номер провадження справи 18/94/18
30.11.2018 справа № 908/2068/18
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Носівець В.В.
розглянувши матеріали справи № 908/2068/18
за позовом державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 133)
до відповідача комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради (71503, м. Енергодар Запорізької області, пр. Будівельників, буд. 17, оф. 5-1)
про стягнення 19622,70 грн.,
Без виклику учасників справи
Розглядаються позовні вимоги стягнення 15097,55 грн. основного боргу за договором про технічне забезпечення електропостачання споживача № 165-ЕС від 20.07.2011 по акту № 10-РЕ від 31.10.2017, 2400,30 грн. пені, 1056,83 грн. штрафу в розмірі 7% за прострочення оплати послуг понад 30 днів, 362,34 грн. 3% річних та 705,68 грн. інфляційних втрат.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2018 справу № 908/2068/18 передано на розгляд судді Носівець В.В.
Ухвалою суду від 16.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/2068/18, присвоєно справі номер провадження 18/94/18, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений тридцятьма днями з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться, сплив 16.11.2018, тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 17.12.2018 (з урахуванням того, що останній день процесуального строку припадає на вихідний).
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 30.11.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про технічне забезпечення електропостачання споживача № 165-ЕС від 20.07.2011 призвело до утворення у останнього заборгованості за отримані послуги з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 15097,55 грн. за жовтень 2017 року, що є підставою для покладення на нього додаткової відповідальності у вигляді передбачених договором та законом санкцій. Посилаючись на приписи ст.ст. 530, 546, 549, 610, 611, 612, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 198, 218, 230, 231 ГК України, позивач просив позов задовольнити.
Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повноважному представнику позивача 22.10.2018 за фактичною адресою підприємства, зазначеною позивачем у позовній заяві.
Ухвала суду від 16.10.2018 про відкриття провадження у справі отримана 23.10.2018 повноважним представником відповідача згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, що є належним повідомленням відповідача про розгляд справи.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд
Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (власник мереж, позивач у справі) та комунальне підприємство “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради (споживач, відповідач у справі) 20.07.2011 уклали договір № 165-ЕС про технічне забезпечення електропостачання споживача (надалі - Договір), за умовами якого власник мереж зобов'язався забезпечувати технічну можливість передачі електричної енергії споживачу з метою забезпечення провадження статутної діяльності для потреб електроустановок споживача, а саме житлових будинків, розташованих в мкрн 3-7 в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартів умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач зобов'язався дотримуватися установленого режиму споживання електричної енергії та сплачувати за отримані послуги, визначені пунктом 4 цього договору (п. 1.1 договору).
Договір діє в редакції додаткових угод № 1 від 10.11.2011, № 2, № 3 від 18.07.2013.
Пунктом 4.1.6 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 10.11.2011) передбачено, що у випадку виникнення перетоків реактивної електричної енергії споживач зобов'язується здійснювати оформлення звітних документів та своєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком № 5 “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії” на підставі “Рахунку плати за перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період” та оформленого 2-х стороннього Акту про надання послуг з перетікання реактивної енергії за розрахунковий період (додаток № 5.4), до останнього числа місця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок власника мереж.
Пунктом 7.3 договору встановлено, що на підставі показів засобів обліку електричної енергії у терміни, передбачені додатком № 3 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, споживачем та власником мереж оформлюються такі документи: акт прийому-передачі електричної енергії (додаток 3.1), акт результатів замірів електричної потужності (додаток 3.2). За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку значення показів надаються окремо за кожною точкою обліку.
Згідно із п. 10.5 договору № 165-ЕС, цей договір укладається на строк до 31.12.2012, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії однією із сторін не буде заявлено про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано або визнано недійсним і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.
Доказів припинення дії договору матеріали справи не містять, отже договір є чинним.
На виконання умов договору № 165-ЕС від 20.07.2011 сторонами підписано Акт про надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії № 10-РЕ від 31.10.2017 за жовтень 2017 року на суму 15097,55 грн.
З зазначеного акту вбачається, що позивачем надано послуги на суму 15097,55 грн. у жовтні 2017 року, а відповідачем прийнято відповідні послуги без заперечень та зауважень.
Відповідач оплату за надані послуги у встановлені договором строки та розмірі не вносив, чим порушив умови договору.
Позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 28-23/28425/2826 від 28.12.2017 з вимогою сплатити суму заборгованості за надані послуги з перетікання реактивної електричної енергії у жовтні 2017 року у розмірі 15097,55 грн., а також нараховану позивачем суму пені та 3% річних, яку відповідач отримав 04.01.2018.
Зазначена вимога відповідачем залишена без відповіді та без задоволення.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих послуг, позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті послуг з перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 15097,55 грн. підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За своєю правовою природою, договір про технічне забезпечення електропостачання споживача є договором про надання послуг.
У відповідності до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 ЦК України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Обставини справи свідчать, що позивачем виконані, а відповідачем прийняті без зауважень передбачені договором послуги з перетікання реактивної електричної енергії, що підтверджується підписаним обома сторонами Актом про надання послуг з перетікання електричної енергії за договором № 165-ЕС від 20.07.2011 за жовтень 2017 року. Жодних зауважень щодо об'ємів наданих послуг від відповідача на адресу позивача не надходило.
Враховуючи умови договору № 165-ЕС щодо оплати до останнього числа місця, наступного за розрахунковим (п. 4.1.6 договору), граничним строком оплати наданих послуг за жовтень 2017 року є 30.12.2017.
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані позивачем послуги з перетікання реактивної електричної енергії у жовтні 2017 року не здійснив, чим порушив умови договору, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором у сумі 15097,55 грн.
Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані позивачем послуги не здійснив, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.
Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача грошових коштів у розмірі 15097,55 грн. задовольняється судом.
Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2400,30 грн. пені, 1056,83 грн. штрафу в розмірі 7% за прострочення оплати послуг понад 30 днів, 362,34 грн. 3% річних та 705,68 грн. інфляційних втрат.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Сторонами в пункті 8.2.1 Договору узгоджено, що у разі внесення платежів, передбачених п. 4.1.6 цього договору, з порушенням термінів, споживач сплачує власнику мереж пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення, враховуючи день фактичної оплати, а за прострочку платежу більше 30 днів - додаткове стягнення штрафу в розмірі 7% вказаної суми.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені, штрафу в розмірі 7% за прострочення оплати послуг понад 30 днів, 3% річних та інфляційних втрат заявлені позивачем правомірно.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство”, виходячи з простроченої сплати вартості наданих послуг по акту за жовтень 2017 року, суд визнав розрахунок суми пені виконаним вірно, а тому вимога про стягнення 2400,30 грн. пені за період з 30.11.2017 по 30.05.2018 судом задовольняється. Розрахунок штрафу також здійснено позивачем вірно, отже вимога про стягнення 1056,83 грн. штрафу в розмірі 7% за прострочення оплати послуг понад 30 днів задовольняється судом.
Розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, надані позивачем, судом перевірено та визнано вірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 362,34 грн. 3% річних за період 30.11.2017 по 17.09.2018 та 705,68 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2017 року по серпень 2018 року за порушення строків оплати за договором заявлені до стягнення правомірно та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК України і не надав до суду доказів, які могли б свідчити про виконання ним зобов'язання по оплаті вартості отриманої теплової енергії.
На підставі викладеного, суд визнав позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради (71503, м. Енергодар Запорізької області, пр. Будівельників, буд. 17, оф. 5-1, ідентифікаційний код 32166551) на користь державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, ідентифікаційний код 19355964; рахунок № 26001212001241 в ПАТ АБ «Укргазбанк» м. Енергодар, МФО 320478) 15097,55 грн. (п'ятнадцять тисяч дев'яносто сім грн. 55 коп.) основного боргу, 2400,30 грн. (дві тисячі чотириста грн. 30 коп.) пені, 1056,83 грн. (одну тисячу п'ятдесят шість грн. 83 коп.) штрафу, 362,34 грн. (триста шістдесят дві грн. 34 коп.) 3% річних, 705,68 грн. (сімсот п'ять грн. 68 коп.) інфляційних втрат та 1762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 30.11.2018.
Суддя В.В. Носівець