Рішення від 29.11.2018 по справі 1140/3105/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/3105/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, в складі судді Хилько Л.І., розглянув за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить суд визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді в сумі 33478 грн. без обмеження розміру, починаючи з 01.01.2018 р. по 31.07.2018 р. на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2018 №13, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відмова відповідача у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 р. є незаконною, порушує конституційні права на отримання належних коштів, що й стало підставою для звернення до суду.

З поданого до суду відзиву на позовну заяву представник відповідача вказав те, що враховуючи положення пункту 4 розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 р. № 3-1, управлінням було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу з 01.08.2018 року, тобто з дня набрання законної сили Законом України "Про ефективне управління майновими правами у сфері авторського права і (або) суміжних прав". Отже, позовні вимоги позивача є безпідставними.

Згідно вимог ст.ст.262, 263 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

02.08.2018 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці в зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму доходів громадян з 01.01.2018 р. (а.с.30, 51).

Я вказав позивач відповіді на вказане звернення він не отримував (а.с.50). Однак, отримавши у жовтні щомісячне довічне грошове утримання у меншому розмірі зрозумів, що перерахунок проведено з 01.08.2018 р., а не з 01.01.2018 року.

У поданому відзиві на позовну заяву представник відповідача також зазначив, що згідно поданої позивачем заяви перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проведено з 01.08.2018 року, тобто з дня набрання законної сили Законом України "Про ефективне управління майновими правами у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд виходить з наступного.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" набув чинності 22.07.2018. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяці, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. В зв'язку з чим довічне грошове утримання судді у відставці (позивача) повинно перераховуватись з 01.08.2018 р..

Однак, суд не погоджується з зазначеним висновком з огляду на наступне.

Статтею 1 Конституції України визначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За приписами ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Частинами 1, 2 ст. 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з приписами ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VІ від 07.07.2010 в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 № 192-VІІІ та Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 у справі № 4-рп/2016, у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Аналогічні приписи встановлені в ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VІІІ від 02.06.2016, який набрав чинності 30 вересня 2016 року та діє на теперішній час.

Отже, за приписами наведених норм правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

21 липня 2018 року в газеті "Голос України" опубліковано Закон України від 15 травня 2018 року № 2415-VІІІ "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (далі - Закон № 2415-VІІІ).

Цим Законом внесені зміни до Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема, в абзаці другому пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" названого Закону слово та цифри "1600 гривень" змінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.".

Закон № 2415-VІІІ набрав чинності з 22 липня 2018 року.

Як зазначено п.2 Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультра активна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). В п. 3 зазначеного рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадку, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб.

Надання зворотної дії Закону (ретроактивність Закону) - виключення, про що повинна бути пряма вказівка про це в Законі.

Отже, у даному випадку самим законодавцем дію Закону № 2415-VІІІ в частині застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме, на правовідносини починаючи з 01 січня 2017 року.

Статтею 7 Закону України від 07.12.2017 року № 2246-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 року встановлено у розмірі 1762 грн.

Відповідно до ч.4 ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VІІІ від 02.06.2016 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Конституційний Суд України в п.1 ч.4 рішення №4-рп/2016 від 08.06.2016 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI, зазначив, що у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Крім того, суд зазначає що в довідці Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2018 №13 зазначена дата виникнення права позивача на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці 01.01.2018, і відповідач, не повертаючи її як неналежно оформлену, прийняв цю довідку до виконання, проте, через власні міркування, перерахунок здійснив не з 01.01.2018, а з 01.08.2018 р..

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно вимог ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 р. по 31.07.2018 р. відповідно до довідки господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2018 р. №13, а саме в розмірі 90 % від заробітної плати судді в сумі 34478 грн. та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена в цей період є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження граничного розміру суд зазначає, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права. Суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє, а на даний час права позивача в цій частині не порушені.

Крім того, обмеження максимального розміру пенсії встановлене ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 20 грудня 2016 року №1-38/2016, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Дані обставини свідчать про об'єктивну неможливість обмеження відповідачем пенсії позивача граничним розміром.

Таким чином, суд дійшов до висновку щодо відмови у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Згідно ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача

Керуючись ст.ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року по 31.07.2018 року включно.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року по 31.07.2018 року включно в розмірі 90 % суддівської винагороди працюючого судді в сумі 33478 грн. на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2018 року №13, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) з Державного бюджету України судові витрати на сплату судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код 20632802).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2

Попередній документ
78187772
Наступний документ
78187774
Інформація про рішення:
№ рішення: 78187773
№ справи: 1140/3105/18
Дата рішення: 29.11.2018
Дата публікації: 03.12.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо: