Провадження № 2/263/2091/2018
Справа № 263/8981/18
20 листопада 2018 року Жовтневий районний м. Маріуполя Донецької області суд у складі головуючого судді Васильченко О.Г., при секретарі Соколовій О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє від себе та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Маріупольської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-
04.07.2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, яка діє від себе та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Маріупольської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованого за адресою АДРЕСА_1.
Свої вимоги мотивує тим, що позивач є власником квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1. В квартирі крім позивача зареєстрована відповідач, яка є його донькою та син відповідача - онук позивача, однак вони з 2014 року не проживають у квартирі, комунальні послуги не сплачують, в утриманні квартири участі не приймають, перебувають за межами України, що завдає позивачу матеріальні збитки, тому звернувся до суду із вказаним позовом.
У судовое засідання позивач не прибув, надавши заяву про розгляд справи за його відсутність, позов підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачі у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, про причини неявки суду не повідомлено.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи за його відсутність з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини.
Відповідно до вимог ст.ст. 280,281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступні обставини.
Судом встановлено, що відповідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.11.2012 року позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.
Згідно інформації наданої відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту ММР від 18.06.2018 №04-126-0840, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані позивач та відповідачі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2
Факт не проживання відповідачів ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 з 15 травня 2014 року, підтверджується актом складеним ЖБК від 19.06.2018 року.
Частиною 1 ст. 319 ЦК України, передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до вимогст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним,мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Вимогами ч. 3 ст. 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Однією з підстав для зняття з реєстрації є позбавлення права користування жилим приміщенням відповідно до ст. 7 Закону України "Про свободу пересування, вільний вибір місця проживання в Україні".
Аналізуючи наведені норми законодавства та обставини, встановлені по справі, суд приходить до висновку, що відповідачі, як особи, що понад один рік без поважних причин у спірній квартирі не проживають, власниками квартири не є, реєстрація відповідачів у квартирі порушує права позивача, оскільки перешкоджає здійсненню права користування майном, батьки неповнолітнього ОСОБА_3 також у спірній квартирі не проживають, що позовні вимоги підлягають задоволенню та відповідачі ОСОБА_2, яка діє від себе та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_3 є такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Керуючисьст.ст.3,10,11,76-81,89,133,206,209,229,258-259,263-265,280ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє від себе та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Маріупольської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, такими, що втратили право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Васильченко О.Г.