27 листопада 2018 року Справа № 0840/4086/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовною заявою: ОСОБА_1 (69076, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
до: ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул.Запорізького козацтва, буд.25-А, код ЄДРПОУ 41248943)
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
01.10.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1В.) до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (далі - відповідач, Правобережне ОУПФУ м.Запоріжжя), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя щодо відмови у застосуванні підвищення передбаченого ч.3 ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при обчисленні пенсії за віком позивачу.
- зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком починаючи з 09.07.2018 із підвищенням відповідно до ч.3 ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 17,5%.
Ухвалою суду від 05.10.2018 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Згідно наказу №244 від 27.09.2018 суддя перебував у відпустці з 16.10.2018 по 04.11.2018.
Ухвалою суду від 05.11.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження 27.11.2018 з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, місце та час судового розгляду, до суду не прибув, причини неявки суд не повідомив. Обґрунтування позовних вимог викладено у позовній заяві. Зокрема зазначено, що ОСОБА_1 народилася 07.01.1960, пенсію за віком їй призначено 09.07.2018, тобто у віці 58 років 6 місяців, тому вона вважає, що має право на підвищення до пенсії відповідно до ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058) за більш пізній вихід на пенсію. Однак, відповідач відмовив їй у вказаному підвищенні до пенсії, оскільки вона до призначення пенсії за віком отримувала пенсію по інвалідності. Зважаючи на викладене вважає відмову відповідача протиправною та просить позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача направив на адресу суду заяву від 27.11.2018 про розгляд справи в порядку письмового провадження. У відповідності до відзиву на позовну заяву від 21.11.2018 (вх.№38302 від 26.11.2018) відповідачем зазначено, що з 12.01.2011 позивачу була призначена та виплачувалась пенсія по інвалідності. З 09.07.2018 позивач отримує пенсію за віком. Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону № 1058 (в редакції чинній на момент призначення пенсії за віком) жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку, за умови, що до цього їм не призначалася будь-яка пенсія. Оскільки, позивачу була призначена пенсія по інвалідності, то ч.3 ст.29 Закону № 1058 до неї не застосовується, про що позивачу було повідомлено листом від 17.08.2018 №301/Г-9. У зв'язку з викладеним просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
12.01.2011 ОСОБА_1 була призначена та виплачувалась пенсія по інвалідності З групи загального захворювання відповідно до Закону №1058, що підтверджується протоколом № 3231 від 12.03.2011 (а.с.25).
09.07.2018, у зв'язку із досягненням пенсійного віку, ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 (а.с.28).
Розпорядженням від 16.07.2018 №163455 позивачу призначена пенсія за віком (а.с.27).
У серпні 2018 року позивач звернулася до відповідача з заявою про проведення розрахунку пенсії з урахуванням підвищень, передбачених ч.3 ст.29 Закону №1058.
ОСОБА_2 ОУПФУ м.Запоріжжя від 17.08.2018 за №301/Г-9 позивача повідомлено, що оскільки вона отримувала пенсію по інвалідності з 12.01.2011, то права на підвищення пенсії відповідно до ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вона не має (а.с.8, 19).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо ненарахування їй підвищення до пенсії на підставі ч.3 ст.29 Закону №1058, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону №1058 особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим ч. 1 ст. 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток: на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців; на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку.
За змістом вказаної норми підвищення розміру пенсії за віком визначене законодавцем як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.
Отже, для підвищення пенсії на підставі ст. 29 Закону № 1058 необхідна наявність наступних умов: звернення за призначенням пенсії за віком з більш пізнього віку, ніж передбачено абзацом 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1058; не одержання жодного виду пенсії після досягнення пенсійного віку; наявність страхового стажу після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1058.
За таких обставин, коли позивач реалізувала право виходу на пенсію у 2011 році, оформивши пенсію по інвалідності, то її звернення із заявою про призначення пенсії за віком у 2018 році у віці 58 років 6 місяців не може вважатись відстроченням виходу на пенсію за віком, оскільки з 2011 року по 2018 рік вона отримувала пенсію по інвалідності.
Подібний правозастосовний підхід висловлений Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 25.09.2018 у справі №686/10709/17 (провадження К/9901/2970/17) з аналогічних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем, на переконання суду, не доведено наявність підстав для призначення їй пенсії за віком з урахуванням підвищення, передбаченого ч.3 ст. 29 Закону № 1058 за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 17,5%, починаючи з 09.07.2018.
При цьому, суд вважає, що відповідач довів відсутність підстав для призначення та виплати позивачу пенсії за віком, включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч. 3 ст. 29 Закону № 1058 за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 17,5%, починаючи з 09.07.2018.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим, а відтак, у його задоволенні слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (69076, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул.Запорізького козацтва, буд.25-А, код ЄДРПОУ 41248943) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 28.11.2018.
Суддя І.В. Садовий