Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 280/529/18
Провадження № 2/280/494/18
Іменем України
28 листопада 2018 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Василенка Р.О., зі секретарем - Бех І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До Коростишівського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява АТ КБ «Приватбанк», в обґрунтування якої вказано, що ОСОБА_1, звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» (в подальшому переіменовано АТ «Приватбанк»), з метою отримння банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 28.12.2011 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 4000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти. АТ КБ «Прватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала. Просять суд стягнути з відповідача вказану в розрахунку заборгованість за кредитом та судові витрати в розмірі 1762 грн.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2018 року розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за їх відсутності та не заперечували проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причина неявки суду невідома, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.
Суд вважає, що відповідач не з'явився до суду без поважних причин, не подала відзив, тому, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності та в межах позовних вимог, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, звернулася до АТ КБ «Приватбанк», з метою отримння банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 28.12.2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти. Вказаний кредит позивачем був наданий, однак зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту відповідач станом на 28.02.2018 року не виконала. Відповідно розрахунку, заборгованість відповідача по кредиту становить 26494 грн. 64 коп., яка складається із 1375,20 грн. - заборгованість за кредитом, 23181,60 грн.- заборгованість відсотків за користування кредитом, заборгованість за пенею - 200 грн., штраф 500 грн. (фіксована частина) та 1237,84 грн. (процентна складова).
Дослідивши розрахунок заборгованості по відсотках, суд приходить до висновку, що нарахування відсотків, які підлягають стягненню, проведено з порушенням умов договору, з огляду на наступне.
Встановлено, що при підписанні договору сторони погодили, що за користування кредитом позичальник сплачує відсотки у розмірі 30,00 % річних на суму залишку заборгованості, що встановлено Тарифами банку.
Із розрахунку заборгованості по кредитному договору вбачається, що починаючи із 01.09.2014 року та у подальшому банк збільшував розмір відсотків за користування кредитом, який станом на день нарахування заборгованості становив вже 43,2 % річних.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
10 січня 2009 року набрав чинності Закон України від 12 грудня 2008 року № 661-VІ, яким ЦК України доповнено ст. 1056-1, якою передбачено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору; установлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку; умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості зі сплати відсотків в сумі 1443 грн. 39 коп (1375,20 - заборгованість по тілу кредиту, х 30,0% - відсоткова ставка за кредитом, : 365 х 1277 днів - кількість прострочених днів за період з 01.09.2014 року по 28.02.2018 року)
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
У разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання(ч.3 ст. 549 ЦК України).
За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником обовязків по погашенню кредиту. У той самий час, кредитним договором передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності також за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 2003цс15).
Так, як відповідач належним чином зобов'язань, передбачених кредитним договором, не виконує, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог банку про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 3018 грн. 59 коп, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі - 1375 грн. 20 коп., заборгованість відсотків за користування кредитом - 1443 грн. 39 коп., заборгованість з пені та комісії 200 грн. 00 коп. В частині стягнення штрафу в розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та в розмірі 1237 грн. 84 коп. (процентна складова), відсотків в розмірі 21738,21 грн. - відмовити.
На підставі ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати в розмірі 1762 грн. 00 коп. по сплаті судового збору при зверненні до суду.
На підставі ст.ст. 526, 549,551, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 128, 141, 259, 263-265-268, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд ,-
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄРДПОУ 14360570) заборгованість по договору кредиту № б/н від 28.12.2011 року в розмірі 3018 (три тисячі вісімнадцять) грн. 59 коп. та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Коростишівський районний суд Житомирської області до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Коростишівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Р.О. Василенко