Справа № 225/4764/18
Провадження №2-а/225/104/2018
29 листопада 2018 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі
головуючого судді Нємиш Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Андрієвої Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Горбачова Михайла Сергійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Горбачова Миколи Сергійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Під час судового розгляду адміністративної справи, позивач уточнив свої позовні вимоги, а саме просив ім'я відповідача вірним вважати «Михало» замість помилкового «Микола».
Адміністративний позов обґрунтовує тим, постановою інспектора Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Горбачова Михайла Сергійовича серії НК № 208640 від 27.08.2018 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 2 ст.122 КУпАП за те, що 27.08.2018 року о 14.28 годині в м.Торецьк по вул.. ІТР, керуючи транспортним засобом Aydi рухався в крайній лівій смузі для руху, при вільній правій, чим, порушив п.11 ПДР України за що передбачена відповідальність ч.2 ст. 122 КУпАП. Однак позивач з рішенням інспектора не згоден, оскільки причиною виїзду на ліву смугу руху була перешкода у вигляді автобуса та автомобіля марки «Нива», повернення на праву смугу руху було також не можливо, оскільки там стояв автомобіль зупинений інспекторами поліції. Вказаний автомобіль перебував на правій смузі руху без будь-яких аварійних знаків зупинки. Тому для того, щоб уникнути ДТП, він рухався по лівій смузі руху. Разом з позивачем в автомобілі були два свідки. Позивач був зупинений інспектором поліції. Під час зупинки він увімкнув аварійну сигналізацію, а також поцікавився причиною зупинки. Однак інспектор не зміг показати відеозапис на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення позивачем. Позивач не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, вважає себе не винним, а постанову про адміністративне правопорушення серії НК № 208640 від 27.08.2018 року необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню.
У зв'язку з викладеним, в позові ставиться питання про скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивач у судове засідання не прибув, надав до суду заяву з проханням справу розглянути без його участі, наполягав на задоволенні вимог.
Відповідач інспектор Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП України Горбачов М.С. в судове засідання не прибув з невідомої суду причини, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Справа розглядається за відсутності відповідача у порядку ч. 3 ст. 205 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, виходячи з принципів законності, об'єктивності, справедливості та розумності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 208640 від 27 серпня 2018 року інспектором СРПП Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Горбачовим М.С. було притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, зокрема за те, що він 27.08.2018 року о 14 годині 28 хвилин, в м.Торецьк, по пр-т. Шахтарів - вул.ІТР керував транспортним засобом марки Audiнз НОМЕР_1 та рухався в крайній лівій смузі для руху, при вільній правій, чим порушив п.11.5 ПДР України, за що накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн..
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід 10.10.2001р.№1306 (далі ПДР України).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п.п. 11.5 Правил дорожнього руху, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Стороною позивача не заперечується той факт, що він керував транспортним засобом марки Aydi, по вул. ІТР м. Торецька Донецької області, по крайній лівій смузі, оскільки причиною виїзду на ліву смугу руху була перешкода у вигляді автобуса та автомобіля марки «Нива», які знаходились в правій смузі дорожнього руху, повернення на праву смугу руху було також не можливо, оскільки там стояв автомобіль зупинений інспекторами поліції. Вказаний автомобіль перебував на правій смузі руху без будь-яких аварійних знаків зупинки. Тому для того, щоб уникнути ДТП, позивачу необхідно було рухатись по лівій смузі руху.
Відповідно до ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачу слід було довести наявність умислу або необережності вчинених позивачем дій, зокрема наявність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, що на думку особи, яка здійснювала розгляд справи про адміністративне правопорушення полягало у порушені правил розташування транспортних засобів на дорозі, передбачених п.п. 11.5 Правил дорожнього руху.
Разом з цим, доведеність вини позивача у вчинених адміністративних правопорушеннях підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КУпАП. Зокрема такими являються будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Окрім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми убачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Окрім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 3 ст. 79 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Однак, в ході судового розгляду відповідачем належними, достовірним та достатніми доказами не доведено перед судом безпосереднього факту вчинення позивачем зазначеного у оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, зокрема, не доведено наявності ознак умислу чи необережності скоєння вказаного в постанові адміністративного правопорушення.
В судове засідання не були представлені жодні докази, які б підтверджували обставини виявленого правопорушення.
Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Вчинення дії в стані крайньої необхідності не є адміністративним правопорушенням і виключає притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, до суду будь-яких доказів безпосереднього вчинення правопорушення або доказів визнання вини особою після її зупинки на місці представлені не були, що є підставою для скасування прийнятої постанови про накладення адміністративного стягнення.
А відтак, оскільки позивач категорично заперечив факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а відповідач належними та допустимими доказами факту правомірності своєї постанови через доведеність вини позивача у цьому адміністративному правопорушенні не надав, суд доходить висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною, внаслідок чого підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 5-11, 77, 211, 217, 220, 229, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Горбачова Михайла Сергійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 208640 від 27 серпня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Першого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський міський суд Донецької області, протягом десяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15. 5 ч. 1 Розділу VІІ (Перехідні положення) КАС України).
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: