Справа № 282/1166/18
Провадження № 2/282/466/18
29 листопада 2018 року смт.Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді: Вальчук В. В.
при секретарі судового засідання: Грушак І. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Любар, за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка вказує на те, що 29 серпня 2013 року вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_2. Після реєстрації шлюбу їй було присвоєно прізвище чоловіка - ОСОБА_1, дошлюбне її прізвище ОСОБА_1.
В період спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_3, який на даний час є неповнолітнім та проживає разом із позивачкою.
Причиною фактичного розпаду сім'ї і звернення до суду послужило непорозуміння між ними і несумісність характерів, різні погляди на життя. Через це в сім'ї часто виникали суперечки із взаємними образами. Сторони з жовтня 2017 року разом не проживають і не підтримують подружніх відносин. За таких обставин їх шлюб на даний час носить формальний характер, поскільки кожен з них живе своїм окремим життям, а тому примирення між ними бути не може.
Враховуючи вищенаведене, позивачка просить суд ухвалити рішення про розірвання її шлюбу із ОСОБА_2, сина ОСОБА_3 для проживання залишити з нею. Після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_1.
У судове засідання позивачка не з'явилася, але подала заяву у якій просить справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, однак подав заяву в якій зазначив, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення. Просив суд слухати справу у його відсутності.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
29 серпня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, актовий запис №50. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище чоловіка.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3, батьками якого, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного Кодексу України.
Згідно зі ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 Сімейного Кодексу України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з п.2 ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання. Сина ОСОБА_3 залишити для проживання з позивачкою.
На підставі ст.ст.24, 84, 104, 105 ч.3, 110, 112, 114, 115 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.76-80, 89, 211, 247, 263 - 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 29 серпня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Любарського районного управління юстиції, актовий запис №50, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянкою України - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище ОСОБА_1.
Сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 - залишити для проживання з матір'ю - ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене у відповідності до п.п.15.5, п.15 ч.1 Розділу ХIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким рішення не було вручене у день його проголошення мають право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дати вручення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: В. В. Вальчук