Справа № 310/7268/18
2-а/310/179/18
Іменем України
29 листопада 2018 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого: судді - Черткової Н.І.,
за участю секретаря судового засідання - Димової Л.В., позивача-Романова О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта СРПП №2 Бердянського ВП ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого сержанта СРПП №2 Бердянського ВП ОСОБА_2 від 22 серпня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити. Позов мотивує тим, що 22 серпня 2018 року відповідачем було винесено постанову серії ДПО 18 №517294 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. Відповідно до вказаної постанови, він 13 липня 2018 р. о 15:00 год. у м. Бердянську по вул. Довганюка біля будинку № 64 здійснив зупинку на зупинці громадського транспорту, чим порушив п. 15.9. «е» ПДР України». Вказану постанову позивач вважає протиправною, винесеною з суттєвими порушеннями та такою, що підлягає скасуванню, оскільки, 13 липня 2018 року він надав свій автомобіль «ДЕО ОСОБА_3» , д.н.з АН 2656 НК для тест-драйву малознайомій людині, яка мала намір його придбати та близько 15 год. повернула його, а коли за кермо вже сів позивач, в районі вул. В. Довганюка поблизу буд. № 64 до автомобілю підійшов співробітник патрульної поліції ОСОБА_2 та вимагав пред'явити йому документи, а саме водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, а після того, як позивач показав документи, він переписав дані на шматок паперу, після чого пішов до свого службового транспорту, та через деякий час повернувся з частково заповненим бланком постанови серія НК №838973 від 13.07.2018 р. та запитав, чи буде він розписуватися за копію постанови, не розглянувши справу по суті, як того вимагають норми статей 278-283 КУпАП, не ознайомив його з правами, передбаченими статтями 268 КУпАП та 63 Конституції України. Позивач почав наполягати на об'єктивному та всебічному розгляді справи, що відповідачем було проігноровано, оскільки відповідачем одразу було винесено постанову, не розглянувши справу по суті, б удь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи та свідки, та взагалі не з'ясувалося, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Також позивач зазначив, що вищевказана постанова мала виправлення, таким чином, на думку позивача, відповідач грубо порушив вимоги ст.ст.278,279. 280 КУпАП, а також право позивача на захист. ОСОБА_1 також вказав, що рішенням від 14.08.2018 р. вищевказану постанову було скасовано з мотивів суттєвих процесуальних порушень при розгляді справи та відсутності доказової бази, на відповідача та його напарника було накладено дисциплінарне покарання та матеріальне стягнення , а адміністративну справу було направлено на новий розгляд, при цьому здійснити повторний розгляд справи чомусь було призначено тій же самій посадовій особі -відповідачу по справі. Позивач також зазначив, що фото, яке міститься в матеріалах справи не має відношення до справи, не доказує його провину в скоєнні правопорушення і є таким, яке отримано відповідачем з порушенням закону.
Позивач вважає, що викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення висновки інспектора не відповідають фактичним обставинам справи, посадовою особою при притягненні його до адміністративної відповідальності були допущені чисельні порушення законодавства України, тому він просить суд скасувати зазначену постанову.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав судові пояснення, аналогічні, викладеним у адміністративному позові.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в подальшому в судове засідання не з»явився, надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення від 22.08.2018 року серії ДПО18 № 517294, винесеної поліцейським Бердянського ВП ГУНП України в Запорізькій області сержантом поліції ОСОБА_2, ОСОБА_1 13.07.2018 року о 15 годині 00 хвилин в м. Бердянську по вулиці В. Довганюка, біля будинку № 64 було здійснено зупинку автомобілем ЗАЗ - DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 на зупинці громадського транспорту, чим порушено п. 15.9 «Е» ПДР та скоєно правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У зв"язку з вчиненням ОСОБА_1 вказаного правопорушення, на останнього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових та електроних доказів, висновків експертів та показаннях свідків. Обов'язок по доведені своїх вимог та заперечень покладається на сторони, які зобов'язані довести ці обставини відповідно до ст. 77 КАС України.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП відповідачем було з'ясовано, що позивачем було скоєно адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП. Адміністративне стягнення було накладено в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно з ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.283 КУпАП.
Частина друга ст.258 КУпАП передбачає, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до Національної поліції. Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в т.ч. частина перша, друга і третя ст.122 КУпАП).
Частиною 5 ст.258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо встановленого порушення.
Постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимог ст.222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч.1 ст.122 КУпАП.
Оскільки позивачем вчинено адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції, у відповідності до вимог ст.258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складався.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі за ч.1 ст.122 КУпАП, відбувається в скороченому вигляді, а саме фіксація адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Отже, відповідач правомірно виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП на місці вчинення правопорушення
Таким чином, суд дійшов висновку, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкції статті 122 ч.1 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення позову відсутні, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах доказами.
Разом з тим, в судовому засіданні позивач не заперечував про те, що дійсно, автомобіль ЗАЗ - DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1, який належить йому, 13.07.2018 року о 15 годині 00 хвилин в м. Бердянську по вулиці В. Довганюка біля будинку № 64 здійснив зупинку на зупинці громадського траспорту, тобто підтвердив факт вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Доводи позивача, про те, що 13 липня 2018 року він надав свій автомобіль ЗАЗ - DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 для тест-драйву малознайомій людині, яка мала намір його придбати та близько 15 години повернула його та поставила автомобіль на зупинку, та те, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП було здійснено не самим ОСОБА_1, суд до уваги не бере, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що зупинку автомобіля на зупинці громадського транспорту, мова про яку йде у постанові, здійснила інша невстановлена особа.
Також, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що постанова від 13.07.2018 року була скасована і надсилалася на новий розгляд у зв"язку з неякісним зібранням та незалученням доказів до постанови, оскільки, при новому розгляді ст. сержантом поліції СРПП № 2 ОСОБА_2 були вже дотримані всі вимоги закону.
Доводи позивача, що фото, яке міститься в матеріалах, доданих до постанови, не є належним доказом в справі, оскільки не зазначено яким технічним засобом воно зроблено, а тому не може свідчити про наявність вини в діях ОСОБА_1, спростовані показаннями самого позивача, які він надавав в ході судового розгляду. Так, ОСОБА_1 в ході судового розгляду показав, що не заперечує, що дійсно, його автмообіль ЗАЗ DAEWOO LANOS, 13.07.2018 року о 15-00 год. зупинився на зупинці громадського транспорту, а тому відсутність фотозапису чи його наявність не впливає на встановлення судом об"єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки, цей факт визнав позивач.
Наявність вини позивача, а саме, що ОСОБА_1 знаходився за кермом автомобіля, коли він здійснив зупинку на зупинці громадського транспорту підтверджується письмовими доказами: письмовими поясненнями ОСОБА_4, ОСОБА_3, рапортом інспекторіа поліції ОСОБА_5 та поліцейського ОСОБА_2
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, суд вважає, що відповідач при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача правильно встановив наявність в діях останнього складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності повністю відповідає нормам ст. ст. 238, 251, 252, 288 КУпАП. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними дії та скасування постанови про адміністративне правопорушення не підтверджені зібраними у справі доказами, є необґрунтованими, та у зв"язку з чим, не підлягають задоволенню судом.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 5 - 8, 77, 242, 243-246, 250, 255, 286 КАС України , суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до старшого сержанта СРПП №2 Бердянського ВП ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бердянського міськрайонного суду
Запорізької області ОСОБА_6