Дата документу 24.10.2018
Справа № 334/5360/18
Провадження № 2/334/3236/18
заочне
24 жовтня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Лиходід А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, -
У липні 2018 року позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, в обґрунтування якого зазначила, що згідно договору купівлі-продажу від 11.07.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 вона є власницею квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. На час укладення вищевказаного договору, відповідачка була зареєстрованою та проживала у вказаній квартирі.
Інші співвласники квартири знялись з реєстраційного обліку в добровільному порядку, відповідачка звільнила квартиру від своєї присутності та особистих речей, проте не бажає самостійно знятись з реєстрації, що порушує права позивачки вільно та без перешкод користуватись належним їй майном.
У зв'язку з вищевказаним, ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом до суду, в якому просить усунути їй перешкоди у користуванні квартирою №148 в будинку №18 по вул. Звенигородська в м. Запоріжжі, шляхом визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування вищевказаною квартирою.
В судове засідання позивачка не з'явилась. Представник позивачки - ОСОБА_4 подала суду заяву про слухання справи без неї та без позивачки. На задоволенні позову наполягала та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов суду не надала, про день і час слухання справи була повідомлена своєчасно, належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Суд, за згодою представника позивачки, ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі матеріалів справи, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи та з'ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, не залежно від волі інших осіб.
Положеннями ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник майна має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
У відповідності зі ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні їм права користування і розпорядження своїм майном.
Отже власник майна, здійснює право своєю волею, а тому може вчиняти щодо майна будь-які дії. Власник вправі розпоряджатися належним йому майном в абсолютний спосіб, за своєю волею, яка обмежується тільки законом, оскільки суб'єктивне право власності є абсолютним.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка на підставі Договору купівлі-продажу від 11.07.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 є власницею квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
На час укладення вищевказаного договору відповідачка була за реєстрованою та проживала у вказаній квартирі, що підтверджується копією технічного паспорта на квартиру та копією Довідки Департаменту реєстраційних послуг Управління державної реєстрації фізичних осіб відділу реєстрації фізичних осіб по Дніпровському району № 04-42/3-4/2336 від 18.07.2018 року, згідно якої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Вищевказане підтверджується відповіддю на судовий запит Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради № 01-71/6269 від 03.08.2018 року, згідно якої відповідачка у спірній квартирі зареєстрована з 03.10.2012 року по теперішній час.
Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №130827286 від 13.07.2018 року, власником квартири АДРЕСА_2 є позивачка по справі - ОСОБА_1.
Таким чином, відповідачка втратила право користування вказаною квартирою, оскільки не є власником цього житла, з позивачкою домовленості про проживання у спірній квартирі не існує, після продажу квартири вона в добровільному порядку виїхала з житла, вивезла свої особисті речі, предмети побуту та меблі.
Безпідставне невиконання відповідачкою своїх зобов'язань щодо зняття з обліку за адресою розташування належного позивачці житла тягне за собою створення перешкод щодо реалізації останньою права власності, у зв'язку з чим позивачка змушена звернутись до суду з відповідним позовом про визнання відповідачки такою, що втратила право користування квартирою.
Таким чином, вивчивши надані суду письмові докази, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вони підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 12, 27, 76-81, 258-259, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Усунути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІПН НОМЕР_1) перешкоди у володінні та користуванні власністю - квартирою № 148 по вул. Звенигородській,18 в м. Запоріжжі, шляхом визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_2) такою, що втратила право користування вказаним житлом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Турбіна Т. Ф.