ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.11.2018Справа № 910/13092/18
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ГРАВЕ УКРАЇНА"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ Ре"
про стягнення 9652,88 грн.
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Мухіна Я.І.
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ГРАВЕ УКРАЇНА" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ Ре" (відповідач) про стягнення 9652,88 грн. в якості відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 прийнято позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ГРАВЕ УКРАЇНА" до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13092/18 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем та відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 про відкриття провадження у справі № 910/13092/18.
24.10.2018 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист № 9-09/32737 від 19.10.2018 у відповідь на запит суду з інформацією про страхове покриття за полісом № АЕ/4014027, страхувальником за яким вказано ОСОБА_2.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від останніх до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд
14.05.2015 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ГРАВЕ УКРАЇНА" (позивач, страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів № 101021413 (надалі -договір страхування).
Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль "RENAULT Sandreo", реєстраційний номер НОМЕР_1. Строк дії договору страхування визначений з 15.05.2015 по 14.05.2016.
01.10.2015 по бульвару Дружби Народів 10 в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля "RENAULT Sandero", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "ЗАЗ Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2. Наведене підтверджується довідкою № 76171580 про дорожньо-транспортну пригоду Управління патрульної поліції у м. Києві Міністерства внутрішніх справ України від 13.11.2015.
ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_2 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Печерського районного суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 757/42411/15-п, відповідно до якої встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до Звіту № 2648 про незалежну оцінку матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу за вх. № 74011 від 08.07.2015, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "RENAULT Sandero", реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 13 106,43 грн. (надалі - звіт № 2648 за вх. № 74011 від 08.07.2015).
Вартість запасних частин та робіт, необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля "RENAULT Sandero", реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоальянс Київ» № 04292 від 07.07.2016, становить 12 202,88 грн. (надалі -рахунок № 04292 від 07.07.2016).
За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту CHT/101021413/1 від 08.07.2016 по договору страхування було визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 10 652, 88 грн., виплата якого підтверджується позивачем наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 62503 від 12.07.2016.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль). В п. 1.1, 1.4, 1.7 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 01.10.2015) наведені визначення наступних термінів:
- страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;
- особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;
- забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Стаття 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:
з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, з урахуванням ліміту по майну за полісом № АЕ/4014027. При цьому право вимоги до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.
Відповідно до полісу № АЕ/4014027, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ Ре" (відповідачем), ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі - 50 000,00 грн., строк дії даного полісу з 05.04.2015 по 04.04.2016.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_2 керував автомобілем "ЗАЗ Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_2, на законних підставах.
Отже, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом № АЕ/4014027, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розмір збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений звітом № 2648 за вх. № 74011 від 08.07.2015, рахунком № 04292 від 07.07.2016, страховим актом CHT/101021413/1 від 08.07.2016 по договору страхування та платіжним дорученням № 62503 від 12.07.2016.
Положеннями Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що франшиза за полісом № АЕ/4014027 становить 1000,00 грн.
Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою № 75758 від 12.09.2016 на виплату страхового відшкодування (у порядку регресу), відповідно до якої позивач просив відповідача відшкодувати понесені ним збитки в розмірі 10 652, 88 грн. У відповідь на зазначену заяву № 75758 від 12.09.2016, відповідач звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ГРАВЕ УКРАЇНА" з листом № 1609 від 21.09.2018, яким просив позивача надати належним чином завірені копії постави (рішення) суду, щодо осіб винних у скоєнні ДТП, яке мало місце 01.10.2015 у м. Києві на бул. Дружби Народів 10, з відповідними відмітками про набрання ним законної сили. Листом № 77274 від 07.11.2016 позивач надав відповідачу запитувані ним документи. Отримання зазначеного листа відповідачем підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення № 79044 07725737, копія якого наявна в матеріалах справи.
Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування.
За встановлених обставин, до виплати із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 9 652, 88 грн. (10 652, 88 грн. (вартість відновлювального ремонту автомобіля, підтверджена звітом № 2648 за вх. № 74011 від 08.07.2015, рахунком № 04292 від 07.07.2016, страховим актом CHT/101021413/1 від 08.07.2016 по договору страхування та платіжним дорученням № 62503 від 12.07.2016) - 1 000,00 грн. (франшиза за полісом № АЕ/4014027).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 9 652, 88 грн. страхового відшкодування підлягає задоволенню повністю в сумі 9 652, 88 грн.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивач разом із позовною заявою подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, який складається тільки з суми судового збору у розмірі 1 762,00 грн. Інші судові витрати у наведеному попередньому розрахунку позивач не вказав.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 1 762,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ Ре" (03680, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 13-Б; ідентифікаційний код 33442139) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ГРАВЕ УКРАЇНА" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 65; ідентифікаційний код 19243047) 9 652,88 грн. (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят дві грн. 88 коп.) страхового відшкодування, 1 762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 29.11.2018.
Суддя Гумега О.В.