Ухвала від 19.11.2018 по справі 910/24323/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.11.2018Справа № 910/24323/16

За заявою ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 534 266 грн. 03 коп.

В межах справи № 910/24323/16

За заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (ідентифікаційний код 01386326)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2 - представник

Від відповідача Мілованов А.В. - представник

Розпорядник майна Кіцул С.Б., Степанова М.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017.

06.10.2017 до Господарського суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 із заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 534 266 грн. 03 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.10.2017 заяву ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 534 266 грн. 03 коп. прийнято до розгляду в межах справи № 910/24323/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" та зупинено розгляд даної заяви до усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 910/24323/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2018 поновлено провадження з розгляду заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 534 266 грн. 03 коп. в межах справи № 910/24323/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" та призначено розгляд заяви на 23.07.2018.

10.07.2018 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.07.2018 задоволено клопотання ОСОБА_1 та відкладено підготовче засідання на 20.08.2018.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.08.2018 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 05.09.2018.

Судове засідання призначене на 05.09.2018 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.09.2018 розгляд справи призначено на 19.09.2018.

У судовому засіданні 19.09.2018 оголошено перерву до 24.10.2018.

Судове засідання призначене на 24.10.2018 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.11.2018 розгляд справи призначено на 14.11.2018.

У судовому засіданні 14.11.2018 оголошено перерву до 19.11.2018.

У судовому засіданні 19.11.2018 представник позивача надав пояснення по суті поданого позову, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог в розмірі 595 233 грн. 65 коп., судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 починаючи з 01.12.2011 працював у Публічному акціонерному товаристві "Мостобуд" на посаді Радника Голови Правління з питань будівництва.

Наказом № 02-ВК від 31.01.2017 позивача звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Станом на жовтень 2015 року, відповідачем нараховано позивачу заробітну плату за період з 01 вересня 2012 року по 31 жовтня 2015 року в загальній сумі 69 743 грн. 32 коп., що підтверджується звітом про виплату заробітної плати за 01.09.2012-31.08.2016, який виданий позивачу 28.09.2017 № 70/15 від 31.03.2015.

Зазначена сума заробітної плати, як зазначає позивач, відповідачем виплачена не була.

Відповідно до довідки роботодавця від 09.06.2016 за вих. №254/02-16 посадовий оклад позивача становить 10 000 грн. 00 коп.

Згідно розрахунку позивача доданого до позовної заяви, з урахуванням відомостей з форми ОК-7 та посадового окладу, розмір заборгованості з заробітної плати складає 480 717 грн. 75 коп.

Статтею 47 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

У відзиві на позов відповідач зазначив про безпідставність та необґрунтованість наданого позивачем розрахунку заборгованості із виплати заробітної плати зважаючи на те, що починаючи з листопада 2013 нарахування заробітної плати позивачу не здійснювалось у зв'язку з тим, що останній перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

На підтвердження даних обставин відповідачем долучено копії наказів про надання відпустки: № 317-К від 01.08.2013, № 453-К від 31.10.2013, № 74 від 11.02.2013, № 566-К від 25.12.2013, № 40/1-К від 21.01.2013, № 429-К від 02.09.2014, № 311-К від 01.07.2014, № 257-К від 02.06.2014, № 216-К від 08.05.2014, № 151-К від 01.04.2014, № 82-К від 04.03.2014, № 39-К від 03.02.2014, № 575-К від 22.12.2014, № 303-К від 07.12.2015, № 278-К від 29.10.2015, № 229-К від 31.08.2015, № 130-К від 28.05.2015, № 81-К від 31.03.2015, № 145/2-К від 01.07.2016, № 89-К від 27.04.2016.

При цьому, на вимогу представника позивача про долучення до матеріалів справи заяв позивача про надання відпустки без збереження заробітної плати представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що заяви працівників підприємства - відповідача про надання відпустки приймались в усній формі та не можуть бути долучені до матеріалів справи.

Крім того, вказані накази, копії яких містяться в матеріалах справи, не містять відмітки позивача про ознайомлення з їх змістом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

З огляду на викладені обставини та наведені норми, враховуючи, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами обставини перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з боржника невиплаченої заборгованості із виплати заробітної плати в розмірі 480 717 грн. 75 коп.

Також позивачем заявлено вимоги, які складають середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, який за період з 02.02.2017 по 09.07.2018 становить 114 515 грн. 90 коп.

За змістом ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку та на яку не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 14.11.2012 у справі № 6-139цс12.

Як роз'яснено п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги щодо стягнення з відповідача компенсації середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні такими, що підлягають задоволенню в заявленому розмірі 114 515 грн. 90 коп.

Таким чином, з огляду на викладені обставини на наведені норми, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, у зв'язку з чим вважає за доцільне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Крім того, керуючись положеннями ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 8 928 грн. 49 коп.

Керуючись ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 73-74, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий Шевченківським РВ у м. Дніпропетровську ГУДМС України у Дніпропетровській області 14.07.2016; ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 480 717 (чотириста вісімдесят тисяч сімсот сімнадцять) грн. 75 коп., компенсацію середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 114 515 (сто чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 90 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326) в дохід Державного бюджету України 8 928 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 49 коп. судового збору.

4. Видати накази.

5. Копію ухвали направити сторонам та розпоряднику майна боржника.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.П. Чеберяк