286/2279/18
1-кс/279/1910/18
іменем України
29 листопада 2018 року
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростень скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області від 13.05.2018 року про закриття кримінального провадження №42018061350000021 від 23.03.2018 року за ст.366 ч.1 КК України,
Скаржник, який має статус заявника та потерпілого у кримінальному провадженні (в матеріалах кримінального провадження відсутня постанова про відмову у визнанні заявника потерпілим в порядку ст.55 ч.5 КПК України), звернувся зі скаргою на постанову слідчого від 13.05.2018 року про закриття кримінального провадження №42018061350000021 від 23.03.2018 року за ст.366 ч.1 КК України.
Вказав, що провадження 13.05.2018 року слідчим було закрито, однак досудове розслідування не було проведено в повному обсязі: його не було допитано не допитано свідків, яких він хотів зазначити під час допиту, тому рішення по закриття провадження є передчасним.
Скаржник в судовому засіданні доводи скарги підтримав, пояснив, що слідчий під час розслідування його не допитав, чим позбавив можливості зазначити осіб, які мали бути допитані як свідки та могли підтвердити обставини вчиненого відносно нього правопорушення, були допитані лише свідки, які є заінтересованими особами, не було здійснено всіх необхідних дій для встановлення дійсних обставин події, не враховано викладенні ним в заяві доводи щодо складання протоколу про вчинення правопорушення в його відсутність, не витребувано матеріали справи, що свідчить про те, що розслідування проведено неповно та необ'єктивно.
Прокурор в судове засідання не прибув, доводи скарги не спростував.
Дослідивши матеріали скарги, досудового кримінального провадження, встановлено наступне:
Рішення слідчого про закриття кримінального провадження є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України.
Підстави та порядок закриття кримінального провадження встановлені у ст.284 КПК України. Слідчий уповноважений прийняти рішення про закриття провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2,4,9 ч.1 ст.284 КПК України, якщо в цьому провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Частина 2 ст.9 КПК України, встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття. Стаття 110,ч.5 КПК України передбачає, що постанова слідчого, прокурора має містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви її прийняття, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, тобто бути мотивованою та обґрунтованою.
Як встановлено, ухвалою слідчого судді Лугинського районного суду Житомирської області від 12.03.2018 року заступника керівника Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_4 було зобов'язано внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 від 19.09.2017 року про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування.
Прокурором Коростенської місцевої прокуратури Житомирської області ОСОБА_5 23.03.2018 року до ЄРДР за №42018061350000021 було внесено відомості про те, що до Коростенської місцевої прокуратури надійшла ухвала слідчого судді Лугинського райсуду, якою зобов'язано заступника керівника цієї прокуратури за заявою ОСОБА_3 внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення працівниками Овруцького райсуду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ..
Отже, до ЄРДР було внесено відомості не про кримінальне правопорушення, зазначені в заяві ОСОБА_3 від 19.09.2017 року, а інформацію щодо надходження до прокуратури судового рішення про зобов'язання прокурора внести відповідні відомості до ЄРДР.
Кримінальному правопорушенню, вищевказані відомості про яке було внесено до ЄРДР, було дано попередню кваліфікацію за ст.366 ч.1 КК України.
Внесені до ЄРДР відомості не містили даних про особу заявника або потерпілого, короткого викладу обставин, які могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення (час, місце, фактичні обставини події), наведені заявником (потерпілим) в своїй заяві, відомості, викладені в якій, слідчим суддею було зобов'язано внести до ЄРДР, як того вимагають положення ст.214 ч.5 КПК України.
Відповідно до ст.214 ч.7 КПК України, якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
Передача прокурором матеріалів до органу досудового розслідування є процесуальним рішенням прокурора, прийнятим відповідно до положень кримінального процесуального законодавства. Згідно ж положень ст.110 КПК України всі рішення органів досудового розслідування, прокурора є процесуальними рішеннями, а згідно частини 3 вказаної норми рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.
30.03.2018 року матеріали кримінального провадження прокурором до СВ Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області для належної організації досудового розслідування були направлені супровідним листом.
До настання вказаної дати 23.03.2018 року заступником керівника Коростенської місцевої прокуратури було винесено постанову про призначення групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, в якій було зазначено про те, що досудове розслідування провадження вже здійснюється підрозділом поліції.
Досудове розслідування проводилось слідчим ОСОБА_9 , однак матеріали провадження не містять прийнятого керівником підрозділу процесуального рішення у передбаченій ст.110 ч.3 КПК України формі про доручення його проведення вказаному слідчому. Натомість, 05.04.2018 року керівник органу досудового розслідування в непередбаченій КПК України формі (письмове доручення про проведення досудового розслідування) доручає слідчому ОСОБА_9 подальше (?) проведення досудового розслідування провадження.
Норми КПК України не передбачають можливості прийняття уповноваженими особами процесуальних рішень в формі доручень чи супровідних листів. Положення ст.36 ч.2 п.3, ст.39 ч.2 п.1 КПК України передбачають повноваження прокурора та керівника органу досудового розслідування доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування та визначити слідчого (слідчих), який (які) здійснюватиме (муть) досудове розслідування, однак такі процесуальні рішення мають прийматись у передбаченій процесуальним законом формі - у формі постанови.
Слідчим 02.05.2018 року було повідомлено відповідного прокурора та заявника (потерпілого) про те, що 20.04.2018 року було розпочато досудове розслідування.
Фактично досудове розслідування тривало з 11.05.2018 року до 12.05.2018 року та постановою слідчого від 13.05.2018 року було закрито на підставі ст.284 ч.1 п.2 КПК України, згідно якої провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність у діянні складу кримінального правопорушення.
З часу внесення відомостей до ЄРДР до прийняття рішення про закриття провадження органом досудового розслідування було проведено допити чотирьох свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , та запитом витребувано та отримано копії матеріалів справи про притягнення заявника до відповідальності за ст.185-3 КУпАП. Заявника (потерпілого) допитано не було, матеріали провадження не містять будь-яких відомостей про те, що вказана особа слідчим з дотриманням положень ст.135-136 КПК України викликалась. Натомість, матеріали провадження містять копії постанови слідчого від 12.04.2018 року та ухвали слідчого судді від 13.04.2018 року з іншого кримінального провадження, спосіб та джерело отримання яких невідомі.
Вищевказане дозволяє зробити висновок про те, що фактично до ЄРДР не було внесено всіх необхідних відомостей, що могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення (короткий виклад обставин), які мали розслідуватись, не провівши всіх можливих та необхідних слідчих дій, навіть не допитавши заявника (потерпілого), не вживши всіх необхідних та можливих заходів для встановлення та з'ясування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні за ст.366 ч.1 КК України, слідчим прийнято рішення про закриття провадження, яке ґрунтувалось лише на показаннях осіб, правомірність дій яких є предметом даного розслідування, та правдивість яких слідчим перевірена не була, оскільки жодних дій для цього не було проведено.
Враховуючи вищевказане, рішення слідчого про закриття кримінального провадження №42018061350000021 від 23.03.2018 року є необґрунтованим, оскільки не ґрунтується на в повному обсязі перевірених даних, здобутих в результаті проведення всіх можливих та необхідних слідчих дій, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.303, 306, 307 КПК України,
Скаргу задовольнити.
Постанову слідчого СВ Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області від 13.05.2018 року про закриття кримінального провадження №42018061350000021 від 23.03.2018 року за ст.366 ч.1 КК України скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .
Копія згідно оригіналу