає такі документи:
- заяву про видачу паспорта (додаток 1) (далі - заява);
- свідоцтво про народження;
- дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см (фотокартки, що подаються для оформлення паспорта, мають бути виконані з одного негатива, із зображенням обличчя виключно анфас, без головного убору, виготовленими на тонкому білому або кольоровому фотопапері без кутика; для громадян, які постійно носять окуляри, обов'язкове фотографування в окулярах);
- платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або копію документа про звільнення від сплати державного мита;
- довідку про реєстрацію особи громадянином України або свідоцтво про належність до громадянства України, а в необхідних випадках - інші документи, визначені статтею 5 Закону України "Про громадянство України" (за необхідності);
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон - для громадян України, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх на проживання в Україну;
- посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Оригінали документів повертаються особі після прийняття заяви до розгляду.
З аналізу вказаної норми судом резюмується, що саме особа, яке має намір отримати паспорт повинна звернутися до відповідної структури, а не її законні представники.
Відповідно до пункту 7 Постанови № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються: особі, яка досягла 14-річного віку - на підставі заяви - анкети, поданої нею особисто.
Відповідно до пункту 1.4 Порядку № 320 роздрукована або заповнена від руки заява підписується заявником із зазначенням прізвища, імені, по батькові, який підтверджує цим правильність указаних у ній даних.
Цим же Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України від 13 квітня 2012 року № 320 було затверджено форму заяви про видачу паспорта.
Під час розгляду справи по суті, судом встановлено, що звертаючись до відповідача заявник та його законні представники подали останньому заяву довільної форми, яка не відповідає вимогам, що встановлені до такої заяви Постановою № 320. Крім того, позивачами не було подано документи встановлені для оформлення паспорта та які особа зобов'язана подати, саме: свідоцтво про народження та дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см (а.с. 14).
Враховуючи викладене, звернення позивачів до Міжгірського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області із письмовою заявою у довільній формі, тобто не у формі, що спеціально для такого звернення затверджена, про видачу їх неповнолітній доньці паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, суперечить чинному законодавству, зокрема Порядку № 320.
Невиконання обов'язку щодо подання належного пакету документів звільняє відповідача від обов'язку приймати відповідні рішення за результатом розгляду заяви позивача.
Невиконання обов'язку щодо подання належного пакету документів звільняє відповідача від обов'язку приймати відповідні рішення за результатом розгляду заяви позивача, про що зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 жовтня 2018 року, що ухвалена в адміністративній справі № 826/740/15.
Також, суд зазначає, що адміністративна справа № 807/85/18 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 до Міжгірського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області та Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, не відповідає ознакам типової справи, визначених у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду Верховним Судом зразкової справи №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) у зв'язку з відсутністю рішення Міжгірського РВ ГУДМС про відмову у наданні адміністративної послуги, а саме оформлення та видача ОСОБА_1, паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки, так як позивачем та його законними представниками не було використане право на звернення до підрозділу міграційної служби із заявою - анкетою про надання адміністративної послуги та необхідним переліком документів.
У відповідності до статті 19 Конституції України, її частини 2, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, на день звернення позивачів із заявою довільної форми, без надання встановленого переліку документів (додатків до заяви) до Міжгірського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області були відсутні правові підстави для видачі неповнолітній ОСОБА_1 паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки.
Так як, позовна вимога зобов'язати Міжгірський районний сектор Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області та Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІ, без внесення будь-яких даних про неї і її батьків до ЄДДР, в т.ч. без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР) та без використання будь-яких засобів ЄДДР є похідною від вище дослідженої позовної вимоги, то суд, дійшов до висновку, що вона також не підлягає задоволенню.
У відповідності до статті 2 КАС України, а саме її частини 1, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто у випадку необхідності, а саме коли суб'єктом владних повноважень допущено порушення (вплив) щодо прав, свобод та інтересів фізичних осіб - включається законодавчо встановлений механізм захисту (відновлення) попранних прав, свобод та інтересів цих фізичних осіб - судовий захист. А відтак, необхідним для судового захисту є наявність попранних (порушених) прав, свобод та інтересів цих фізичних осіб.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, у випадку, коли відповідачем є суб'єкт владних повноважень, адміністративний суд повинен перевірити, зокрема, чи діяв суб'єкт владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (стаття 2 частина 2 КАС України).
Під час розгляду справи по суті, судом встановлено, що у спірних правовідносинах діяльність відповідачів відповідає зазначеним вище критеріям, оскільки позивачі звернулися не у спосіб, що встановлений для такого звернення, що не перешкоджає повторному зверненню із спірним питанням.
Відповідно до статті 77 частини першої КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Таким чином, Міжгірський районний сектор Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області діяв у спосіб, що визначений законодавством України та в межах своїх повноважень, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 (90014, Закарпатська область, Міжгірський район, с. Присліп, 289) та ОСОБА_3 (90014, Закарпатська область, Міжгірський район, с. Присліп, 289) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 (90014, Закарпатська область, Міжгірський район, с. Присліп, 289) до Міжгірського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (9000, Закарпатська область, Міжгірський район, смт. Міжгір'я, вул. Возз'єднання, 1) та Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (88017, м. Ужгород, вул. Грибоєдова, код ЄДРПОУ 37809328) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 29 листопада 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено 30 листопада 2018 року.
СуддяОСОБА_5