Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 листопада 2018 р. Справа№0540/6981/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тарасенка І.М.,
при секретарі судового засідання: Ковальовій А.В.,
за участю представника позивача: Вишневського Є.М.,
представника відповідача: Вовченка С.П.,
розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального автотранспортного підприємства 052810 до Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання вчинити дії щодо зобов'язання відобразити в інтегрованій картці платника податків сплачені кошти за помилково задекларованими уточнюючими податковими деклараціями,
Комунальне автотранспортне підприємство 052810 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання вчинити дії щодо зобов'язання відобразити в інтегрованій картці платника податків сплачені кошти за помилково задекларованими уточнюючими податковими деклараціями.
Позовні вимоги мотивовані тим, що комунальним автотранспортним підприємством 052810 у березні 2017 року було подано уточнюючі розрахунки до податкової декларації з екологічного податку за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини. Позивач вважає, що його права були порушені неможливістю вжиття заходів з поверненням надміру сплачених грошових коштів, в т.ч. штрафів та пені за помилково поданими уточнюючими податковими деклараціями з екологічного податку, у зв'язку з відсутністю відображення в інтегрованій картці платника екологічного податку суми надміру сплачених коштів.
Позивач просить зобов'язати ГУ ДФС у Донецькій області відобразити в інтегрованій картці платника податків Комунального автотранспортного підприємства 052810 сплачені кошти за помилково задекларованими уточнюючими податковими деклараціями екологічного податку за 1,2,3,4 квартал 2014 року, 1,2,3,4 квартал 2015 року, 1,2,3,4 квартал 2016 року за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини в якості надміру сплачених.
17 серпня 2018 року відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов.
Представник відповідача заперечував проти позову, надав суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, згідно поданих уточнюючих розрахунків, підприємством правомірно самостійно збільшено суму екологічного податку за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року та правомірно самостійно нараховано суми штрафних санкцій та пені. Коригування екологічного податку за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року проведено згідно діючого законодавства. Суми самостійно нарахованого екологічного податку, штрафних санкцій та пені підприємством сплачено частково, а саме: платіжним дорученням від 02.03.2017 року № 4 в сумі 163275 грн. та платіжним дорученням від 03.03.2017 року № 453 в сумі 172000 грн. Отже, представник відповідача зазначив, що посадові особи податкового органу діяли виключно на підставі та в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.
Позивач - Комунальне автотранспортне підприємство 052810, зареєстровано як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 05448946, юридична адреса: 84303, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Охтирська, 235. Перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області як платник податків. На підставі рішення Краматорської міської ради від 10 лютого 2000 року позивачу передано у постійне користування земельна ділянка для розміщення звалищного полігону. Згідно з паспортом місця видалення відходів, позивач є власником полігону твердих побутових відходів, з місцезнаходженням 3,12 км. на південь від м. Краматорськ.
Відповідач - Головне управління державної фіскальної служби Донецької області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Комунальним автотранспортним підприємством 052810 у березні 2017 року було подано уточнюючі розрахунки до податкової декларації з екологічного податку за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.
У березні 2017 року подано уточнюючі податкові декларації та розрахунки до неї: уточнююча податкова декларація за 1 квартал 2014 року та додаток 3 Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; уточнююча податкова декларація за 2 квартал 2014 року та додаток 3 Розрахунку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; уточнююча податкова декларація за 3 квартал 2014 року та додаток 3 Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; уточнююча податкова декларація за 4 квартал 2014 року та додаток 3 Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях на об'єктах; уточнююча податкова декларація з 1 квартал 2015 року та додаток 3 розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; уточнююча податкова декларація за 2 квартал 2015 року та додаток 3 розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; уточнююча податкова декларація за 3 квартал 2015 року та додаток 3 розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах; уточнююча податкова декларація за 4 квартал 2015 року та додаток 3 розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; уточнююча податкова декларація за 5 квартал 2015 року та додаток 3 розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; уточнююча податкова декларація за 1 квартал 2016 року та додаток 3 розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях на об'єктах; уточнююча податкова декларація за 2 квартал 2016 року та додаток 3 розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; уточнююча податкова декларація за 3 квартал 2016 року та додаток 3 розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чин на об'єктах; уточнююча податкова декларація за 4 квартал 2016 року та додаток 3 розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.
Поданими уточнюючими розрахунками було застосовано коригуючий коефіцієнт Кт - який дорівнює «3».
Факт подання уточнюючих розрахунків був обумовлений отриманням копії листа від Міжміського управління Держгеокадастру у містах Краматорську та Дружківці вих. № 0-5-0.24-97/108-17 від 16.03.2018 року, яким визначено, що згідно викопіювання зі схеми зонування території населеного пункту м. Краматорська часткова територія полігону ТПВ знаходиться за межою міста Краматорська, а менша частина - знаходиться в межах населеного пункту.
На підставі ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 06.04.2017 року (справа № 234/5028/17) провадження № 1-кс/234/1738/17 надано дозвіл та зобов'язано ГУ ДФС України у Донецькій області провести позапланову документальну виїзну перевірку позивача з правом виїзду на місце розташування полігону, на предмет правомірності застосування коефіцієнту «1» при обчисленні екологічного податку та питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати екологічного податку посадовими особами Комунального автотранспортного підприємства 052810, за період з січня 2014 року по грудень 2016 року.
На підставі проведеної перевірки було складено акт про правомірність помилкового застосування коригуючого коефіцієнту Кт - який дорівнює «3» та додатково дозастосовано додатковий коригуючий коефіцієнт Ко.
На підставі акту позапланової перевірки сформовано податкове повідомлення - рішення № 0000131413, яким збільшено суму грошових зобов'язань на суму додаткового коригуючого коефіцієнту Ко.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року (справа № 805/2472/17-а) визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 22 червня 2017 року № 0000131413, з підстав неправомірності застосування коригуючих коефіцієнтів.
З метою отримання офіційної інформації щодо відстані полігону ТПВ, який знаходиться на балансі позивача, до меж міста Краматорська, - Комунальним автотранспортним підприємством 052810 у лютому 2017 року були сформовані запити до Краматорської міської ради з цього питання.
28 лютого 2017 року позивач отримав Рішення Краматорської міської ради від 30.01.2013 року № 23/VI-II «Про затвердження генерального плану міста Краматорська» та Рішення Краматорської міської ради від 12.03.2014 року № 36/VI-59 «Про затвердження плану зонування території міста Краматорська», відповідно до яких та на графічних матеріалах схеми зонування міста нанесено межу міста Краматорська, і полігон ТПВ увійшов у ці межі. У відповідності з даними рішеннями підприємством сформовано уточнюючи податкові декларації з екологічного податку та подані відповідні запити до Верховної Ради України, Державної фіскальної служби України, інших органів виконавчої влади щодо вивчення питання стосовно затвердження меж міста Краматорська.
02.03.2017 року та 03.03.2017 року позивачем було подано уточнюючі податкові декларації з екологічного податку за 2014 - 2016 року, якими збільшено корегуючий коефіцієнт Кт, який враховує розташування місця розміщення відходів з «1» до «3». Суму заборгованості збільшено на суму 1720796,54 грн., штрафу на суму 51623,90 грн., пені на суму 373328,93 грн.
02 березня 2017 року позивачем було сплачено 163275 грн. екологічного податку за 4 квартал 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням № 4. Кошти віднесено в рахунок погашення заборгованості за уточнюючими податковими деклараціями.
03 березня 2017 року позивачем було сплачено 172000 грн. екологічного податку, що підтверджується платіжним дорученням № 453. Кошти віднесено в рахунок погашення заборгованості за уточнюючими податковими деклараціями.
02 червня 2017 року позивачем сплачено 1809089,57 грн. на погашення заборгованості з екологічного податку згідно листа № 5891 від 01.06.2017 року від 01.06.2017 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1. Кошти віднесено в рахунок погашення заборгованості за уточнюючими податковими деклараціями.
18 серпня 2017 року позивачем сплачено 261000 грн. податку за 2 квартал 2017 року, що підтверджується платіжним дорученням № 730. Кошти віднесено в рахунок погашення заборгованості за уточнюючими податковими деклараціями.
26 липня 2018 року Донецьким окружним адміністративним судом ухвалено Рішення по справі № 805/4194/17-а, яким визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 18.08.2017 № 0024551215 та від 18.08.2017 № 0024571215 на загальну суму 293994,93 грн.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основним законодавчим актом, який врегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.
Суть цього спору зводиться до вирішення питання про розмір застосування коригуючого коефіцієнту при обчисленні екологічного податку.
Відповідно до підпункту 240.1.3 пункту 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі - ПК України ) платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не проводять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників. Під час провадження яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання).
Пунктом 246.5 статті 246 ПК України визначено коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі: «3» в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж та «1» на відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 квітня 2017 року позивач отримав лист від Державної фіскальної служби України за вих. № 7761/6/99-99-12-02-03-15, яким роз'яснено, що коефіцієнти «1» або «3» застосовуються до ставок екологічного податку залежно від відстані місця видалення відходів до меж населеного пункту, а рішення про встановлення меж населеного пункту, приймаються на підставі проектів землеустрою, що приймаються органами, визначеними ст. 174 Земельного Кодексу України, висновок щодо відстані з яких може надати орган місцевого самоврядування.
27 квітня 2017 року позивачем отримано листа від Виконавчого комітету Краматорської міської ради за вих. № 01-26/2178, яким роз'яснено, що рішення щодо встановлення або зміни меж населеного пункту (міста) Краматорська не приймалось, а діючі рішення про затвердження зонування та генерального плану не встановлюють в порядку передбаченому Земельним кодексом України меж населеного пункту.
Листом Донецької обласної військово - цивільної адміністрації № М-00953-11-1ю4ю, позивачу роз'яснено, що за інформацією міжміського управління у містах Краматорську та Дружківці межі м. Краматорська не встановлені. Відповідний проект землеустрою не розроблений. Відомості про межі міста Краматорська не внесені до Державного земельного кадастру.
Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України визначені Законом України «Про відходи» від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР.
Згідно зі статтею 1 цього Закону розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах; відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.
Як вже зазначалось, судом встановлено, що 19 лютого 2018 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили, по справі № 805/2472/17-а задоволено адміністративний позов Комунального автотранспортного підприємства 052810 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення.
Вказаним рішенням встановлено, зокрема, що позивач використовує місце видалення відходів на підставі паспорта, розробленого, затвердженого та погодженого відповідно до встановленого правовими нормами порядку. Наявність цього паспорта підтверджує, що розміщення відходів здійснюється позивачем у спеціально відведеному місці (об'єкті), а не на звалищі, яке, на відміну від спеціально відведеного місця (об'єкта) видалення (розміщення) відходів, не є спеціально облаштованим (пристосованим) для таких цілей. У зв'язку з цим збільшення ставки екологічного податку для позивача у 3 рази є неправомірним.
Згідно з паспортом місця видалення відходів, полігон знаходиться поза межами міста Краматорська.
Крім того, згідно з численними листами органів місцевого самоврядування м. Краматорська, межі міста повноваженим органом, а саме Верховною Радою України, не встановлені.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З викладеного вбачається відсутність підстав для застосування коригуючого коефіцієнта «3» до ставки екологічного податку для позивача, через помилкове застосування якого і було подано уточнюючі податкові декларації екологічного податку за 1, 2, 3, 4 квартал 2014 року, за 1, 2, 3, 4 квартал 2015 року, 1, 2, 3 квартал 2016 року та податкову декларацію екологічного податку за 1 квартал 2017 року.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового Кодексу України, У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Проте, відповідно до п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.
Таким чином, позивач не мав можливості подати уточнюючі розрахунки до поданих раніше уточнюючих податкових декларацій до 18.09.2018 року, оскільки вони були предметом позапланової виїзної документальної перевірки, результати якої оскаржувались в суді, з підстав неправомірності застосування обох коригуючих коефіцієнтів.
Відповідно до п. 2 розділу I Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 р. за № 751/28881 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Згідно з п. 3 розділу I Порядку № 422, оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.
За змістом п. 2 глави 1 розділу II Порядку № 422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Пунктом 1 глави 1 розділу III Порядку № 422 передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.
Тобто, у картках особових рахунків відображається повна хронологія нарахувань податкових зобов'язань, їх сплата.
При цьому, відповідно до змісту п. 5 розділу I Порядку № 422, у разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.
Форма податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 року № 715. Невід'ємною частиною декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов'язання за відповідним видом об'єкта оподаткування - викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об'єкти та інші.
Якщо платник екологічного податку здійснює виправлення самостійно виявлених помилок, за період, що минув, шляхом подання уточнюючого розрахунку, то такому платнику необхідно подати декларацію з позначкою «уточнююча» та додатки до неї з позначкою «уточнюючий».
За кожний податковий період, в якому виявлені помилки, подаються окремі уточнюючі декларації разом з додатками в яких виявлені помилки. За відсутності помилок в інших додатках (за іншими видами об'єктів оподаткування), що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі типи додатків до уточнюючої декларації не додаються.
Отже відповідачем не заперечувався факт надання позивачем уточнюючих податкових декларацій.
Відповідно до п. 2 ст. 4 розділу 5 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження ДФС, до компетенції яких належить розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення - рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно - перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Так, з урахуванням положень Порядку, будь - які нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобов'язань платника податків, розрахунки з бюджетом здійснюється в ІКП, а отже наведені положення законодавства дають підстави для висновку про наявність у платника податків матеріально - правового інтересу в тому, щоб дані особових рахунків (інтегрованої картки платника) правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, відображали реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків.
Тобто, у разі несамостійного виявлення помилкового застосування збільшеного (у розмірі «3») коригуючого коефіцієнту Кт, а виявлення його Донецьким окружним адміністративним судом у своєму рішенні у справі № 805/2472/17-а, позивача позбавлено можливості подання уточнюючих податкових накладних, натомість цією функцією наділений контролюючий орган, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 14 КАСУ судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; ухвалення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Враховуючи те, що судам відведено ключову роль у забезпеченні ефективного захисту прав, гарантованих Конвенцією, саме суди та прирівняні до них інституції вважаються, як правило, тими ефективними засобами захисту на національному рівні, до яких за Конвенцією потрібно звертатися за захистом своїх прав, перш ніж шукати підтримку в Європейському суді з прав людини (рішення щодо прийнятності від 17.12.2002 року у справі «Воробйова проти України», заява № 27517/02; рішення щодо прийнятності від 18.05.2004 р. у справі «Архипов проти України», заява №25660/02), а також враховуючи встановлену судом протиправну відмову ГУ ДФС у Донецькій області здійснити коригування даних інтегрованої картки платника податків комунального автотранспортного підприємства 052810 у відповідність до поданих таким товариством податкових декларацій, суд приходить до висновку щодо зобов'язання відповідача відобразити в інтегрованій картці позивача сплачені кошти за помилково задекларованими уточнюючими податковими деклараціями екологічного податку - відповідатиме положенням практики Європейського суду з прав людини та буде належним способом відновлення порушеного права позивача.
Згідно статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже враховуючи вищевикладене, а також у зв'язку з відсутністю відображення в інтегрованій картці платника екологічного податку суми надміру сплачених коштів порушує права свободи та інтереси позивача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Комунального автотранспортного підприємства 052810 є таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Комунального автотранспортного підприємства 052810 (місцезнаходження: 84303, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Охтирська, 235, код ЄДРПОУ 05448946) до Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) про зобов'язання вчинити дії щодо зобов'язання відобразити в інтегрованій картці платника податків сплачені кошти за помилково задекларованими уточнюючими податковими деклараціями - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) відобразити в інтегрованій картці платника податків Комунального автотранспортного підприємства 052810 (місцезнаходження: 84303, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Охтирська, 235, код ЄДРПОУ 05448946) сплачені кошти за помилково задекларованими уточнюючими податковими деклараціями екологічного податку за № 1,2,3,4 квартал 2014 року, 1,2,3,4 квартал 2015 року, 1,2,3,4 квартал 2016 року за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини в якості надміру сплачених
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Комунального автотранспортного підприємства 052810 (місцезнаходження: 84303, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Охтирська, 235, код ЄДРПОУ 05448946) судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена у судовому засіданні 19 листопада 2018 року.
Повний текст рішення виготовлений 29 листопада 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Тарасенко І.М.