Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 листопада 2018 р. Справа№0540/9439/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., за участю секретаря судового засідання Шемет Я.О., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янськ адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 серпня 2018 року № Ю-11-23, -
У вересні 2018 року комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому просить скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 серпня 2018 року № Ю-11-23 в частині суми недоїмки за червень 2018 року в розмірі 263 780,47 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14 серпня 2018 року підприємством отримано вимогу, що складена у відношенні відокремленого підрозділу позивача ОСОБА_3 ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» про сплату боргу (недоїмки) № Ю-11-23 від 06.08.2018 року з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму у розмірі 6 119 584,62 грн.
Позивач зазначає, що відповідач без будь-яких законних підстав виніс оскаржувану вимогу. Вважає, що на нього розповсюджується дія пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску до закінчення проведення антитерористичної операції, у тому числі звільнення від сплати єдиного внеску у період з 14.04.2014р. по теперішній час, оскільки ВП ОСОБА_3 ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» перебуває на обліку, як платник єдиного внеску, в Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області, що розташована на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція.
Виходячи з наведеного, позивач вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-11-23 від 06.08.2018 року протиправною та просить її скасувати в частині суми недоїмки за червень 2018 року в розмірі 263 780,47 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2018 року відкрито провадження у даній справі із визначенням порядку розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання. В ухвалі було запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження.
29 жовтня 2018 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому посилаючись на приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначив, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно сплачувати внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Вважає недоцільним посилання позивача на пункт 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464, оскільки згідно пункту 28 розділу І Закону України від 24.12.2015р. № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зміни внесені Законом України № 1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» до розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464 втратили чинність. Крім того зазначив про закінчення антитерористичної операція, підтвердженням чому є Указ Президента України від 30.04.2018 року №116/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях».
У зв'язку з наведеним представник відповідача вважає, що оскаржувана вимога повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 листопада 2018 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, в обґрунтування чого надав пояснення аналогічні тим, що викладені у заявах по суті справи. Просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, в обґрунтування чого надав пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву. Додатково наголосив про закінчення антитерористичної операція, у підтвердження чого надав лист Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 23.10.2018 року № 33/1-8434.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, суд встановив наступне.
Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом: 00191678, місцезнаходження юридичної особи: вулиця К.Лібкнехта, будинок 177а, місто Маріуполь, Донецька область, 87547, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 33-36).
ОСОБА_3 ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» є відокремленим підрозділом позивача, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи: 35397895, місцезнаходження ВП: вулиця Захисників України, будинок 11, місто Покровськ, Донецької області. Перебуває на обліку в Покровській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.
06 серпня 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області, на підставі статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у відношенні ВП ОСОБА_3 ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» складена вимога № Ю-11-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальну суму у розмірі 6 119 584,62 грн.
Вищевстановлені обставини не є спірними та визнаються сторонами.
Позивач оскаржує вищевказану вимогу, як таку, що суперечить вимогам чинного законодавства в частині суми недоїмки за червень 2018 року в розмірі 263 780,47 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон № 2464).
Згідно з частиною 2 статті 2 Закону № 2464 виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464. У відповідності до частини 8 цієї статті платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014р., у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:
Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».
Суд зазначає, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Місто Красноармійськ (на теперішній час - Покровськ), на території якого розташована Інспекція, в якій на обліку як платник єдиного внеску перебуває ВП ОСОБА_3 ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу», входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р (втратило чинність) і Кабінету Міністрів України від 02.12.20154 № 1275-р (чинне).
З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Отже, платник єдиного внеску звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.
Судом встановлено, що спірна вимога була складена відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача, як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо звільняє платника єдиного внеску від виконання обов'язків зі сплати єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Суд зазначає, що відсутність (відстрочення в силу закону) у позивача обов'язку сплати внесків, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання.
Посилання відповідача на закінчення антитерористичної операції, підтвердженням чого є Указ Президента України від 30.04.2018 року №116/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» (указ для службового користування) та лист Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 23.10.2018 року № 33/1-8434, є неприйнятними з огляду на те, що на час прийняття спірної вимоги Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014 є чинний, тобто період проведення АТО триває. Крім того, суд звертає увагу на той факт, що Указом Президента від 30.04.2018 року №116/2018 затверджено рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей». Тобто, виходячи з назви самого рішення РНБО слідує, що антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей триває, що спростовує доводи відповідача щодо завершення АТО.
Також, суд звертає увагу на те, що статтею 30 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268 від 18.01.2018 року були внесені зміни до деяких законодавчих актів України.
Так, статтею 3 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» № 638 від 20.03.2003 року було доповнено абзацом 10: «антитерористична операція може здійснюватися одночасно із відсіччю збройної агресії в порядку статті 51 Статуту Організації Обєднаних націй та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану відповідно до Конституції України та законодавства України»
Отже, суд зазначає, що діючі норми права не містять кінцевої дати закінчення антитерористичної операції, а дають підстави вважати, що антитерористична операція продовжується з операцією об'єднаних сил.
Разом з цим суд вважає необхідним зазначити, що згідно зі статтею 10 Закону України № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Позивачем надано у якості доказів настання форс-мажорних обставин сертифікат Торгово-промислової палати України від 25 листопада 2014 року № 5270/05-4 (№1735), 25 листопада 2014 року № 5268/05-4 (№1736) про настання обставин непереборної сили на підприємстві позивача (а.с. 27-28, 29-30).
Суд звертає увагу на те, що сертифікати ТПП позивачем отримані за час дії Регламенту Торгово - промислової палати України від 15 липня 2014 року за № 40 (3), а не від 18 грудня 2014 року № 44 (5), який чинний на теперішній час, що підтверджує відповідність наданих підприємством сертифікатів вимогам Регламенту ТПП України в частині періоду часу, з яким пов'язуються юридичні наслідки, що обмежуються датою початку і датою закінчення.
Також судом встановлено, що позивачем направлено заява від 05 листопада 2014 року за № 2038 до Межрегіонального Головного управління ДФС - ОСОБА_3 офіс з обслуговування великих платників про звільнення ВП ОСОБА_3 ремонтно-механічні майстерні КП «Компанія «Вода Донбасу» від сплати ЄСВ відповідно до ст. 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до закінчення антитерористичної операції, у відповідь на що отримав відмови у задоволенні заяв (а.с. 31-32).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що вимога Головного управління ДФС у Донецькій області від 06.08.2018 року № Ю-11-23 про сплату боргу (недоїмки) в частині суми недоїмки за червень 2018 року в розмірі 263 780,47 грн. складена в супереч вимога чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При вирішенні даної справи суд врахував висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах, викладені в постановах Верховного Суду від 30 березня 2018 року у справі № 812/292/18, від 21 вересня 2018 року у справі №805/3636/16-а, від 21 серпня 2018 року у справі №805/826/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі №812/89/16, від 30 січня 2018 року у справі № 812/505/17, від 30.03.2018 року у зразковій справі № 812/282/18, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 3956,71 грн., суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 серпня 2018 року № Ю-11-23 - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області від 06 серпня 2018 року № Ю-11-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині суми недоїмки за червень 2018 року у розмірі 263 780,47 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028) на користь комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (місцезнаходження: вул. К.Лібкнехта, буд. 177а, м. Маріуполь, Донецька область, 87547, код ЄДРПОУ 00191678) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3956 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 71 копійка.
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини 19 листопада 2018 року.
Повне судове рішення складено 26 листопада 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лазарєв В.В.