Справа № 199/7652/18
(3/199/2993/18)
іменем України
28.11.2018 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП,
за участю: ОСОБА_1 та його захисника - ОСОБА_2,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 173101 від 27.09.2018 за ст. 185 КУпАП слідує, що 27.09.2018 о 21:45 годині в м. Дніпрі по пр. Слобожанський, 65, ОСОБА_1, вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, а саме: після вчинення адміністративного правопорушення відмовлявся пред'явити документ, що посвідчує особу на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та намагався покинути місце скоєння правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що з протоколом про адміністративне правопорушення він не згоден, оскільки вказаних дій не вчиняв. Навпаки, йдучи по вулиці, на нього був скоєний напад невідомими особами, у зв'язку з чим він особисто викликав працівників поліції з метою його захисту. Проте, працівники поліції, прибувши за викликом, необґрунтовано та безпідставно затримали його, після чого почали з'ясовувати, чи керував він транспортним засобом, чи буде у зв'язку з цим проходити огляд на стан сп'яніння. Він не заперечував, що перебуває в стані сп'яніння, але заперечував факт керування транспортним засобом.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 з посиланням на вимоги Конституції України, рішень Конституційного Суду України, КУпАП, Постанов Пленуму Верховного Суду України, практики Європейського суду з прав людини, зазначили, що: протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням, нічим не обґрунтований та побудований на припущеннях особи, яка його склала, через необ'єктивність, однобічність, неповноту з'ясування обставин справи, які мають значення для вирішення її у точній послідовності у відповідності із законом. Зокрема, у протоколі в графі: посада, спеціальне звання та П.І.Б. особи яка розглядає справу, не зазначено посаду особи, яка склала цей протокол, що є суттєвим порушенням вимог Закону України «Про Національну поліцію», та Інструкції № 1395. В порушенні вимог ст. 256 КУпАП поліцейським не зазначено місце складання протоколу - в протоколі лише зазначено місто Дніпро без прив'язки до конкретного адресу. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків або намагався це зробити, оскільки справа, крім протоколу про адміністративне правопорушення та одного рапорту працівника поліції, не містить інших доказів, які б підтверджували факт вчинення даного правопорушення, враховуючи і те, що у відповідності до змісту протоколу про адміністративне правопорушення свідків або потерпілих у цій справі не має. Також сторона захисту звернула увагу на те, що протокол затримання ОСОБА_1 не складався, хоча відповідно до рапорту працівника поліції на ОСОБА_1 були одягнені кайданки та він був доставлений до ОСОБА_3
Тобто, на думку сторони захисту, в справі відсутні об'єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, в діях ОСОБА_1, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.
В судовому засіданні в якості свідків були допитані працівники поліції: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які кожен окремо показали, що 27.09.2018 по приїзду за адресою: пр. Слобожанський, 65 у м. Дніпрі, вони побачили осіб у кількості приблизно 15 чоловік, які вказували на ОСОБА_1, який, начебто, керував транспортним засобом у нетверезому стані. Останній заперечував факт того, що він керував автомобілем. На прохання надати документи, які посвідчують особу, ОСОБА_1 відмовився це робити, вони затримали його та склали після цього відповідні протоколи. Працівники поліції також зазначили, що, незважаючи на присутність осіб біля ОСОБА_1 в момент його затримання, свідків вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, не має, про що і було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вислухавши особу, яка притягається до відповідальності, - ОСОБА_1, свідків, дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 185 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2011 № 10-рп/2011 у справі № 1-28/2011, злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.06.1992 № 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).
Слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.06.1992 № 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду № 12 від 03.12.1997), якщо дії притягнутої до відповідальності особи були реакцією на незаконні діяння працівника правоохоронного органу, вчинене, за наявності для цього підстав, потрібно кваліфікувати як злочин проти особи або власності.
Як зазначено у пункті 17 цієї постанови Пленуму, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 185 і 185-7 КУпАП, судді зобов'язані перевіряти правильність складання протоколу про адміністративне правопорушення, наявність пояснень особи, яка притягається до відповідальності, та свідків правопорушення, даних, що характеризують цю особу, зокрема, чи притягалася вона раніше до адміністративної відповідальності протягом року.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58 рішення Європейського суду з прав людини) Суд зазначив, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003).
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, а саме: після вчинення адміністративного правопорушення, відмовився надавати документ, що посвідчує його особу та намагався покинути місце вчинення правопорушення.
Однак в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані про те, яке саме адміністративне правопорушення вчинив ОСОБА_1, тобто в справі не має даних про те, які вимоги КУпАП останній порушив, що стало підставою вимагати від нього пред'явити документ, що посвідчує його особу. Справа не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 відмовився від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків або намагався це зробити, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення про таке не зазначено.
В той же час, відповідно до рапорту працівника поліції, група свідків вказувала на ОСОБА_1 як на особу, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому йому було запропоновано пред'явити документи, на що він відмовився і був затриманий.
У зв'язку цим слід зазначити, що в судовому засіданні було переглянуто відеозапис з нагрудної камери спостереження працівника поліції, відповідно до якої слідує, що працівники поліції факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані сп'яніння не зафіксували. Натомість, коли працівники поліції прибули за викликом, ОСОБА_1 перебував на вулиці. Працівники поліції затримали ОСОБА_1, помістили останнього до салону службового автомобіля, де запропонували останньому пройти огляд на стан сп'яніння, як водію, на що він відмовився. Після затримання ОСОБА_1 працівники поліції почали встановлювати його особу.
Справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містить жодних пояснень свідків, які б вказували на порушення ОСОБА_1 будь-яких вимог КУпАП, в тому числі і вимог ст. 130 КУпАП, що могло би стати підставою для встановлення особи порушника та припинення правопорушення.
Також суд звертає увагу і на те, що за дії ОСОБА_1, як водія, щодо непред'явлення ним посвідчення водія, на що звертали уваги допитані в суді працівники поліції, при наявності до того підстав, передбачена відповідальність ст. 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена карта»).
Проте, як встановлено під час судового розгляду, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП не притягувався.
Крім того, слід критично оцінювати і відомості щодо такої підстави для складання протоколу у відношенні ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП, як намагання покинути місце правопорушення, оскільки, як слідує з відеозапису, ОСОБА_1 спочатку було затримано та поміщено до службового автомобіля, а потім працівники поліції почали пропонувати останньому, як водію, пройти огляд на стан сп'яніння, на що він відмовився. З цього слідує, що ОСОБА_1 почав підозрюватися у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, після свого затримання, а не до, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП, а тому жодних підстав для складання відносно нього протоколу за ст. 185 КУпАП не було.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, свого підтвердження не знайшли, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
На підставі п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП - закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.О.Лисенко