Ухвала від 12.11.2018 по справі 910/24323/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.11.2018Справа № 910/24323/16

За заявою ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, індексації заробітної плати в загальному розмірі 127 576 грн. 06 коп.

В межах справи № 910/24323/16

За заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (ідентифікаційний код 01386326)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача не з'явилися

Від відповідача Мілованов А.В. - представник

Розпорядник майна Кіцул С.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017.

31.07.2018 до Господарського суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 із заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, індексації заробітної плати в загальному розмірі 127 576 грн. 06 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.08.2018 заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви на 17.09.2018.

У судовому засіданні 17.09.2018 оголошено перерву до 01.10.2018.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.10.2018 закрито підготовче засідання та призначено розгляд заяви по суті на 29.10.2018.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.10.2018 відкладено розгляд справи на 12.11.2018.

У судовому засіданні 12.11.2018 розглядався по суті позов ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, індексації заробітної плати в загальному розмірі 127 576 грн. 06 коп.

Представник відповідача щодо здоровлення позовних вимог заперечив в повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, індексації заробітної плати в загальному розмірі 127 576 грн. 06 коп., судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 у період з 10.12.2007 по 18.03.2015 працював у відокремленому підрозділі Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" - Мостобудівельний загін № 12 Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на посаді моториста самостійного керування судновим двигуном, капітана, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Заборгованість відповідача перед позивачем із виплати заробітної плати та відшкодування витрат на відрядження за період з січня 2013 по березень 2015 року становить 100 160 грн. 72 коп. та підтверджується наказами Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.01.2014 № 199/13866/13-ц та від 17.06.2015 № 199/4473/15.

Вказані накази були пред'явлені позивачем до примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві за якими були відкриті виконавчі провадження № 45997725 та № 51000275.

В ході виконавчого провадження заборгованість перед позивачем була погашена частково в розмірі 33 429 46 коп., яка підтверджена наказом Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.01.2014 № 199/13866/13-ц.

Таким чином, розмір непогашеної заборгованості перед позивачем із виплати заробітної плати становить 66 731 грн. 26 коп.

Статтею 47 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Зважаючи на те, що відповідачем не здійснено повний розрахунок з позивачем при звільненні, останнім заявлено вимоги, які складають середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, який за період з 11.10.2016 по 16.07.2018 в розмірі 36 524 грн. 80 коп.

За змістом ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку та на яку не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 14.11.2012 у справі № 6-139цс12.

Як роз'яснено п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги щодо стягнення з відповідача компенсації середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні такими, що підлягають задоволенню в заявленому розмірі 36 524 грн. 80 коп.

Позивачем також заявлено вимоги, які складають компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 61 769 грн. 36 коп.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Розрахунок компенсації частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року «Порядок проведення компенсації громадянам частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати».

Згідно п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Пунктом 3 Порядку визначено, що заробітна плата підлягає компенсації.

Згідно п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Суд погоджується з наведеним у позовній заяві розрахунком заявлених вимог, які складають компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 61 769 грн. 36 коп., у зв'язку з чим вважає за доцільне вказані вимоги задовольнити у заявленому позивачем розмірі.

Також, у відповідності до ч. 6 ст.95 Кодексу законів про працю України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», у зв'язку зі зростанням цін за період затримки заробітної плати та з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача індексації суми невиплаченої заробітної плати в розмірі 29 281 грн. 90 коп.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи населення, зокрема, оплата праці, у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до п.4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Згідно з п.11 Порядку № 1078, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1078, сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Суд погоджується з наведеним у позовній заяві розрахунком заявлених вимог, які складають індексації суми невиплаченої заробітної плати в розмірі 29 281 грн. 90 коп., у зв'язку з чим вважає за доцільне вказані вимоги задовольнити.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

З огляду на викладені обставини на наведені норми суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, у зв'язку з чим вважає за доцільне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Крім того, керуючись положеннями ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 1 762 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 73-74, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУУМВС України в Дніпропетровській області 01.04.1998; ідентифікаційний код НОМЕР_1) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 36 524 (тридцять шість тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн. 80 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 61 769 (шістдесят одна тисяча сімсот шістдесят дев'ять) грн. 36 коп., індексацію суми невиплаченої заробітної плати в розмірі 29 281(двадцять дев'ять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 90 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326) в дохід Державного бюджету України 1 913 (одна тисяча дев'ятсот тринадцять) грн. 64 коп. судового збору.

4. Видати накази.

5. Копію ухвали направити сторонам та розпоряднику майна боржника.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.П. Чеберяк