27 серпня 2018 року Справа № 0440/5214/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В. розглянувши у спрощеному провадженні (письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення з заявою;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.02.2018 року відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону України « Про пенсійне забезпечення». По досягненню пенсійного віку звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, надавши всі необхідні документи. При нарахуванні пенсії за віком був застосований показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік. В подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком у застосуванням для розрахунку пенсії середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: 2015, 2016, 2017 роки. Однак йому було відмовлено у застосуванні середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це встановлено ч. 2 ст. 40 Закону, в зв'язку з тим, що відповідно до ч. 3 ст.45 Закону при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата(дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії. Після призначення пенсії вислугу років він продовжує працювати та сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. У зв'язку із чим вважає, що відповідач своєю відмовою порушив його конституційні права на отримання відповідної пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідач, не погодившись з позовними вимогами, подав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що пенсія за вислугу років обраховувалась у відповідності до правил Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Закон України «Про пенсійне забезпечення» був застосований лише в частині визначення необхідного трудового стажу. Таким чином, заява подана позивачем є заявою саме про переведення з одного виду пенсії на інший, у зв'язку з чим правомірно було застосовано норми ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині застосування показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступні обставини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 10.04.2013 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області управлінні обслуговування громадян ОСОБА_3 відділу обслуговування громадян (сервісний центр) та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 04.11.1991 року №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ).
У зв'язку з досягненням пенсійного віку встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-1V, 02 березня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 818 встановленого відповідачем зразка щодо призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, але відповідачем проведено перерахунок пенсії з додаванням стажу та із заробітної плати, з якої раніше розраховувалась пенсія, як найбільш доцільний.
15.06.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про усунення порушень відповідачем, та призначити йому пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, як встановлено ч.2 ст.40 цього Закону, проте листом № М9513-18 від 27.06.2018 року відповідачем відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком з посиланням на те, що позивачу вже призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, і так як він отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», обчислену згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то застосувати середню заробітну плату, визначену часиною другою ст. 40 цього Закону для призначення пенсії відсутні законні підстави.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. За загальними правилами ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції на час призначення пенсії за вислугу років позивачеві, пенсії за вислугу років призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком. Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років (статті 54 і 55).
Крім того, після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжував працювати та сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
За таких обставин суд не погоджується з доводами Пенсійного фонду щодо застосування ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» під час перерахування пенсії позивачу.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 у справі №21-6331а15.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо розрахунку пенсії із застосування показника середньої заробітної плати, працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2007 рік, як при переведенні з одного виду пенсії, передбаченого Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на інший, є протиправними.
Позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню, тому з метою захисту порушеного права позивача необхідно зобов'язати відповідача перерахувати ОСОБА_1 призначену пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.02.2018 року із застосуванням показника середньої зарплати, з якої сплачено страхові внески в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком (2015-2017 роки) та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору у сумі 704,80 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Керуючись ст. 139, 241-246, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 50008, ІНН НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення з заявою;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.02.2018 року відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 50008, ІНН НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири гривні) 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона