Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 280/1323/17
Провадження № 2-а/280/13/18
Іменем України
27 листопада 2018 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Щербаченко І. В., за участю секретаря судового засідання Ганнущенко Г. М., Грабовської О. О., позивача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, про визнання рішення недійсним та стягнення моральної шкоди,
встановив:
До суду звернувся позивач з вказаним позовом, в якому просить: визнати рішення Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області тридцять третьої сесії сьомого скликання від 16.05.2018 №125 недійсним; зобов'язати Коростишівську міську раду Коростишівського району Житомирської області надати дозвіл на замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Гвардійська в м. Коростишів для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд як учаснику бойових дій; стягнути з відповідача на його користь моральну (немайнову) шкоду в сумі 100000 гривень. В обґрунтування позову вказує, що у період з 19.05.2014 по 05.09.2014 брав участь в антитерористичній операції, що підтверджується відповідною довідкою, а тому має право визначене ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». 12.01.2017 він звернувся до Коростишівської міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку по вул. Гвардійська в м. Коростишів для обслуговування та будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд. Листом за вих. №20/Щ-46/02-10 від 18.05.2017 йому повідомлено про результати розгляду його заяви та проінформовано, що вказану заяву було винесено на розгляд 34 сесії 7 скликання, яка відбулася 16.05.2017. Також на адвокатський запит міською радою було направлено відповідь за вих. №0210/К1534/20 від 01.09.2017, в якій зазначено, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та згідно із регламентом Коростишівської міської ради, усі питання, що виносяться на розгляд сесії міської ради попередньо розглядаються та вивчаються постійними комісіями міської ради, які вносять свої рекомендації на сесію міської ради, а тому питання відведення вісімнадцяти земельних ділянок, які розташовані по вул. Гвардійська в м. Коростишів, також було винесено на розгляд як профільної комісії, так і на розгляд спільного засідання постійних комісії Коростишівської міської ради. Додатково повідомлено, що комісіями свідомо було виключені два учасника бойових дій - інваліди війни, у тому числі й ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що вони вже реалізували своє прав на пільгове отримання землі чи житла у Коростишівський міській раді та надано витяг із протоколу засідання постійної комісії Коростишівської міської ради з питань земельних відносин, екології та використання природних ресурсів №3 та витяг із протоколу спільного засідання постійних комісій. Позивач також пояснив, що право на приватизацію земельної ділянки для обслуговування та будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд ним не використано. Також позивач вказує, що вказаним незаконними діями йому завдано немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які він оцінює в 100000 гривень, оскільки починаючи з 2017 року він постійно лікується у нього погіршився стан, що підтверджується відповідними довідками. як на підставу своїх позовних вимог посилався на положення ст. ст. 118, 121, 122 Земельного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Представником відповідача було направлено заперечення проти позову, відповідно до якого останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю. На підтвердження своїх заперечень вказує, що ОСОБА_1 було надано: земельну ділянку площею 0,0025га, яка розташована по вул. Броницького ( в районі багатоквартирного житлового будинку №15) в межах міста Коростишів для індивідуального гаражного будівництва у власність за рахунок земель комунальної власності Коростишівської міської ради; земельну ділянку площею 0,0733га, яка розташована по вул. Жиляєва, 5 в межах міста Коростишів для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель комунальної власності Коростишівської міської ради. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та згідно із Регламентом роботи Коростишівської міської ради усі питання, що виносяться на розгляд сесії міської ради попередньо розглядаються та вивчаються постійними комісіями міської ради, які вносять свої рекомендації на сесію міської ради, а тому питання відведення вісімнадцяти земельних ділянок, які розташовані по вул. Гвардійська в м. Коростишів також було винесено на розгляд як профільної комісії, так і спільного засідання постійних комісій Коростишівської міської ради. Згідно витягу з протоколу спільного засідання постійних комісій Коростишівської міської ради №9 від 13.05.2017 у питанні №2, яке комісія поставила на голосування, а саме: розподіл заявників за категоріями та надання дозволу на розроблення документації із землеустрою у порядку наступної черги: 1. Сім'ї загиблих. 2. Інвалідам, які отримали інвалідність в АТО. 3. Учасникам АТО, які нагороджені державними нагородами. 4. Учасникам АТО, які мають багатодітні сім'ї, та не забезпечені власним житлом, виключивши розгляд заяв тих учасників АТО, які скористалися правом на пільгове отримання землі чи житла. На засіданні постійної комісії були присутні та приймали участь учасники АТО в кількості 81 особи, серед них був присутній і ОСОБА_1 Відповідно до протоколу міський голова інформував присутніх про ситуацію з вільними земельними ділянками Коростишівської міської ради, про роботу у напрямку розширення меж міста та перспективу забезпечення земельними ділянками усіх учасників бойових дій, наголосив, що рішення про черговість буде чинним лише після погодження присутніми учасниками АТО, запропонував заявникам, які мають статус інвалідів, надати усно достовірну інформацію щодо отримання ними раніше земельних ділянок будь-якого призначення. На час обговорення позивачем заперечень не надходило. Відповідачу не було відмовлено у наданні земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд у подальшому. Більше того, відповідно до наявної інформації ОСОБА_1 за державні кошти була придбана квартира як інваліду війни другої групи. Посилання позивача на спричинену йому моральну шкоду є наміром ввести суд в оману, оскільки відповідно до поданих останнім документів, починаючи з осені 2014 року він поступав на лікування зі скаргами, а саме: підвищений АТ, головний біль, періодичний колючий біль в ділянці серця, задишка в спокої та при ходьбі, шум в голові тощо. Починаючи з 05.05.2017 по 26.05.2017 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні КР «Обласний госпіталь ветеранів війни», при обстеженні під час перебування на лікування його стан визначений як задовільний, разом з тим, він мав фізичну змогу прийняти учать у спільному засіданні постійних комісій міської ради від 15.05.2017, отже, перебування позивача в лікарні жодним чином не викликано прийняттям оскаржуваного рішення.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 11.07.2018 до участі у справі залучено як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_20, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19.
У судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Треті особи ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_12 у судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги вважають необґрунтованими. Треті особи ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_16 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили, у відповідності до положень ст. 205 КАС України суд розглядає справу за їх відсутності.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Згідно пункту «б» статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, крім іншого, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до статей 116 та 123 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 118 Земельного кодексу України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти до висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України, в тому числі відмовляти у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без наявності підстав, визначених цією статтею.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №308/5046/16-а та від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.
Позивач ОСОБА_1 оскаржує рішення Коростишівської міської ради №125 від 16.05.2018 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_12 ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_16 Однак, позивачем не вказується на наявність підстав, визначених статтею 118 Земельного кодексу України, які б свідчили про неправомірність надання вказаним особам дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Тому, для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, необхідно встановити, що оскаржуваними рішенням чи діянням суб'єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи або особи в інтересах якої вона звертається.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).
Суд приходить до висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушених прав, оскільки у вказаному випадку належним способом захисту прав може бути оскарження рішення міської ради, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Оскільки судом не було встановлено порушення прав та законних інтересів позивача, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.
Згідно положень частини 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Позивач ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням серії В-І №007993, виданим 06.06.2016.
Відповідно до частини 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем не понесені судові витрати, тому відсутні підстави для компенсування останніх за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-10, 73-77, 90, 139, 143, 205, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_22 (місце прожваиння - Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Потєхіна, 16/2, РНОКПП НОМЕР_1).
Відповідач: Коростишівська міська рада (місцезнаходження - Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Володимирська, 1; ідентифікаційний код юридичної особи 04053660).
Треті особи: ОСОБА_5 (місце прожваиння - Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Будьонного, 3, РНОКПП невідомий),
ОСОБА_6 (місце прожваиння - Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Прудова, 39А, РНОКПП невідомий),
ОСОБА_7 (місце прожваиння - Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Будьонного, 20. РНОКПП невідомий),
ОСОБА_8 (місце прожваиння - Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Пархоменка, 6А. РНОКПП невідомий),
ОСОБА_9 (місце прожваиння - АДРЕСА_1. РНОКПП невідомий),
ОСОБА_10 (місце прожваиння - Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Шевченка, 10. РНОКПП невідомий),
ОСОБА_11 (місце прожваиння - Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Різдвяна, 15/2. РНОКПП невідомий),
ОСОБА_12 (місце прожваиння - АДРЕСА_2. РНОКПП невідомий),
ОСОБА_13 (місце прожваиння - Житомирська область, Коростишівський район, село Кмитів, вулиця Покровська, будинок 162. РНОКПП невідомий),
ОСОБА_14 (місце прожваиння - Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Ватутіна, будинок 5. РНОКПП невідомий),
ОСОБА_15 (місце прожваиння - Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Прудова, будинок 39. РНОКПП невідомий),
ОСОБА_16 (місце прожваиння - АДРЕСА_3. РНОКПП невідомий),
ОСОБА_17 (місце прожваиння - Житомирська область, Коростишівський район, село Старосільці. РНОКПП невідомий),
ОСОБА_18 (місце прожваиння - АДРЕСА_4. РНОКПП невідомий),
ОСОБА_19 (місце прожваиння - Житомирська область, Коростишівський район, село Кропивня. РНОКПП невідомий).
Повне судове рішення складено «29» листопада 2018 року.
Суддя І. В. Щербаченко