Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 289/1882/18
Провадження № 1-кп/280/312/18
Іменем України
29 листопада 2018 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018060280000484 від 06.09.2018, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Межирічка Радомишльського району Житомирської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, утриманців не має, не працює, депутатом та інвалідом не є, не судимий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Веприн Радомишльського району Житомирської області,громадянина України,з середньо-технічною освітою, неодружений, утриманців не має, не працює, депутатом та інвалідом не є, не судимий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає: АДРЕСА_2 ;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
встановив:
ОСОБА_5 03 вересня 2018 року довідавшись про то, що в господарстві за адресою АДРЕСА_2 та яке належить ОСОБА_6 , протягом невеликого терміну відсутній господар та, достовірно знаючи, що в будинку зазначеного господарства зберігаються нові листи шиферу, у нього виник злочинний умисел, направлений па вчинення крадіжки з зазначеного домоволодіння. Одразу після цього, ОСОБА_5 розповів про даний намір своєму брату ОСОБА_4 і у них виник спільний злочинний намір, направлений на таємне викрадення шиферу з вищевказаного господарства.
ОСОБА_4 03 вересня 2018 року погодився на пропозицію ОСОБА_5 на вчинення крадіжки шиферу з господарства за адресою АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_6 .
Реалізуючи спільний злочинний намір цього ж дня близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , з метою крадіжки чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер дій, які вчиняються, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, разом зі сторонніми осіб, яким нічого не було відомо про вчинення злочину, приїхали на гужовій повозці до господарства за адресою АДРЕСА_2 , де шляхом вільного доступу, проникли до будинку ОСОБА_6 , звідки таємно викрали 9 (дев'ять) листів шиферу за ціною 140 гривень за 1 (один) лист шиферу, якими в подальшому розпорядились на власний розсуд.
Внаслідок вчинених дій ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спричинили потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1 260 гривень.
Суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст. 337 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у висунутому обвинуваченні за ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, пояснив суду, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїв інкриміноване діяння, разом із обвинуваченим ОСОБА_5 викрали у будинку потерпілої Гаіч 9 листів шиферу, викрадене майно повністю повернуто потерпілій.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у висунутому обвинуваченні за ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, пояснив суду, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, підтвердив пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 , пояснив, що всі викрадені листи шиферу повернуті потерпілій ОСОБА_7 .
До суду потерпіла ОСОБА_6 подала заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не має, щодо призначення покарання обвинуваченим поклалася на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 , прокурор, не заперечували фактичні обставини кримінального провадження і не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження, і немає сумнівів у добровільності й істинності їх позиції. Учасникам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. У зв'язку з викладеним, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, сукупність наведених і оцінених судом доказів, дозволяє суду прийти до висновку, що винуватість обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 доведена, дії обвинувачених правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна, вчинені за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням до приміщення, тобто крадіжці.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Кримінальне правопорушення за ч.3 ст.185 КК України є тяжким злочином, ОСОБА_4 не судимий, неодружений, утриманців не має, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо.
Щире каяття є обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 .
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Судом взято до уваги ставлення обвинуваченого ОСОБА_4 до вчиненого, поведінку ОСОБА_4 під час судового розгляду, що була проявом внутрішніх переживань особою того, що сталося, морального засудження своєї поведінки, усвідомлення вини, почуття сорому, докорів сумління.
Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, наслідки, що наступили від вчиненого, позицію потерпілої, і вважає, що його виправлення, перевиховання та попередження з його боку здійснення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання можливо без ізоляції від суспільства, останньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті Кримінального Закону, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Кримінальне правопорушення за ч.3 ст.185 КК України є тяжким злочином, ОСОБА_5 не судимий, неодружений, утриманців не має, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо.
Щире каяття є обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 .
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Судом взято до уваги ставлення обвинуваченого ОСОБА_5 до вчиненого, поведінку ОСОБА_5 під час судового розгляду, що була проявом внутрішніх переживань особою того, що сталося, морального засудження своєї поведінки, усвідомлення вини, почуття сорому, докорів сумління.
Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, наслідки, що наступили від вчиненого, позицію потерпілої, і вважає, що його виправлення, перевиховання та попередження з його боку здійснення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання можливо без ізоляції від суспільства, останньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті Кримінального Закону, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
На думку суду, застосування звільнення від покарання з випробуванням у даному випадку, є більш дієвим заходом впливу на обвинувачених, таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 .
Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадження не заявлений.
Арешт на майно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні не накладався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 124, ч.3 ст.349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном 1 (один) рік 6 (шість) місяців, в період якого, відповідно до ст.76 КК України зобов'язати його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном 1 (один) рік 6 (шість) місяців, в період якого, відповідно до ст.76 КК України зобов'язати його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: дев'ять листів шиферу, які знаходяться на зберіганні потерпілої ОСОБА_6 -залишити у розпорядженні останньої.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1