Справа № 317/3287/18
1 кп/317/410/2018
(з угодою про визнання винуватості)
09 листопада 2018 року Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта неповна вища, одруженого, має на утриманні 1 неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,
18.09.2018 року приблизно о 12 годині 24 хвилини, під час здійснення контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, на стаціонарному посту поліції «Лавра-200», розташованому на 475 км. автошляхуН-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя-Маріуполь, працівниками УПП в Запорізькій області ДПП, з метою реагування на вчинене порушення правил дорожнього руху, передбаченого п. 11.2, було зупинено транспортний засіб «ВАЗ-21083» державний номер реєстрації НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_6 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при спілкуванні з яким виникла підозра, що останній керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Після цього, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_5 (посвідчення водія НОМЕР_2 видане 07.02.2014 ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області) добровільно пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння для визначення ступеня його наркотичного сп'яніння та подальшого складання протоколу про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП «Керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані наркотичного сп'яніння». Для проведення медичного огляду, співробітниками поліції ОСОБА_5 було запропоновано проїхати до КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» ЗОР, при цьому йому було роз'яснено, що при відмові пройти медичний огляд у відношенні нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, на що ОСОБА_5 погодився та прослідував разом зі співробітниками поліції для проходження медичного огляду.
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_5 перебував у стані наркотичного сп'яніння.
При поверненні на стаціонарний пост поліції «Лавра-200», ОСОБА_5 не бажаючи настання негативних правових наслідків для себе за скоєне ним адміністративне правопорушення, у тому числі з можливим позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк, та з метою уникнення адміністративної відповідальності, у нього виник умисел на пропонування та надання працівнику поліції - командиру роти №1 батальйону №2 ОСОБА_7 , який згідно ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є службовою особою правоохоронного органу, неправомірної вигоди за не вчинення ним в інтересах ОСОБА_5 з використанням наданого йому службового становища дій, які він повинен виконати, а саме: за не складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, тобто непритягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення.
Реалізуючи виниклий злочинний умисел, ОСОБА_5 у приміщенні будівлі стаціонарного посту «Лавра-200», неодноразово пропонував ОСОБА_7 , який згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу, неправомірну вигоду та у подальшому поклав до журналу, який знаходився в руках у останнього грошові кошти у розмірі 5000 гривень, за не складання у відношенні нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, таким чином надав службовій особі неправомірну вигоду.
Дії ОСОБА_5 , які виразились у пропозиції та наданні службовій особі неправомірної вигоди, за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду дії з використанням наданого службового становища, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст.369 КК України.
29 вересня 2018 року між прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_5 в присутності адвоката ОСОБА_8 в порядку, передбаченому ст.468,469,472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою, прокурор та підозрюваний ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_5 за ч.1 ст.369 КК України. Підозрюваний ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч.1 ст.369 КК України, у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян тобто 8500 гривень.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.468,469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.369 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні проти затвердження угоди про визнання винуватості не заперечував.
Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.369 КК України.
Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, вид покарання, яке буде до нього застосовано у разі затвердження угоди, цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст.50,65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
Судові витрати та речові докази по даній справі відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 314, 373,374, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду від 29 вересня 2018 року між прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання винуватості.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян тобто 8500 гривень.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1