25 вересня 2018 року Справа № 0440/5602/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним ат скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
24.07.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі від 01.10.2017 року про перерахунок розміру пенсії призначений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у зарахуванні до стажу періоду роботи з 03.12.1990 р. по 30.03.2001 р.;
- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську зарахувати до стажу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, період роботи з 03.12.1990 р. по 30.03.2001 р. та з урахуванням цього стажу, відновити пенсію за період з 01.10.2017 р.;
- покласти на відповідача судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1409,60 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Центральне об'єднання управління пенсійного фонду України в м. Дніпрі листом № Д-384 від 13.11.2017 року повідомило, що під час розрахунку пенсії не було враховано стаж роботи позивача з 03.12.1990 р. по 30.03.2001 р., а саме:
- у трудовій книжці у записі про роботу з 03.12.1990 р. по 30.06.1995 р. у «Дніпропетровському вищому зенітному-ракетному командному училищі протиповітряної оборони» - неможливо прочитати назву підприємства на печатці;
- у записі про роботу з 01.07.1995 р. по 07.08.1997 р. та з 08.08.2000 по 30.03.2001 р. у Центрі культури, просвіти та дозвілля Сил ППО України, дописано номер та дата наказу про прийом на роботу іншими чорнилами.
Позивач має трудову книжку з всіма необхідні записами, які не містять неправильні чи не точні записи про період роботи, таким чином, рішення відповідача щодо не зарахування стажу роботи з 03.12.1990 р. по 30.06.1995 р. у «Дніпропетровському вищому зенітно-ракетному командному училищі протиповітряної оборони» та з 01.07.1995 р. йо 07.08.1997 р. та з 08.08.2000 по 30.03.2001 р. у Центр культури, просвіти та дозвілля Сил ППО України - є протиправним, адже чинним законодавством не передбачено таких підстав, як «неможливість прочитати назву підприємства на печатці та дописано номер та дата наказу при прийомі на роботу іншими чорнилами».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем 06.08.2018 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.
10.08.2018 року на адресу суду від сторони відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.
Зауважив, що 15.09.2016 року позивачу згідно заяви було призначено пенсію по інвалідності (друга група) згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Для розрахунку пенсії не було враховано в стаж періоди роботи:
- з 03.12.1990 по 30.06.1995 у "Дніпропетровському вищому зенітно-ракетному командному училищі протиповітряної оборони", так як (неможливо прочитати назву підприємства на печатці);
- з 01.07.1995 по 07.08.1997 та з 08.08.2000 по 30.03.2001 у Центрі культури просвіти та дозвілля Сил ППО України, оскільки дописано номер та дата наказу при прийомі на роботу іншими чорнилами.
Для підтвердження стажу за вищевказані періоди роботи запропоновано надати уточнюючі довідки видані за місцем роботи, або архівними установами.
Позивач звернулась до управління зі зверненням, щодо неврахування стажу згідно записів в трудовій книжці з №8 по №13.
Заяви на перерахунок пенсії з відповідним пакетом документів позивач не надавала, прохання щодо відновлення пенсії за період з 01.10.2017 року є незрозумілим, оскільки дата 01.10.2017 року жодним документом не підкріплена.
Крім того у відзиві на позов відповідач просить суд здійснити заміну відповідача у цій справі - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на підставі ст.ст. 44, 52 Кодексу адміністративного судочинства України, посилаючись на те, що постановою Кабінету міністрів України від 08.11.2017 р. №821 - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
Розглянувши клопотання представника відповідача про заміну Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку правонаступництва на підставі ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з реорганізацією відповідача, суд вважає за можливе його задовольнити та замінити відповідача у цій справі - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зв'язку з реорганізацією останнього, згідно постанови Кабінету Міністрів України №821 від 08.11.2017р. на підставі ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заміна сторони правонаступником можлива на будь-якій стадії судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є особою з інвалідністю другої групи та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
15.09.2016 року ОСОБА_1 була призначена пенсія по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
31.10.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі із заявою про роз'яснення причин не врахування 10 років трудового стажу при призначенні пенсії.
Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі листом від 13.1.12017 року № Д-384 повідомило позивача, що при призначенні пенсії не було враховано:
- стаж роботи у Дніпропетровському вищому зенітно -ракетному командному училищі протиповітряної оборони з 03.12.1990 року по 30.06.1995 року, так як неможливо прочитати назву підприємства на печатці;
- стаж роботи у Центрі культури просвіти та дозвілля Сил ППО України з 01.07.1995 року по 07.08.1997 року та з 08.08.2000 року по 30.03.2001 року, оскільки дописано номер та дата наказу при прийомі на роботу іншими чорнилами.
Для підтвердження стажу за вказані періоди роботи запропоновано надати уточнюючі довідки видані за місцем роботи або архівними установами.
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, оскаржив їх в судовому порядку.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист. Це право гарантується загальнообов'язковим соціальним страхуванням.
Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, є Закон України «Про пенсійне забезпечення».
Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України (стаття 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58), записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
У відповідності до вимог пункту 2.4 Інструкції № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Пунктом 4.1 Інструкції № 58 визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Аналіз зазначених правових норм дозволяє прийти до висновку, що обов'язок щодо проставлення печатки при звільненні працівника та внесення достовірної інформації у належний спосіб покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки.
У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З аналізу вказаних вище положень Порядку №637 слідує, що подання інших документів, окрім трудової книжки, для підтвердження трудового стажу з метою призначення пенсії здійснюється виключно у випадку, якщо в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
У трудовій книжці позивача записи були внесені на підставі наказів з посиланням на їх номер і дату та скріплені печатками підприємств, виконані чітко та без будь-яких виправлень, помарок чи підтирань. Тобто, вказані записи були внесені до трудової книжки позивача у відповідності до вимог Інструкцій №162 №58, а тому не викликають сумнівів в своїй достовірності та не потребують підтвердження іншими документами.
Такмим чином, суд вважає, необґрунтованим твердження відповідача про неможливість прочитати назву підприємства на печатці може бути підставою для необхідності підтвердження стажу, зважаючи на значний проміжок часу, що пройшов від дати внесення запису до призначення пенсії - більше 20 років.
Також, суд вважає безпідставним твердження відповідача, про неврахування запису про роботу у Центрі культури просвіти та дозвілля Сил ППО України з 01.07.1995 року по 07.08.1997 року та з 08.08.2000 року по 30.03.2001 року, оскільки дописано номер та дата наказу про прийом на роботу записані іншими чорнилами.
Крім цього, суд зазначає, що позивачем надано архівну довідку галузевого державного архіву Міністерства оборони України у якій зазначено, що за архівними документами встановлено, що ОСОБА_2 працювала:
- в Дніпропетровському вищому зенітному ракетному командному училищі ППО, м. Дніпропетровськ, прийнята на посаду старшого бібліотекара з 3 грудня 1990 року (наказ від 4 грудня 1990 року № 238), звільнена з посади бібліотекара з 1 липня 1995 року (наказ від 28 червня 1995 року№ 120);
- в Центрі культури, просвіти та дозвілля Сил ППО України (з грудня 1999 року - Будинок офіцерів Військ ППО України), м. Дніпропетровськ, на посаді бібліотекара з 1 липня 1995 року (наказ від 26 червня 1995 року № 18), звільнена 31 березня 2001 року (наказ від 30 березня 2001 року №21).
Таким чином суд вважає, що відповідачем при призначенні позивачу 15.09.2016 року пенсії було протиправно не враховано стаж роботи позивача з 03.12.1990 року по 30.03.2001 року, згідно записів у трудовій книжці.
Згідно ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 період роботи з 03.12.1990 р. по 30.03.2001 р. та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного стажу з 15.09.2016 року.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1409,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Згідно частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат субєкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В обґрунтування понесених позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 05.07.2018 року № 5, акт виконання робіт до договору про надання правничої допомоги від 05.07.2018 року № 7 та квитанції до прибуткового касового ордера від 05.07.2018 року № 3 та від 11.07.2018 року № 4, в яких зазначено найменування послуг, сума, підписи замовника та виконавця, дата оплати, розрахунок наданих послуг.
За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5500 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним ат скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо неврахування при призначенні пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, стажу за період роботи з 03.12.1990 р. по 30.03.2001 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу період роботи з 03.12.1990 р. по 30.03.2001 р. та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного стажу з 15.09.2016 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 1409,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5500 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_4