Справа № 161/17433/17
Провадження № 2-а/161/1099/17
29 листопада 2018 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді Черняка В.В., за участю секретаря судового засідання Новаковської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинськії області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 грудня 2017 року в адміністративній справі №161/17433/17 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно довідки голови ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області № 2311 від 22 травня 2017 року та постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з 13 листопада 2017 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату його пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 13 листопада 2017 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії за період з 01 січня 2016 року по 12 листопада 2017 року залишено без розгляду.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 грудня 2017 року у справі № 161/17433/17 в частині залишення позовних вимог ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 12 листопада 2017 року скасовано та в цій частині прийняти нову постанову, якою визнано відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» протиправною.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
В решті постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 грудня 2017 року у справі № 161/17433/17 залишено без змін.
Додатковою постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинскій області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 960 гривень.
При цьому, з мотивувальної частини цієї додаткової постанови слідує, що судовий збір був стягнутий за подання апеляційної скарги, а питання стягнення судового збору при зверненні до суду не вирішено.
09 серпня 2018 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1, в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення у справі, а саме вирішити питання про стягнення на його користь судового збору у розмірі 640,00 грн., який він сплатив при зверненні до суду.
Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, про необхідність ухвалення додаткового рішення, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що при ухваленні постанови від 13 грудня 2017 року судом дійсно не було вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.
Частиною першою статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Оскільки постанова Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 грудня 2017 року була скасована лише в частині вимог, які суд залишив без розгляду, а в решті вимог, які судом задоволені, - залишена без змін, суд дійшов висновку, про можливість вирішення питання про розподіл судових витрат шляхом прийняття додаткового рішення.
Як слідує з матеріалів справи, при зверненні до суду позивач квитанцією від 10 листопада 2018 року №3 АТ «Ощадбанк» сплатив судовий збір у розмірі 640,00 грн. (а.с.1).
За правилами частини першою статті 94 КАС України (в редакції, що діяла станом на день вирішення справи), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Такі самі правила містяться у статті 139 КАС України (у чинній редакції).
З врахуванням вищевикладеного, на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області слід стягнути судовий збір у розмірі 640,00 грн., який був сплачений ним при зверненні до суду першої інстанції.
Керуючись статтею 252 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 (м. Луцьк, вул. Прасолів, буд.27, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640,00 (шістсот сорок) гривень.
Згідно зі статтями 255, 293, 295 КАС України додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмового апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Повне судове рішення складено та підписано 29 листопада 2018 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області ОСОБА_2