Справа № 209/3855/18
Провадження № 2-о/209/100/18
29 листопада 2018 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Байбари Г.А.,
за участі: секретаря Герасимчук І.О.,
заявника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янське Дніпропетровської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Дніпровський районний в м. Кам'янське відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, про встановлення факту смерті,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті її чоловіка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який помер 12 листопада 2018 року у м. м. Донецьк.
В обґрунтування заяви зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 24 серпня 1990 року. Вони з чоловіком постійно мешкали у належному їм будинку за адресою: АДРЕСА_1. В зв'язку з політичною обстановкою у країні та проведення бойових дій у м. Донецьк та області, вони були вимушені переїхати до м. Кам'янське Дніпропетровської області, де були поставлені на облік як внутрішньо переміщені особи та зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем проживання їх близьких знайомих. Кожного року вони з чоловіком весною та восени їздили до тимчасово окупованого м. Донецьк на місце поховання її батьків для догляду за могилами близьких. В жовтні 2018 року вони також поїхали до м. Донецьк, де у чоловіка майже одразу після приїзду стався інфаркт. Два тижні він знаходився у лікарні в м. Донецьк, де помер 12 листопада 2018 року, що підтверджується довідкою про причину смерті № 4217 та лікарським свідоцтвом про смерть № 4217 від 21 листопада 2018 року, виданими Бюро судової медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я ДНР. Свідоцтво про смерть чоловіка у м. Донецьк вона не отримувала, поховала його згідно довідки про смерть. В теперішній час вона має намір встановити факт смерті чоловіка на тимчасово окупованій території та отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_2, у встановленому законодавством України порядку для вирішення цивільно-правових питань, пов'язаних зі смертю чоловіка. 27 листопада 2018 року вона звернулася до Дніпровського районного у м. Кам'янське відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для отримання свідоцтва про смерть чоловіка. Проте, у державній реєстрації смерті чоловіка їй було відмовлено, оскільки для підтвердження факту смерті чоловіка нею були подані документи, що видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Через те, що м. Донецьк є територією проведення антитерористичної операції, де державні органи України фактично не здійснюють своїх повноважень, згідно діючого законодавства України, вона не має можливості отримати свідоцтво про смерть свого чоловіка, встановленого законом України зразка, тому вимушена звернутися до суду з цією заявою про встановлення факту його смерті, що стане підставою для отримання свідоцтва про смерть.
Представник Дніпровського районного в м. Кам'янське відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, який був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. До судового розгляду справи від начальника відділу ОСОБА_3 надійшла письмова заява з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи.
Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу у судовому засіданні за відсутності представника заінтересованої особи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримувала свою заяву та допитана, як свідок, згідно ст. 234 ЦПК України, пояснила, що ОСОБА_2 є її чоловіком, з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 24 серпня 1990 року. Вони мешкали у належному їм житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, були зареєстровані в цьому будинку. В зв'язку із проведенням бойових дій в м. Донецьк та у Донецькій області, їх будинок було зруйновано, а вони з чоловіком виїхали для проживання до ІНФОРМАЦІЯ_4, де мешкали їх близькі знайомі. У жовтні 2014 року вони з чоловіком були взяті на облік, як внутрішньо переміщені особи, і фактично стали мешкати за адресою: АДРЕСА_2. Вони з чоловіком два рази на рік виїздили до м. Донецьк для догляду за могилами близьких. Коли у жовтні 2018 року вони в черговий раз приїхали до м. Донецьк, у чоловіка стався інфаркт. Він два тижні знаходився в медичному закладі у м. Донецьк, а 12 листопада 2018 помер у лікарні. На підтвердження факту смерті чоловіка ОСОБА_4 бюро судово-медичної експертизи ДНР їй були видані довідка про причину смерті чоловіка та лікарське свідоцтво про смерть. З цими документами вона звернулася до Дніпровського районного у м. Кам'янське відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про державну реєстрацію факту смерті чоловіка та про видачу свідоцтва про смерть. Проте у реєстрації актового запису про смерть було відмовлено. Встановлення факту смерті чоловіка та його реєстрація державними органами влади України необхідна для отримання свідоцтва про смерть чоловіка з метою вирішення цивільно-правових питань, пов'язаних з його смертю.
Вислухавши заявника, встановивши фактичні обставини та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка с. Новоолександрівка Красноармійського району Донецької області, є громадянкою України, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується її паспортом громадянина України серії ВК № 416306 (а.с. 6).
Вона є внутрішньо переміщеною особою і фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою Департаменту охорони здоров'я та соціальної політики Кам'янської міської ради від 21 листопада 2014 року № 1977 (а.с. 14).
З 24 серпня 1990 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим Димитровським міським відділом ЗАГС Донецької області, актовий запис № 306 (а.с. 10).
Згідно довідки від 19 листопада 2014 року № 1850 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 15), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, фактично проживав разом із заявником за адресою: АДРЕСА_2.
Як вбачається із довідки про причину смерті № 4217 від 14 листопада 2018 року (а.с. 13) та із дублікату лікарського свідоцтва про смерть № 4217, виданого 21 листопада 2018 року відділом судмедекспертизи трупів ОСОБА_4 бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я ДНР (а.с. 12), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, помер у лікарні 12 листопада 2018 року, причина смерті: постінфарктний кардіосклероз.
Факт смерті ОСОБА_2 12 листопада 2018 року в м. Донецьк також підтвердила допитана як свідок його дружина ОСОБА_1.
Згідно паспорту громадянина України серії ВЕ № 179299 (а.с. 8), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України і на момент смерті був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8.
27 листопада 2018 року заявник ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного у м. Кам'янське відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для державної реєстрації факту смерті чоловіка та видачі свідоцтва про його смерть.
Проте, Дніпровський районний у м. Кам'янське відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відмовив ОСОБА_1 у державній реєстрації факту смерті її чоловіка ОСОБА_2, оскільки заявником для підтвердження факту смерті було пред'явлено документ, виданий на території, де органи держаної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, а відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами на тимчасово окупованій території, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України, є не дійсними і не створюють правових наслідків.
Факт смерті громадянина України підлягає державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру актів цивільного стану України. Внесення до Реєстру запису про смерть та наступна видача свідоцтва про смерть є підставою для настання правових наслідків пов'язаних зі смертю, серед яких вступ у спадщину, що залишилась після померлого, можливість встановлення опіки над його дітьми, що залишились без батьківського піклування та інші.
Згідно п.1 Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Якщо державна реєстрація смерті проводиться на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами на тимчасово окупованій території, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом, є недійними і не створюють правових наслідків.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Враховуючи вищевикладене та те, що встановлення юридичного факту смерті ОСОБА_2 необхідно заявнику, яка є дружиною померлого, для державної реєстрації акту цивільного стану про смерть з метою офіційного визнання і підтвердження державою факту смерті та для отримання свідоцтва про смерть, суд вважає, що є підстави для задоволення заяви.
Керуючись статтями 10, 13, 81, 259, 263-265, 293, 294, 315, 317, 319 ЦПК України, суд,
Задовольнити заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Дніпровський районний в м. Кам'янське відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, про встановлення факту смерті.
Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, померлого 12 листопада 2018 року в м. Донецьк, що є підставою для реєстрації Дніпровським районним в м. Кам'янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області факту смерті померлого 12 листопада 2018 року ОСОБА_2 та видачі свідоцтва про смерть.
Згідно ч.4 ст. 317 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів з дня його складення апеляційної скарги.
Повний текст рішення проголошено 29 листопада 2018 року.
Суддя Г.А. Байбара.