Провадження № 2/325/458/2018
Справа № 325/1608/18
29 листопада 2018 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Пантилус О.П., за участю секретаря судового засідання Орманджи Ф.К., розглянувши в смт.Приазовське Запорізької області у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представник позивача - ОСОБА_2, до малого приватного підприємства - фірми «Прибой», третя особа: Універсальна товарна біржа «Гарант-Україна», про визнання біржового контракту (договору купівлі-продажу) дійсним та визнання права власності,
02 жовтня 2018 року представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати дійсним біржовий контракт (договір купівлі-продажу) № 123 від 17 липня 2001 року, укладений між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем малим приватним підприємством - фірмою «Прибой» в Універсальній товарній біржі «Гарант-України» стосовно придбання у приватну власність будівлі контори, розташованої по вулиці Калініна,14 в с.Сєдове Новоазовського району Донецької області, та визнати за позивачем право власності на дану будівлю, з підстав, передбачених ст. 220 ЦК України, ст..47 ЦК УРСР, ст.. 49 Закону України «Про власність» .
В обґрунтування вимог в позові зазначено, що позивач ОСОБА_1 17 липня 2001 року в Універсальній товарній біржі “Гарант-Україна” уклав біржовий контракт (договір купівлі-продажу) № 123 з малим приватним підприємством «Прибой» в особі якого діяв директор ОСОБА_3. Згідно біржового контракту позивач придбав у відповідача в приватну власність будівлю контори, яка розташована по вулиці Калініна, 14 в с.Сєдове Новоазовського району Донецької області. За умовами контракту позивач сплатив продавцю - малому приватному підприємству - фірми «Прибой» грошові кошти за придбання вище наведеної будівлі. Після чого відповідач передав йому правовстановлюючі документи та ключі від будівлі. Договір був укладений на товарній біржі, однак нотаріально не посвідчений, оскільки у 2001 році діяв Закон України «Про товарну біржу», згідно якого угоди купівлі-продажу посвідчені на біржі не потребували нотаріального посвідчення. Позивачем не було зареєстровано право власності на будівлю в Новоазовському бюро технічної інвентаризації, оскільки він виїхав на тривале лікування в інше місто. На теперішній час ОСОБА_1 не має можливості у передбаченому законодавством порядку зареєструвати будівлю, держаним реєстратором йому відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки біржова угода не посвідчена нотаріально. Звернутися до відповідача з проханням оформити угоду нотаріально позивач не має можливості. У зв'язку з викладеним, через невідповідність даного договору вимогам законодавства, що діє на цей час, позивач позбавлений можливості розпоряджатися вказаною будівлею на правах власника, не може провести реєстрацію на відчуження належної йому нерухомості.
Ухвалою судді від 08 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі, на підставі ст.1 Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції” та розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 2710/38-14. Ухвалено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю та без участі позивача. Вказала, що підтримує заявлені вимоги, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Згідно даних позовної заяви, мале приватне підприємство - фірма «Прибой» розташоване за адресою: вулиця Калініна, 14, с.Сєдове Новоазовського району Донецької області, тобто в тимчасово окупованому населеному пункті.
Надіслана відповідачу судова повістка за адресою вказаною в позові, повернута до суду без вручення на підставі листа генеральної дирекції УД ППЗ “Укрпошта” від 22.07.2014р № 522-31/205 “Щодо часткового призупинення приймання до пересилання поштових відправлень”.
Відповідач викликаний до суду в порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України, ст.12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, шляхом опублікування судової повістки на сайті Приазовського районного суду Запорізької області та вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не надав.
Представник третьої особи Універсальної товарної біржі «Гарант-Україна», який викликаний до суду в установленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.
Оскільки судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, згідно статей 280, 281 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із досліджених документів (копії біржового контракту) судом встановлено, що 17 липня 2001 року між малим приватним підприємством фірмою “Прибой” в особі директора ОСОБА_3, брокера ОСОБА_4, діючого на підставі договору-доручення з однієї сторони, і покупцем ОСОБА_1 в особі брокера ОСОБА_5 діючого на підставі договору-доручення з іншої сторони, укладено біржовий контракт №123 (договір купівлі продажу), який зареєстрований в Універсальній товарній біржі «Гарант-Україна». Згідно контракту продавець передав, а покупець прийняв у власність будівлю контори, розташованої по вулиці Калініна, б.14, сел.Сєдове. Підстава угоди (правовстановлюючий документ) свідоцтво № 333 про державну реєстрацію від 26.06.1995 року.
Зазначений договір підписано в присутності представника біржи (п.15).
В пункті 16 біржового контракту зазначено, що угоди зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню згідно ст.15 Закону України « Про товарну біржу».
Державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_6, Юридичний департамент Маріупольської міської ради Донецької області, відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності адміністративної будівлі, розташованої по вулиці Калініна, будинок 14, с. Сєдове Новоазовського району Донецької області. Підставою для відмови в проведенні державної реєстрації є п.3 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», оскільки документи не відповідають вимогам закону, а саме біржова угода не посвідчена нотаріально. Реєстратор посилався на статтю 34 Закону України «Про нотаріат» та ст.ст. 220, 657 ЦК України. Зазначене підтверджується рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 42062795 від 16.07.2018 року.
Відповідно до пункту 4 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України від 16 січня 2003 року, який набрав чинності 01 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Отже, у зазначених правовідносинах необхідно застосовувати положення Цивільного кодексу Української РСР, який діяв та був чинний на момент укладення 17.07.2001 року біржового контракту ( договору купівлі продажу).
Право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. (стаття 128 ЦК УРСР).
Стаття 224 ЦК УРСР передбачає, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
На момент укладення біржового контракту (договору купівлі-продажу) 17.07.2001 року чинним був Закон України «Про товарну біржу».
Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі (стаття 15 Закону України «Про товарну біржу»).
Отже, законодавець на час виникнення спірних правовідносин не вимагав нотаріального посвідчення договору відчуження нерухомості у разі укладання такого договору на товарній біржі.
При вчиненні договору купівлі-продажу нерухомого майна дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу будівлі контори. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України на момент його вчинення.
Доводів та доказів протилежного суду не надано.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 47 ЦК УРСР передбачено право суду визнати не посвідчений нотаріально договір дійсним, якщо сторони домовились щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору.
Згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 01.03.2014р. “Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України” та Указом Президента України від 14.04.2014р. № 405/2014 “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”, на території Донецької та Луганської областей проводиться антитерористична операція. Відповідно до наказу Антитерористичного центру при Службі безпеки України №33/6/а від 07.10.2014р. “Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення”, починаючи з 07.04.2014 року Донецька та Луганська області є районом проведення такої операції.
Тимчасово окуповані населені пункти визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення”, серед яких є сел..Сєдове Новоазовського району Донецької області.
Зазначена будівля розташована в с.Сєдове Новоазовського району Донецької області, тобто в тимчасово окупованому населеному пункті. Місце знаходження відповідача, також, в с.Сєдове Новоазовського району, де проводиться антитерористична операція. Отже, позивач не має можливості вирішити зазначені правовідносини з відповідачем, тому вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст..2 ЦПК України).
В статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Виходячи з викладеного, згідно ст.47 ЦК УРСР та керуючись завданням і основними засадами цивільного судочинства, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача про визнання договору дійсним.
Між тим, вимога позивача про визнання за ним права власності на будівлю задоволенню не підлягає, так як відповідно до ст.ст.11, 328 ЦК України, ст.ст..4, 86 ЦК УРСР, ст.12 Закону України «Про власність» право власності позивач набуває із правочину - договору купівлі-продажу, який визнається судом дійсним. Відповідно, не потребує додаткового визнання права власності судовим рішенням.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:особи з інвалідністю I та II груп.
У зв'язку з цим, на підставі ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача судовий збір в дохід держави в розмірі 704,80 гривень.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1, представник позивача - ОСОБА_2, до малого приватного підприємства - фірми «Прибой», третя особа: Універсальна товарна біржа «Гарант-Україна», про визнання біржового контракту (договору купівлі-продажу) дійсним та визнання права власності, задовольнити частково.
Визнати дійсним біржовий контракт - договір купівлі-продажу № 123 від 17 липня 2001 року будівлі контори по вулиці Калініна, 14 в с.Сєдове Новоазовського району Донецької області,укладений між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) та малим приватним підприємством - фірмою «Прибой», (адреса: вул.Калініна,14, с.Сєдове Новоазовського району Донецької області), який зареєстрований в Універсальній товарній біржі «ОСОБА_4 Україна».
В іншій частині вимог (визнання права власності на будівлю) відмовити.
Стягнути із малого приватного підприємства - фірми «Прибой» (адреса: Калініна,14, с.Сєдове Новоазовського району Донецької області)в дохід держави (стягувач - Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено 29 листопада 2018 року.
Суддя О.П. Пантилус