Справа № 177/1350/18
Провадження № 2-о/177/60/18
Іменем України
20 листопада 2018 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Суботіної С. А.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
заявника ОСОБА_1,
представника заінтересованої особи Атаманчук М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Криворізький районний сектор в Дніпропетровській області Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про встановлення факту постійного проживання в Україні, -
Заявник 16.07.2018 звернувся до суду з указаною заявою та просив суд, з урахуванням уточнених вимог від 21.09.2018, встановити факт його постійного проживання на території України станом до 24.08.1991, що є необхідним для оформлення громадянства України за територіальним походженням. В обгартування заявлених вимог вказував, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 народився в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. З моменту народження та до 1994 року заявник мешкав за адресою: АДРЕСА_1. Після досягнення 16 років отримав паспорт СРСР, працював на території України на різних посадах та за різним фахом, останнє місце роботи - ВАТ «Північний ГЗК», з якого 04.05.1994 він був звільнений. У 1996 році поїхав працювати за межі України. На той час мав паспорт радянського зразку 1974 року, який згодом втратив та у 2002 році отримав паспорт громадянина Росії, оскільки працював у м. Білогірськ Амурської області Російської федерації. Згодом повернувся до м. Кривого Рогу та у 2005 році отримав посвідку на постійне проживання в Україні. З 2005 року по 2006 рік був зареєстрований за адреою: АДРЕСА_1, але в подальшому змінив місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3, де значиться зареєстрованим і на даний час. У лютому 2018 року заявник звернувся до Криворізького РС ТУ ДМС України в Дніпропетровській області для обміну у зв'язку з досягненням 45-річного віку посвідки на постійне проживання. Проте йому було відмовлено у видачі такої та рекомендовано звернутися до суду для встановлення юридичного факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав повністю та просив суд встановити факт його постійного проживання на території України станом на 24.08.1991.
Представник Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Атаманчук М.М. у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви, яка підтверджена доказами.
Суд, вислухавши представника заявника, представника заінтересованої особи, дослідивши письмові документи, дійшов до наступного висновку.
Як встановлено судом, заявник, ОСОБА_1, народився у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01.02.1973 (а.с.5)
ОСОБА_1 в Україні має реєстраційний номер облікової карти платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - НОМЕР_1 (а.с.6).
Згідно з довідкою відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради від 27.07.2018 № 281, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, з 10.06.1991 по 20.05.1994 та з 08.07.2005 по 19.09.2006.
Відповідно до ордера на житлове приміщення № 479 від 29.07.1992, право на зайняття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, надано сім'ї з трьох осіб, до складу якої, зокрема, належить ОСОБА_1, син основного квартиронаймача, ОСОБА_4 (а.с.50).
З 25.06.1991 по 10.06.1993 ОСОБА_1 проходив службу в Збройних силах (а.с.12) та з 26.11.1993 по 04.05.1994 працював у ВАТ «Північний горно-збагачувальний комбінат» (а.с.11-12).
Заявник вказує та дані факти ніким не оспорюються, що у 1996 році він поїхав працювати за межі України, а саме, до м. Білогірськ Амурської області Російської федерації. На той час мав паспорт громадянина СРСР, який згодом втратив та 18.10.2002 отримав паспорт громадянина Росії (а.с.53).
Повернувся в Україну 11.11.2002 та 04.04.2005 отримав посвідку на постійне проживання в Україні (а.с.7). На теперішній час місце проживання в Україні зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.13-14).
Суд зазначає, що належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24.08.1991) постійно проживали на території України і не були громадянами інших держав станом на 24.08.1991 або прибули в Україну на постійне проживання після 13.11.1991, що має підтверджуватись документами про прописку.
У пункті 44 «Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень», затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215, встановлено, що у разі відсутності документів, які підтверджують факт постійного проживання особи до 24.08.1991 на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про громадянство України», громадянство України набувається, зокрема, за територіальним походженням. Частина 1 статті 8 цього ж Закону визначає, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24.08.1991 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи вимоги чинного законодавства України, зважаючи на те, що в ході судового розгляду знайшов своє підтвердження факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 на території України станом на 24.08.1991, при цьому встановлення такого факту надасть можливість заявнику на законних підставах отримати паспорт громадянина України, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», суд дійшов висновку, що заява обґрунтована та підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні рішення судом у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 10, 13, 77, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Криворізький районний сектор в Дніпропетровській області Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про встановлення факту постійного проживання на території України, - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на території України станом на 24.08.1991.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 23.11.2018
Суддя: