22 листопада 2018 року Справа № 0440/6771/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Букіна Л.Є.,
за участі: секретаря судового засідання Бутенко П.В.,
представника позивача - не з'явився,
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 07.09.2018 року надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський» (далі - Товариство) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 16.08.2018 року № 4661-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АПК «Спаський» (код ЄДРПОУ 31190269).
В обґрунтування позову Товариство посилалося на протиправність оскарженого наказу, який за позицією позивача, прийнятий податковим органом не зважаючи на відсутність законодавчо визначених підстав для призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодекс України, оскільки ненадання відповідей на запити контролюючого органу, складених з порушеннями пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України з огляду на відсутність у них інформації про порушення позивачем вимог податкового законодавства, не породжує жодних негативних наслідків для останнього та звільняє його від обов'язку надавати пояснення та документи на такі запити.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 р. подальший розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в яких останній у задоволенні позову просить відмовити посилаючись на те, що у разі, якщо за наслідками аналізу податкової інформації, що міститься у базах даних контролюючого органу, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, контролюючий орган вправі надіслати платникові запит щодо такої інформації, а у випадку не надання пояснень та їх документальних підтверджень - здійснити позапланову перевірку. При цьому, як зазначає відповідач, чинним законодавством не передбачено обов'язок контролюючого органу зазначати у запиті, аналіз якої саме податкової інформації став підставою для направлення запиту, у зв'язку з чим вважає, що призначаючи документальну позапланову виїзну перевірку Товариства, у тому числі на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодекс України, діяв у спосіб, що передбачений чинним законодавством.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав свою правову позицію і надав суду пояснення аналогічні тим, що викладені в заявах по суті.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що листами від 18.05.2018 року за № 27797/10/04/-36-14-04 та від 17.07.2018 року № 42086/10/04-36-14-14 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) )» Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області витребувано у позивача копії документів та пояснення, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення обліку і звітності) із ТОВ «Менор Трейд» за березень 2018 року та із ТОВ «Хайтбуд» відповідно.
На вказані запити позивачем надіслано відповіді про відмову у наданні запитуваної інформації з підстав недостатньої обґрунтованості запитів та відсутністю жодних законних і правових підстав для їх надсилання.
На підставі п.19-1.1 статті 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, відповідачем прийнято наказ від 16.08.2018 року № 4661-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АПК «Спаський» (код ЄДРПОУ 31190269), який і є предметом розгляду у цій справі.
Судом також встановлено, що позивач відмовився від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, про що складено акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 07.09.2018 року № 50232/04-36-14-23/31190269.
При вирішенні спору суд виходить із того, що податкова перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, в тому числі, документальних позапланових виїзних, є належною підставою для прийняття наказу про проведення перевірки.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом.
Згідно із абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.
Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Так, положення підпункту 78.1.1 визначають таку підставу як отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Положення підпункту 78.1.4 визначають такою підставою недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Аналіз наведених норм обумовлює висновок про те, що підпункти 78.1.1 та 78.1.4 передбачають абсолютно різні підстави для проведення позапланових перевірок, проте спільним для обох підстав є обставина ненадання або надання не у повному обсязі пояснень та документальних підтверджень протягом десяти календарних днів на письмовий запит податкового органу.
В разі надсилання запиту, де зазначено порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та в разі недотримання платником податків вимог щодо надання пояснень та документальних підтверджень, відповідна перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
У випадку надсилання запиту, в якому містяться відомості про виявлення недостовірності даних і відповідної декларації та не вжиття особою дій щодо надання у встановленому порядку відповіді на вказаний запит, перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом».
У відповідності до положень п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
Платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України).
У той же час, у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Пункт 10 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом», яка розроблена у відповідності до пунктів 73.2 та 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, також встановлює, що у запиті щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин обов'язково зазначаються підстави для його надіслання.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що у запитах від 18.05.2018 року за № 27797/10/04/-36-14-04 та від 17.07.2018 року № 42086/10/04-36-14-14 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) )», Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, посилаючись на проведений аналіз податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, на проведений аналіз інформаційних баз контролюючих органів, дійшло висновку про недотримання Товариством, у тому числі норм п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а також інших норм податкового законодавства у зв'язку з тим, що позивач співпрацював із суб'єктами господарювання, які мають «ознаки фіктивності» (дані ознаки також були встановлені виключно шляхом аналізу податкових інформаційних баз).
У той же час, всупереч приписам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, названі запити не містять жодного конкретного факту, що свідчить про порушення контрагентами позивача або самим позивачем податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Більш того, у вищезазначених запитах взагалі відсутні посилання на факт виявлення недостовірності даних, що містяться у поданих Товариством та/або його контрагентами (ТОВ «Менор Трейд», ТОВ «Хайтбуд») податкових декларацій, податкових накладних тощо.
Натомість зі змісту обох запитів, надісланих Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на адресу Товариства, вбачається, що інкриміновані позивачу порушення полягають лише у самій участі останнього в господарських операціях з придбання товару у вказаних контрагентів, оскільки при подальшому дослідженні даного ланцюга постачання на певних етапах контролюючий орган не зміг встановити походження та виробника товару. При цьому, із інформації, наведеної у запитах чітко вбачається, що контролюючий орган досліджував «по ланцюгу» не придбання товарів, а виконання робіт та послуг.
З вищенаведеного слідує, що у вищезазначених запитах контролюючим органом не зазначено конкретних підстав для отримання податковим органом інформації у контексті походження та змісту податкової інформації, на підставі якої податковий орган дійшов висновку про можливі порушення позивачем вимог податкового законодавства, не вказано, за результатами аналізу якої саме інформації та в який спосіб отримані відомості про можливі порушення підприємством вимог податкового законодавства, і взагалі не наведено, які конкретні факти свідчать про порушення позивачем податкового законодавства.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20 березня 2018 року у справі №810/1438/17 - ненадання відповіді на запит контролюючого органу, складеного з порушеннями пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, не породжує жодних негативних наслідків для платника податків та не може бути підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків.
Крім того, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано до суду жодних доказів, які б свідчили про встановлення податковим органом сумнівності у фактах здійснення операцій між позивачем та зазначеними контрагентами.
Отже, зважаючи на те, що відповідачем не зазначено у направлених позивачу запитах конкретних фактів на підтвердження порушень Товариством податкового та/або іншого законодавства всупереч вимогам п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, позивач був звільнений від обов'язку надавати пояснення та документи на вказані запити Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що зумовлює відсутність у відповідача законодавчо визначених підстав для призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства у відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
Зазначена правова позиція також узгоджується із висновками Верховного Суду, зробленими в постанові від 27.02.2018р. у справі №820/19845/14 (адміністративне провадження №К/9901/8919/18).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржений наказ прийнятий відповідачем за відсутності визначених п.п. 78.1.1 та п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України підстав для призначення податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки Товариства, у зв'язку з чим, такий наказ підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у розмірі 1762 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський» - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 16.08.2018 року № 4661-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АПК «Спаський» (код ЄДРПОУ 31190269)».
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Спаський» (код ЄДРПОУ 31190269, адреса: 51263, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Спаське, вул. Козинця, 81) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: 49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 30.11.2018 року.
Суддя ОСОБА_2