Справа № 1540/4563/18
22 листопада 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Тарасишиної О.М.,
за участю секретаря: Сидорівського С.А.,
представника позивача: ОСОБА_1Г,
представника відповідача: ОСОБА_2,
представника третьої особи: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення № 751-VII від 29.08.2018р., -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення № 751-VII від 29.08.2018 р.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
17.09.2018 року за вх..№27180/18 від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій представник позивача просила суд:
зупинити дію рішення № 751-VII Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 29.08.2018 року до вирішення адміністративної справи № 1540/4563/18 по суті, та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили;
заборонити Крижанівській сільській раді приймати будь-які дії щодо зміни цільового призначення щодо земельної ділянки за кадастровим № 5122783200:01:002:0054 до вирішення адміністративної справи № 1540/4563/18 по суті, та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 року у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову від 17.09.2018 року відмовлено.
08.10.2018 року за вх..№29800/18 від представника відповідача надійшли клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, які було витребувано ухвалою Одеського окружного адміністративного суду про відкриття провадження від 12.09.2018 року.
08.10.2018 року за вх..№ 29799/18 від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_5.
09.10.2018 року за вх..№29916/18 від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.
09.10.2018 року за вх..№29925/18 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
09.10.2018 року за вх..№29970/18 від адвоката ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_5, надійшла заява про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
09.10.2018 року за вх..№29981/18 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 10.10.2018 року усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_5, а також було відкладено підготовче судове засідання.
18.10.2018 року за вх..№31068/18 від представника третьої особи надійшло клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.
22.10.2018 року за вх..№31479/18 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.
22.10.2018 року за вх..№31481/18 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
У судовому засіданні 23.10.2018 року усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання для отримання додаткових письмових доказів у справі.
05.11.2018 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 05.11.2018 року усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи було задоволено та відкладено підготовче судове засідання.
08.11.2018 року за вх..№33907/18 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.
У судовому засіданні 09.11.2018 року усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
20.11.2018 року за вх..№35539/18 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи належних чином завірених письмових доказів.
20.11.2018 року за вх..№35540/18 від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.
У судовому засіданні 21.11.2018 року усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, було задоволено клопотання представника третьої особи та приєднано до матеріалів справи письмові пояснення третьої особи. Крім того, усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, було оголошено перерву у судовому засіданні для підготовки до судових дебатів, а розгляд справи було призначено на 22.11.2018 року.
В обґрунтування позову зазначається, що позивачу із інформації, опублікованій у газеті «ОСОБА_2 хлібороба» від 28.07.2018 року №30, стало відомо про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації - проекті внесення змін в детальний план території села Крижанівка в межах кварталу 18. 29.08.2018 року відповідачем було прийняте рішення №751-VII «Про затвердження містобудівної документації - проекту внесення змін в детальний план території села Крижанівка Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в межах кварталу 18». Як член відповідної територіальної громади, позивач вважає, що прийняте рішення є протиправним, порушує права та інтереси членів Крижанівської територіальної громади та порушує норми чинного законодавства, зокрема, Конституції України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» тощо, а тому підлягає скасуванню. Представник позивача зазначає, що відповідачем під час винесення оскаржуваного рішення було порушено порядок затвердження детального плану території, не прийнято до уваги приписи законодавства щодо порядку внесення змін до генерального плану, не дотримано порядок оприлюднення інформації, а також не дотримано вимог земельного законодавства щодо порядку зміни цільового призначення земельної ділянки. За таких обставин, просив задовольнити позов у повному обсязі.
09.10.2018 року за вх..№29981/18 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Згідно зазначеної заяви по суті справи, відповідач з позовними вимоги не погоджується, вважає їх безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування правової позиції представник відповідача зазначає, що оскаржуване рішення було прийнято з дотриманням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на виконання наданих органу місцевого самоврядування повноважень, з урахуванням вимог матеріального права щодо містобудівної діяльності, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того, представник відповідача наголошує, що Крижанівською сільською радою було також дотримано всі вимоги, встановлені Порядками щодо опублікування необхідних відомостей, було надано можливість територіальній громаді, в тому числі й самому позивачу, ознайомитись з усією наявною документацією, було отримано пропозиції позивача та надано на них обґрунтовану відповідь у встановлені законодавством строки. Окремо представник відповідача звернув увагу суду на те, що факт зміни категорій земель відсутній, а зміна цільового використання проведена у відповідності до норм чинного законодавства. Враховуючи надані доводи, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У судовому засіданні 10.10.2018 року усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_5. У судовому засіданні 21.11.2018 року усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, було задоволено клопотання представника третьої особи та приєднано до матеріалів справи письмові пояснення третьої особи. Згідно зазначеного документу, представник третьої особи вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Свою правову позицію представник третьої особи підтверджує тим, що відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення було повністю дотримано процедуру його прийняття та взято до уваги норми чинного законодавства, що регулюють містобудівну діяльність. За таких обставин, на думку третьої особи, відсутні правові підстави для визнання рішення протиправними та його скасування. Тому представник третьої особи просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).
За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_4 до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5, Одеському окружному адміністративному суду.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 є членом Крижанівської територіальної громади, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т.1 а.с. 5).
Рішенням двадцять сьомої сесії Крижанівської сільської ради VII скликання від 16.02.2018 року №623-VII було надано дозвіл на розроблення проекту внесення змін в детальний план території села Крижанівка Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в межах кварталу 181; доручено виконавчому комітету Крижанівської сільської ради замовити проект внесення змін в детальний план території скла Крижанівка Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в межах кварталу 181 (Т.1 а.с. 142).
Після цього на замовлення було розроблено проект землеустрою внесення змін в детальний план території села Крижанівка Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в межах кварталу 181 (Т.1 а.с. 110-153).
04.06.2018 року між Крижанівською сільською радою та ФОП ОСОБА_5 був укладений договір оренди (Т.1 а.с.218-220).
Згідно п.1.1. цього договору Орендодавець, на підставі Закону України «Про оренду землі» із змінами та доповненнями та рішеннями Крижанівської сільської ради № 832-IV від 28.12.2005 року, №623-VII від 16.02.2018 року надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку площею 3,3 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський район, село Крижанівка (Крижанівський ставок №1), кадастровий номер:5122783200:01:002:0054, для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими вогодосподарськими спорудами і каналами, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.5.1. цього договору земельна ділянка передається в оренду терміном на 25 (двадцять п'ять) років для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами.
Згідно п.9.4. орендар зобов'язаний, серед іншого, у двотижневий строк повідомляти Крижанівську сільську раду про наміри забудови земельної ділянки або реконструкцію існуючих об'єктів; здійснювати забудову земельної ділянки виключно з дозволу Орендодавця.
Згодом у газеті «ОСОБА_2 хлібороба» від 28.07.2018 року №30 відповідачем було опубліковано повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації - проекті внесення змін в детальний план території села Крижанівка в межах кварталу 181 (Т.2 а.с. 90-91), а також розміщено посилання на офіційному інтернет-ресурсі Крижанівської сільської ради.
Після ознайомлення територіальної громади із проектом внесення змін до детального плану території, отримання зауважень та пропозицій та відповіді на зазначені зауваження та пропозиції рішенням тридцять третьої сесії Крижанівської сільської ради VII скликання від 29.08.2018 року за №751-VII було затверджено проект внесення змін в детальний план території села Крижанівка Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в межах кварталу 181(Т.1 а.с. 89).
З приводу цього рішення позивач і звернувся до Одеського окружного адміністративного суду для захисту своїх прав та інтересів.
Правовідносини, що склались, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про оренду землі» тощо.
Згідно ст..19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.41 Конституції України громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
Відповідно до ч.1,2 ст.19 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Згідно ч.2, 5 ст.20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною ОСОБА_1 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Згідно ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Ч.1,2,4 ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.
Законом, який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно ч.1 ст.29 цього Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Законом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»
Згідно п.2, 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
Статтею 5 цього закону визначено, що програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.
Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Згідно ч.1, 2 ст.16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
Представник позивача в адміністративному позові та усних поясненнях зазначала, що внесення змін до детального плану території, в даному випадку в межах кварталу 181 села Крижанівка, як наслідок, має змінювати і генеральний план території. Однак, враховуючи те, що встановлений законодавством строк, протягом якого можлива зміна генерального плану, ще не сплинув, відповідні зміни внесені і в детальний план бути не можуть, а дії відповідача порушують встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» норми.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та під час надання усних пояснень зазначив, що фактично законодавством таких обмежень не встановлено, а єдиною вимогою до формування, внесення змін у детальний план території є лише відповідність детального плану території генеральному. Враховуючи те, що затверджені зміни до детального плану жодним чином не суперечать положенням генерального плану, факт порушення відповідачем будь-яких містобудівних норм відсутній.
Представник третьої особи підтримав позицію представника відповідача, зазначивши аналогічне обґрунтування існуючих обставин справи.
Дослідивши пояснення учасників процесу, суд зазначає наступне.
Згідно положень ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території.
Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.
В той же час, положення статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначають, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.
Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років.
Проаналізувавши зазначені вище положення, суд не вбачає законодавчо визначеного обов'язку власника землі вносити зміни у генеральний план у разі необхідності внесення змін у детальний план території. Хоча законодавством і визначено можливість поєднання детальних планів всіх територій з генеральним, проте це є правом уповноваженого суб'єкта владних повноважень, а не імперативною нормою.
Суд погоджується із твердженням представника відповідача та представника третьої особи щодо того, яка саме залежність встановлена законодавством між детальним та генеральним планом території, а саме це вимога ч.10 ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно якої внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.
Представником позивача ані під час надання усних пояснень, ані у заявах по суті не вказано конкретної норми, яка б регламентувала необхідність внесення змін у генеральний план. За таких обставин, суд не бере до уваги даний аргумент представника позивача.
Крім того, у відповіді на відзив представник позивача зазначила, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства не було проведено державну експертизу проекту змін.
З приводу цього суд вважає необхідним наголосити на тому, що у даному випадку представником позивача підмінюються поняття генерального плану та детального плану території, а також робляться висновки на основі хибного факту необхідності внесення змін до генерального плану у зв'язку із прийняттям змін до детального плану території, який судом було проаналізовано раніше. Враховуючи наявні висновки, суд зазначає, що розгляд питання щодо порядку прийняття, внесення змін тощо до генерального плану території не є предметом оскарження в рамках даної справи.
Втім, згідно ч.9 ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території не підлягає експертизі.
Чинним законодавством прямо передбачено відсутність необхідності у проведенні експертизи детального плану території, у зв'язку із чим даний аргумент представника позивача суд не приймає до уваги.
В обгрунтування позову представником позивача, серед іншого, також акцентувалась увага на протиправності використання земельної ділянки, що включена до проекту детального плану території, у зв'язку зі зміною її цільового призначення без урахування розташування рекреаційних об'єктів на відповідній земельній ділянці. Посилаючись на норми чинного земельного законодавства, а також посилаючись на наявні у матеріалах справи відео-докази, представник позивача вважала протиправним рішення відповідача, оскільки ним затверджувався проект, який передбачав зміну цільового призначення.
Представник третьої особи ОСОБА_5, який, згідно наявного у матеріалах справи договору оренди земельної ділянки від 04.06.2018 року, є користувачем відповідної земельної ділянки, надав пояснення, згідно яких зміна цільового призначення земельної ділянки, на якій розташований водний об'єкт, жодним чино не змінюється. Зміна цільового призначення за проектом змін до детального плану території стосувалась інших земельних ділянок, розташованих в межах кварталу 181 села Крижанівка. За таких обставин, будь-якої невідповідності цільового призначення земельних ділянок при винесені оскаржуваного рішення допущено не було.
З приводу цього суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема:
а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;
б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;
в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
Згідно ч.1 ст.59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Частиною 4 ст. 59 Земельного кодексу України визначено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.
Пунктом а) ч.2 ст.60 Земельного кодексу України встановлено, що прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною 25 метрів для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари.
Згідно п.5.1. цього договору земельна ділянка передається в оренду терміном на 25 (двадцять п'ять) років для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими вогодосподарськими спорудами і каналами.
Згідно ст..13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ч.2 ст.16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
У відповідності до вимог ст.. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є:
об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
04.06.2018 року між Крижанівською сільською радою та ФОП ОСОБА_5 був укладений договір оренди (Т.1 а.с.218-220).
Згідно п.1.1. цього договору Орендодавець, на підставі Закону України «Про оренду землі» із змінами та доповненнями та рішеннями Крижанівської сільської ради № 832-IV від 28.12.2005 року, №623-VII від 16.02.2018 року надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку площею 3,3 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський район, село Крижанівка (Крижанівський ставок №1), кадастровий номер: 5122783200:01:002:0054, для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими вогодосподарськими спорудами і каналами, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору (Т.1 а.с. 218).
Згідно п.5.1. цього договору земельна ділянка передається в оренду терміном на 25 (двадцять п'ять) років для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими вогодосподарськими спорудами і каналами.
Тобто, умовами договору чітко визначено цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером 5122783200:01:002:0054.
У матеріалах справи наявна інформація з Публічної кадастрової карти відносно земельної ділянки за кадастровим номером 5122783200:01:002:0054 (код цільового призначення згідно Класифікації видів цільового призначення 10.04 Для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами), а також суміжних з нею земельних ділянок за кадастровими номерами 5122783200:01:002:1293 та 5122783200:01:002:1294, які мають код цільового призначення згідно Класифікації видів цільового призначення В. 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (Т.1 а.с.203-205).
Як пояснив представник третьої особи у судовому засіданні під час дослідження доказів, будівництво згідно проекту зміни детального плану території має відбуватися лише на земельних ділянках за кадастровими номерами 5122783200:01:002:1293 та 5122783200:01:002:1294. Так, зокрема, планується будівництво багатоповерхових будівель та перебудова існуючого дитячого садка у дитячий садок-школу. Земельна ділянка за кадастровим номером 5122783200:01:002:0054 використовується лише за визначеним цільовим призначенням з урахування вимог щодо захисної прибережної смуги. Спростувати зазначене належними та допустимими доказами представник позивача під час розгляду справи не зміг.
Представник позивача під час дослідження відеоматеріалів зазначила на наявності біля ставка земельних насипів, вказуючи на те, що це є наслідками проведення будівельних робіт. Однак, прямих доказів проведення будівельних робіт, які були б санкціоновані відповідачем, проведені за згодою відповідача або здійснені на виконання проекту змін до детального плану території, позивач до суду не надав.
Суд вважає, що вказівка на можливі факти самочинного або незаконного будівництва сторонніх осіб не може ставитись в провину відповідача в контексті прийняття ним оскаржуваного рішення про затвердження проекту змін до детального плану території. При дослідженні відеоматеріалів судом не встановлено факту існування порушень з боку відповідача щодо прийняття ним оскаржуваних рішень.
Враховуючи те, що інших доводів на підтвердження цього аргументу позивачем не надано, беручи до уваги пояснення третьої особи та наявні у матеріалах справи письмові докази, суд не бере до уваги даний аргумент позивача.
З цих же підстав суд вважає необґрунтованим твердження представника позивача стосовно того, що відповідачем при винесені оскаржуваного рішення порушені норми чинного законодавства стосовно можливості проведення будівельних робіт в межах 25-метрової захисної смуги водного об'єкта - озера. Представник позивача під час надання усних пояснень зазначила, що проведення відповідних будівельних робіт матиме наслідком підтоплення сусідніх будівель із можливим їх руйнуванням. Зважаючи на те, що позивач проживає в одній будівель, стосовно яких існує загроза підтоплення та руйнування, правовий інтерес позивача є очевидним.
На підтвердження своїх доводів представником позивача було надано лист Державної екологічної інспекції в Одеській області від 22.08.2018 року №Ко-281 (Т.2 а.с.32). Відповідно до змісту даного листа, відповідальні особи Лиманської райадміністрації, Департаменту ДАБІ, Державної екологічної служби в Одеській області та Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області здійснили комісійний виїзд в с.Крижанівку для проведення перевірки.
За результатами комісійного виїзду було встановлено, що водний об'єкт, що знаходиться в межах земельної ділянки за кадастровим номером 5122783200:01:002:0054, виконує функцію водозбірника грунтових та зливних вод.
При цьому, прямо зазначено про неможливість надання звіту по оцінці впливу на довкілля, оскільки це не є компетенцією Державної екологічної служби.
Аналізуючи наданий лист в контексті доказової бази, встановленої КАС України, суд вважає необхідним зазначити наступне. Перш за все, даний лист жодним чином не стосується правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення. По-друге, він не визначає жодних фактів, необхідних для встановлення обставин, що мають значення в даній справі. На думку суду, твердження представника позивача нічим не обґрунтовані, а за результатами дослідження відеоматеріалів є такими, що не відповідають дійсності.
Крім того, представник позивача в якості підстави неправомірності оскаржуваного рішення порушення відповідачем порядку оприлюднення проекту змін до детального плану території, а також допуску громади до обговорення відповідного проекту. На підтвердження власних доводів представник позивача надала до суду запис засідання Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, на якому було прийнято оскаржуване рішення.
Представник відповідача, натомість, зазначив, що відповідачем було здійснено всі заходи щодо належного та своєчасного опублікування рішення сільської ради, яким було надано дозвіл на розробку проекту зміни детального плану території в межах кварталу 181. На підтвердження власних доводів представником відповідача було надано копії звернень членів територіальної громади з пропозиціями та зауваженнями, надані Крижанівською сільською радою відповіді, а також надано копію екземпляру періодичного видання, у якому було розміщено відповідне оголошення про початок громадського обговорення проекту (Т.1 а.с. 217, 221-239).
Порядком, який визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація), є ПОРЯДОК проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 555.
Згідно цього Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.
Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забезпечують:
оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;
оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації;
реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації;
узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення);
оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:
1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;
2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;
3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;
4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації;
5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій;
6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;
7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).
Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування. Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації.
Відповідно до частини шостої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.
Пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк.
За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.
Затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід'ємною складовою частиною зазначеної документації.
Як вбачається із наявних матеріалів справи, Крижанівською сільською радою у №30 (9732) від 28.07.2018 року газети «ОСОБА_2 хлібороба» було опубліковано відповідне повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації - проекті внесення змін в детальний план території села Крижанівка Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в межах кварталу 18 (Т.2 а.с.91). На виконання вимог вищезазначеного Порядку, в повідомлені було визначено інформацію по всім встановленим пунктам.
Крім того, проект змін та відповідне рішення опубліковані на офіційному сайті Крижанівської сільської ради (Режим доступу: http://kryzhanivska-rada.gov.uaтериріальна-громада/загальна-інформація).
У матеріалах справи також наявні отримані відповідачем пропозиції та зауваження громади, а також копії наданих на них відповідей (Т.1 а.с.221-239).
Представник позивача також в адміністративному позові зазначає, що позивачу із інформації, опублікованій у газеті «ОСОБА_2 хлібороба» від 28.07.2018 року №30, стало відомо про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації - проекті внесення змін в детальний план території села Крижанівка в межах кварталу 181. Також у позові використовуються посилання на офіційний сайт Крижанівської сільської ради. Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач вчинив всі необхідні дії для опублікування проекту внесення змін до детального плану території та належного повідомлення громадськості про підготовку рішення про затвердження відповідного проекту.
За таких обставин, суд вважає, що твердження позивача є безпідставними, не доведеними належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що позиваем не надано жодних обґрунтованих доводів на підтвердження власної правової позиції, відповідачем чітко та з посиланнями на норми чинного законодавства доведено правомірність вчинених дій, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-244, абз. 2 ч. 4 ст. 245, 246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, 67562; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області (місцезнаходження: вул.. Ветеранів, 5, с. Крижанівка, Лиманський район, Одеська область, 67562; код ЄДРПОУ 05384560), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 (вул.. Південна, 2, сщ. Ліски, Лиманський район, Одеська область; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), про визнання протиправним та скасування рішення № 751-VII від 29.08.2018р. - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повни текст рішення складено та підписано суддею 29.11.2018 року.
Суддя О.М. Тарасишина
.