Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"15" листопада 2018 р. м. Рівне Справа № 918/538/18
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі Коваль С.М., розглянувши в загальному позовному провадженні матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт"
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова"
про стягнення в сумі 1 561 930 грн. 85 коп..
За участю представників сторін:
від позивача: представник ОСОБА_2;
від відповідача: представник ОСОБА_3; представник ОСОБА_4.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 13 по 15 листопада 2018 року.
Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав визначених статтею 35,37 ГПК України відсутні.
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" (надалі - Позивач, ТОВ "Лотівка Еліт") звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова" (надалі - Відповідач, ТОВ СП "Імені Воловікова") в якому просить суд стягнути з останнього 1 561 930,85 грн., з яких 1 227 759,51 грн. основного боргу, 59 660,18 грн. 3% річних, 267 040,19 грн. інфляційних, 7 470,97 грн. пені.
В обгрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Позивач на підставі Договору складського зберігання зерна № 13/07-16/ВК від 13.07.2016 р. надав послуги Відповідачу по доробці, зберіганню і відвантаженню зерна, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), однак останнім свої зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг не виконані, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 1 227 759 грн. 51 коп.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
До господарського суду Рівненської області від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти вимог Позивача з огляду на наступне.
03.09.2018 року між Відповідачем та ТОВ "Зелений простір поділля" укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) за № 03/09/2018-47-ЗПП, згідно якого ТОВ "Зелений простір поділля" передало Відповідачу належне йому право вимоги до Позивача згідно із договором поруки № 01/04-17 від 03.04.2017 р. на суму 2 250 000,00 грн. Про відступлення права вимоги Позивача було повідомлено листом № 05/09/2018-47-ЗПП від 05.09.2018 р. Оскільки строк виконання зобов'язання за Договором складського зберігання зерна № 13/07-16/ВК від 13.07.2016 р. настав, Відповідач, керуючись ст.ст. 601, 603 Цивільного кодексу України, надіслав Позивачу заяву про припинення зобов'язання зарахуванням № 713 від 05.09.2018 р. Згідно заяви про припинення зобов'язання зарахуванням № 713 від 05.09.2018 р. Відповідач повідомив Позивача про припинення зобов'язання щодо сплати ним для Позивача боргу в сумі 111 210,11 грн. по Договору № 01/09-16/ВК від 01.09.2016 р., 1 227 759,51 грн. по Договору № 13/07-16/ВК від 13.07.2016 р., 221 404,71 грн. по Договору 01/09-16/Ш від 01.09.2016 р., 292 070,00 грн. по Договору № 01/09-16/ЛВ від 01.09.2016 р., 204 982,72 грн. по Договору № 16 від 08.08.2017 р., 170 038,48 грн. по Договору № 30/04-16/ЛВ від 30.04.2016 р., внаслідок зарахування боргу Позивача в сумі 2 227 465,53 грн. по договору № 03/09/2018-47-ЗПП про відступлення права вимоги (цесії) від 03.09.2018 р..
Таким чином, на думку Відповідача, станом на даний час у Відповідача відсутня будь-яка заборгованість перед Позивачем по Договору складського зберігання зерна № 13/07-16/ВК від 13.07.2016 р. Тому, Відповідач вважає, що між Відповідачем та Позивачем відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог, а, отже, між Позивачем та Відповідачем відсутній предмет спору. Відтак, враховуючи вищевказане, Відповідач просить суд закрити провадження у справі № 918/538/18 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Імені Воловікова" про стягнення грошових коштів в сумі 1 561 930,85 грн.
11.10.2018 року до суду від Позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній зазначив про те, що на адресу ТОВ "Лотівка Еліт" надійшли Договір про відступлення права вимог (цесії), а також заява про припинення зобов'язання зарахуванням, проте доказів переходу до Нового кредитора прав у зобов'язаннях, як і доказів про наявність заборгованості Позивача перед Первісним кредитором не надіслано. Позивач вважає, що вказана заява не відповідає вимогам закону, а факт звернення Позивача до суду з вказаним позовом, свідчить про незгоду Позивача з проведеним зарахуванням та фактичне оспорення такого правочину. Отже, Позивач вважає, що заява Відповідача не відповідає вимогам ст. 601 ЦК України, тому відсутні підстави вважати зобов'язання Відповідача по договору складського зберігання зерна № 13/07-16/ВК від 13.07.2016 р. припиненими. ТОВ "Лотівка Еліт" вважає, що припинення зобов'язань, шляхом їх зустрічного зарахування за заявою від 05.09.2018 р. вих. № 713 не відбулось, а тому в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі необхідно відмовити, а позовні вимоги ТОВ "Лотівка Еліт" задовольнити в повному обсязі.
22.10.2018 року до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому останній вказує на те, що під час підписання 03 вересня 2018 року Договору про відступлення права вимоги (цесії) за № 03/09/2018-47-ЗПП, згідно якого ТОВ "Зелений простір Поділля" передало Відповідачу належне йому право вимоги до Позивача згідно із договором поруки № 01/04-17 від 03 квітня 2017 року, а також документи, які підтверджують наявність заборгованості: платіжне доручення № 98 від 25.04.2017р., платіжне доручення № 274 від 30.05.2017р., платіжне доручення № 323 від 10.07.2017р., платіжне доручення № 163 від 13.07.2017р., платіжне доручення № 378 від 31.07.2017р., платіжне доручення № 472 від 28.08.2017 р. Передача документів підтверджується актом приймання-передачі від 03 вересня 2018 року. Тобто Первісним кредитором обов'язок щодо передачі Новому кредиторові (Відповідачу) документів виконано. Тобто вимоги ст. 517 Цивільного кодексу України Первісним кредитором були виконані в повному обсязі. Станом на 03 вересня 2018 року Новим кредитором ТОВ "Лотівка Еліт" по договору поруки № 01/04-17 від 03 квітня 2017 року на суму 2 250 000 гривень 00 копійок є ТОВ СГП "Ім. Воловікова". Таким чином, Відповідач вважає, що заява Відповідача про припинення зобов'язання зарахуванням є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язання.
Позивачем надано суду додаткові пояснення відповідно до яких останній зазначив про те, що ТОВ "Зелений простір Поділля" заборгувало ТОВ "Лотівка Еліт" (Позивачу) кошти у сумі 15 846 591,20 грн. за Договором поставки № 20/12-16/ЛЗ від 20.12.2016 р. та користуючись правом, встановленим ст. 603 ЦК України, ТОВ "Лотівка Еліт" заявою про припинення зобов'язання зарахуванням, адресованою на ТОВ "Зелений простір Поділля" від 02.11.2018 р. за вих. № 02/11-2018/ЛЕ, заявило про припинення зобов'язання щодо сплати боргу в сумі 2 250 000,00 грн. за Договором поруки № 01/04-17 від 03.04.2017 року внаслідок зарахування частини боргу ТОВ "Зелений простір Поділля" в сумі 2 250 000,00 грн. за Договором поставки № 20/12-16/ЛЗ від 20.12.2016 р., про що, листом за вих. № 05/11-18 від 05.11.2018 р. повідомило Відповідача про проведення вищезазначеного зарахування з Первісним кредитором. Таким чином, на думку Позивача, у Відповідача не має підстав для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог з ТОВ "Лотівка Еліт" по Договору поруки № 01/04-17 від 03.04.2017 року за заборгованість, що виникла на підставі Договору складського зберігання зерна № 13/07-16/ВК від 13.07.2016 р., що є предметом позовних вимог до Відповідача.
Представником відповідача до суду 13.11.2018 року подано заяву про застосування спеціальних строків позовної давності, в якій останній просить суд застосувати спеціальний строк позовної давності до стягнення пені і штрафу.
Представник Позивача в судовому засіданні 15.11.2018 року позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві з урахуванням відповіді на відзив та додаткових пояснень.
Представники Відповідача в судовому засіданні 15.11.2018 року заперечили проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позов та з урахуванням заперечень на відповідь на відзив.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
13.07.2016 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" (Зерновий склад) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова" (Поклажодавець) було укладено Договір складського зберігання зерна № 13/07-16/ВК (далі - Договір) за умовами якого, Зерновий склад зобов'язався прийняти, доробити, зберігати і відвантажити на першу вимогу, передане Поклажодавцем зерно, останньому чи його довіреній особі, а Поклажодавець зобов'язався оплатити надані послуги згідно даного Договору. Місце зберігання зерна: Хмельницька область, м. Славута, вул. Привокзальна, 86.
Відповідно до п. 2.1., п. 2.2. та п. 2.4. Договору, Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання. Зерно передається на зберігання Зерновому складу на період вказаний у Додатку №1 до даного Договору. Термін зберігання зерна обчислюється календарними днями.
Згідно з п. 5.1. - п. 5.6. Договору, оплата послуг (виконаних робіт), що надаються Зерновим складом по зберіганню, сушці, доробці, відвантаженню, переоформленню зерна та інші у процесі виконання даного Договору, оплачуються Поклажодавцем за цінами (тарифами) затвердженими Зерновим складом, включаючи ПДВ. Перелік найменування послуг та їх вартість на момент укладення Договору вказуються у Додатку № 2 до даного Договору. Поклажодавець на підставі актів виконаних робіт протягом п'яти банківських днів оплачує Зерновому складу за фактично надані послуги (виконані роботи). Послуги вказані в п. 5.1. Договору, оплачуються Поклажодавцем по тарифах, затверджених Зберігачем. Оплата послуг, зазначених у п. 5.1, Договору провадиться Поклажодавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Зернового складу чи передачі у власність Зернового складу (за згодою сторін) зерна за договірною ціною. Остаточний розрахунок за надані послуги за даним Договором провадиться при повному поверненні зерна Поклажодавцю або при його переоформленні Поклажодавець зобов'язаний оплатити Зерновому складу послуги по переоформленню, відвантаженню, зберіганню залишків зерна і т.і. шляхом передоплати не пізніше ніж за один день до відвантаження чи переоформлення. При не внесенні передоплати Поклажодавцем до моменту відвантаження залишків зерна чи його переоформленні, Зерновий склад має право припинити відвантаження і відпуск зерна і не робити переоформлення до проведення Поклажодавцем повного розрахунку за надані послуги. Плата за зберігання стягується в даному випадку за фактичну кількість днів зберігання.
Пунктами 7.1. - 7.3. Договору сторони передбачили, що у разі невиконання або неналежного виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність згідно із діючим законодавством та умовами даного Договору. За порушення термінів оплати наданих послуг (виконаних робіт), Поклажодавець виплачує Зернового складу, за вимогою останнього, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми простроченого платежу. Зерновий склад має право на притримування продукції Поклажодавця до повної сплати наданих послуг. Вимоги Зернового складу, який притримує продукцію, задовольняються з її вартості, отриманої з продажу останньої. Продукція, що передається або притримується в рахунок оплати послуг Зерновому складу не повинна бути обтяжена зобов'язаннями в т.ч. заставою, арештом та інше. Сплата пені не звільняють Поклажодавця від виконання своїх зобов'язань за договором.
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до "01" червня 2017 року, але у будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному Договору. Закінчення терміну дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобов'язань, які виникли у період дії Договору та від відповідальності за порушення цих зобов'язань (п. 9.1. Договору).
Додатковою угодою від 08.08.2016 року до Договору складського зберігання зерна № 13/07-15/ВК від 13.07.2016 року сторони внесли зміни в п.1.1. Договору та виклали в наступній редакції: "1.1. Відповідно до умов даного Договору Зерновий склад зобов'язується прийняти, доробити, зберігати і відвантажити на першу вимогу, передане Поклажодавцем зерно, останньому чи його довіреній особі, а Поклажодавець зобов'язується оплатити надані послуги згідно даного Договору. Місце зберігання зерна: Хмельницька область, м. Славута, вул. Привокзальна, 86; Хмельницька область, м. Шепетівка, провул. Подільський, 20; Хмельницька область, м. Полонне, вул. Залізнична, 27."
На виконання умов Договору складського зберігання зерна № 13/07-16/ВК, сторонами підписано та скріплено печатками останніх Акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 364 від 31.07.2016р. на суму 50 508,09 грн.; № 366 від 31.07.2016р. на суму 14 750,99 грн.; № 417 від 31.08.2016р. на суму 67 793,25 грн.; № 441 від 31.08.2016р. на суму 4 425,47 грн.; № 432 від 31.08.2016р. на суму 76 747,67 грн.; № 466 від 07.09.2016р. на суму 842,79 грн.; № 628 від 30.09.2016р. на суму 56 519,25 грн.; № 775 від 31.10.2016р. на суму 5 593,51 грн.; № 806 від 31.10.2016р. на суму 84 432,16 грн.; № 807 від 31.10.2016р. на суму 611 911,33 грн.; № 880 від 30.11.2016р. на суму 35 079,17 грн.; № 897 від 30.11.2016р. на суму 95 957,45 грн.; № 980 від 31.12.2016р. на суму 21 666,00 грн.; № 1038 від 31.12.2016р. на суму 38 908,53 грн.; № 32 від 30.01.2017р. на суму 2 758,71 грн.; № 60 від 31.01.2017р. на суму 43 057,29 грн.; № 159 від 28.02.2017р. на суму 3 823,01 грн.; № 182 від 28.02.2017р. на суму 15 592,64 грн.; № 178 від 01.03.2017р. на суму 70,00 грн.; № 449 від 31.03.2017р. на суму 1 989,46 грн.; № 492 від 30.04.2017р. на суму 601,00грн., відповідно до яких ТОВ "Лотівка Еліт" були проведені, відповідно до умов Договору, роботи (зроблені послуги) на загальну суму 1 233 027,77 грн.
Відповідно до п. 5.2. Договору Відповідач зобов'язався провести оплату за товар, однак вартість отриманого товару оплатив частково на суму 5 268 грн. 26 коп.. Відтак, Позивач вказує на те, що сума основного боргу Відповідача складає 1 227 759 грн. 51 коп.
03.09.2018 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Зелений простір Поділля" (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова" (Новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) за № 03/09/2018-47-ЗПП, за умовами якого Первісний кредитор оплатно передає (відступає) належне йому право вимоги згідно із договором поруки № 01/04-17 від 03.04.2017 р. на суму 2 250 000,00 (два мільйони двісті п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок), укладеним між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 Юкрейн" (Боржник) і Первісним кредитором (надалі-Основний договір), а Новий кредитор на умовах цього Договору приймає право вимоги, що належить Первісному кредитору за Основним договором (п.1.1. Договору № 03/09/2018-47-ЗПП).
Відповідачем надано суду лист ТОВ "Зелений простір Поділля" № 05/09/2018-47-ЗПП від 05.09.2018 року відповідно до якого останній повідомив ТОВ "Лотівка Еліт" про відступлення на підставі Договору № 03/09/2018-47-ЗПП від 03.09.2018 року про відступлення права вимоги (цесії) на користь ТОВ СГП "Імені Воловікова" права вимоги за укладеними з ТОВ "Лотівка Еліт" та ТОВ "ОСОБА_5 Юкрейн" договором поруки № 01/04-17 від 03.04.2017 року на суму 2 250 000,00 (два мільйони двісті п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок).
Разом з тим, Відповідачем 05.09.2018 року на адресу Позивача направлено заяву № 713, в якій ТОВ СП "Імені Воловікова" заявлено про припинення зобов'язання щодо сплати ним для ТОВ "Лотівка Еліт" боргу в сумі 111 210,11 грн. по Договору № 01/09-16/ВК від 01.09.2016 р., 1 227 759,51 грн. по Договору № 13/07-16/ВК від 13.07.2016 р., 221 404,71 грн. по Договору 01/09-16/Ш від 01.09.2016 р., 292 070,00 грн. по Договору № 01/09-16/ЛВ від 01.09.2016 р., 204 982,72 грн. по Договору № 16 від 08.08.2017 р., 170 038,48 грн. по Договору № 30/04-16/ЛВ від 30.04.2016 р., внаслідок зарахування боргу ТОВ "Лотівка Еліт" в сумі 2 227 465,53 грн. по договору № 03/09/2018-47-ЗПП про відступлення права вимоги (цесії) від 03.09.2018 р..
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно з ч. 1 ст. 946 ЦК України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
Статтею 956 ЦК України встановлено, що товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності. Товарний склад є складом загального користування, якщо відповідно до закону, інших нормативно-правових актів або дозволу (ліцензії) він зобов'язаний приймати на зберігання товари від будь-якої особи.
За договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності (ч. 1 ст. 957 ЦК України).
Зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах (ч. 1 та ч. 2 ст. 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні").
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад є складом загального користування і зобов'язаний приймати на зберігання зерно від будь-якої особи.
Згідно з ст. 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа. Зерно, прийняте на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, не може бути відчужене без правомірної передачі простого або подвійного складського свідоцтва. Якщо договір складського зберігання зерна передбачає, що зерновий склад має право розпоряджатися ним (або його частиною), то відносини сторін базуються на правилах про позику. Порядок повернення зерна обумовлюється окремо в договорі його зберігання.
Статтею 27 вищевказаного Закону встановлено, що зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого у договорі складського зберігання зерна. Якщо строк зберігання зерна договором складського зберігання зерна не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно до подання поклажодавцем вимоги про його повернення. Якщо строк зберігання зерна визначено моментом пред'явлення власником зерна вимоги про його повернення, зерновий склад має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від власника зерна забрати це зерно в розумний строк.
Плата за зберігання зерна, строки її внесення встановлюються договором складського зберігання зерна (ч. 1 ст. 28 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні").
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, враховуючи п. 5.2. Договору, у Відповідача виникло зобов'язання по оплаті вартості послуг по актах здачі - прийняття робіт (надання послуг): № 364 від 31.07.2016р.; № 366 від 31.07.2016р.; № 417 від 31.08.2016р.; № 441 від 31.08.2016р.; № 432 від 31.08.2016р.; № 466 від 07.09.2016р.; № 628 від 30.09.2016р.; № 775 від 31.10.2016р.; № 806 від 31.10.2016р.; № 807 від 31.10.2016р.; № 880 від 30.11.2016р.; № 897 від 30.11.2016р.; № 980 від 31.12.2016р.; № 1038 від 31.12.2016р.; № 32 від 30.01.2017р.; № 60 від 31.01.2017р.; № 159 від 28.02.2017р.; № 182 від 28.02.2017р.; № 178 від 01.03.2017р.; № 449 від 31.03.2017р.; № 492 від 30.04.2017р. протягом п'яти банківських днів.
Статтею 601 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Саме таким чином сформульовані положення Господарського кодексу щодо припинення зарахуванням господарських зобов'язань (ч. 3 ст. 203 ГКУ).
Не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом (ст. 602 ЦК України).
Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством, за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони, чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.
Згідно зі ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Отже, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, правомірність Договору № 03/09/2018-47-ЗПП про відступлення права вимоги (цесії) від 03.09.2018 р., Позивачем у встановленому законом порядку не спростована (не доведена його нікчемність або недійсність у судовому порядку).
На підставі Акту від 03 вересня 2018 року приймання-передачі документів до Договору про відступлення права вимоги (цесії) № 03/09/2018-47-ЗПП від 03 вересня 2018 року Первісним кредитором передано, а Новим кредитором отримано: договір поруки № 01/04-17 від 03.04.2017 р., платіжне доручення № 98 від 25 квітня 2017 р., платіжне доручення № 274 від 30 травня 2017 р., платіжне доручення № 323 від 10 липня 2017 р., платіжне доручення № 163 від 13 липня 2017 р., платіжне доручення № 378 від 31 липня 2017 р., платіжне доручення № 472 від 28 серпня 2017 р., картка рахунку.
Відповідно до вищезазначених платіжних доручень, ТОВ "Зелений Простір Поділля" перераховано ТОВ "ОСОБА_5 Юкрейн" грошові кошти на загальну суму 2 250 000,00 грн., призначення платежу - оплата по Договору поруки № 01/04-17 від 03.04.2017 року.
Крім того, в підтвердження виконання Договору поруки № 01/04-17 від 03.04.2017 року ОСОБА_1 "Зелений простір Поділля", як поручителем ТОВ "ОСОБА_6, перед товариством "ОСОБА_5 Юкрейн" Відповідачем надано суду лист ТОВ "ОСОБА_5 Юкрейн" від 17.04.2017 року №137, яким останнє вимагало від ТОВ ""Зелений простір Поділля" виконати зобов'язання за Договором поруки № 01/04-17 від 03.04.2017 року в зв'язку з тим, що ТОВ "Лотівка Еліт", як боржник, не виконало зобов'язань за Договором чартеру №01/09-15/R-16 від 01.09.2015 року.
За таких обставин, враховуючи те, що ТОВ СП "Імені Воловікова" доведено належними та допустимими доказами факт припинення зобов'язання за Договором складського зберігання зерна № 13/07-16/ВК від 13.07.2016 р. зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за Договором № 03/09/2018-47-ЗПП про відступлення права вимоги (цесії) від 03.09.2018 р., то, відповідно позовні вимоги ТОВ "Лотівка Еліт" в частині стягнення основного боргу в сумі 1 227 759,51 грн. не підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про стягнення з Відповідача 59 660,18 грн. 3 % річних, 267 040,19 грн. інфляційних, 7 470,97 грн. пені, судом зазначається наступне.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів
Приписами ч. 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Аналогічна правова позиція викладена у п.п. 2.5., 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на зазначене, враховуючи, що Відповідач у справі припустився прострочення взятого на себе зобов'язання в частині своєчасної сплати основного боргу, Позивач мав достатні правові підстави для нарахування пені, передбаченої Договором, в порядку встановленому ч.6 ст. 232 Господарського кодексу УКраїни.
Разом з тим, ст. 258 ЦК України визначено окремі види вимог, щодо яких застосовується спеціальний строк позовної давності, згідно п. 1 частини 2 якої позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Таким чином, положення глави 19 ЦК про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою статті 232 ГК, а тому: 1) якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права; 2) з огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Положення статті 266, частини другої статті 258 ЦК про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду у межах строку позовної давності за основною вимогою, до господарських санкцій не застосовується.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 08.02.2017 року по справі № 910/29752/15.
Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Право на звернення до суду за захистом свого цивільного права та інтересу виникло у Позивача за Договором № 13/07-16/ВК від 13.07.2016 р. протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання, по кожному акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) і тривало щоденно протягом шести місяців з вказаних дат (п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Позивач звернувся до суду 13.08.2018 року, і, відповідно, після спливу річного строку позовної давності, встановленого п. 1 ч.2 ст. 258 ЦК України, щодо вимог про нарахування пені, нарахованої на частину заборгованості.
Пунктом 7.2. Договору встановлено відповідальність за порушення термінів оплати наданих послуг (виконаних робіт). Відповідно до п. 7.2. Договору за порушення термінів оплати наданих послуг (виконаних робіт), Поклажодавець виплачує Зернового складу, за вимогою останнього, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми простроченого платежу.
Враховуючи, що Відповідач прострочив виконання зобов'язання по Договору складського зберігання зерна № 13/07-16/ВК від 13.07.2016 р., та те, що у вказані строки Відповідач не оплатив вартості наданих послуг, Позивач нарахував Відповідачу пеню у сумі 7 470,97 грн. за період з 08.03.2017 року по 19.06.2018 року.
Перевіривши подані розрахунки та період нарахування пені, з урахуванням поданої відповідачем заяви про застосування спеціальних строків позовної давності, судом встановлено, що відповідні розрахунки здійснено Позивачем з порушенням періоду нарахування, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України та частковим пропущенням строку позовної давності встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.
Так зокрема, судом встановлено, що з вказаних нижче сум, з урахуванням шестимісячного період часу, за який нараховується пеня від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане, з урахуванням спеціального строку позовної давності (1 рік) та кінцевих строків нарахування пені Позивачем, розрахунок пені є таким:
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 159 від 28.02.2017 року (строк оплати - до 07.03.2017 р. включно).
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
3823.0113.08.2017 - 08.09.20172712.5000 %0.068 %*70.70
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 182 від 28.02.2017 року (строк оплати - до 07.03.2017 р. включно).
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
15592.6413.08.2017 - 08.09.20172712.5000 %0.068 %*288.36
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 178 від 01.03.2017 року (строк оплати - до 09.03.2017 р. включно).
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
70.013.08.2017 - 09.09.20172812.5000 %0.068 %*1.34
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 449 від 31.03.2017 року (строк оплати - до 07.04.2017 р. включно).
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
1989.4613.08.2017 - 14.09.20173312.5000 %0.068 %*44.97
1989.4615.09.2017 - 08.10.20172412.5000 %0.068 %*32.70
Всього пені по акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 449 від 31.03.2017 року в сумі 77,67 грн.
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 492 від 30.04.2017 року (строк оплати - до 10.05.2017 р. включно).
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
601.0013.08.2017 - 14.09.20173312.5000 %0.068 %*13.58
601.0015.09.2017 - 26.10.20174212.5000 %0.068 %*17.29
601.0027.10.2017 - 08.11.20171313.5000 %0.074 %*5.78
Всього пені по акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 492 від 30.04.2017 року в сумі 36,65 грн.
Таким чином, здійснивши перерахунок, порядок та періоди нарахованих Позивачем сум пені за порушення зобов'язань за Договором складського зберігання зерна № 13/07-16/ВК від 13.07.2016 р., суд дійшов висновку про правомірність нарахування по вищевказаним актам здачі - прийняття робіт (надання послуг) пені в сумі 474,72 грн., а отже обґрунтованою судом визнається саме ця сума.
На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу 59 660,18 грн. 3 % річних за період прострочення з 08.08.2016 р. по 19.06.2018 р.. Крім того, Позивач нарахував Відповідачу 267 040,19 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період прострочення з вересня 2016 р. по травень 2018 р.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, й відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена у п.п. 1.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
Разом з тим, до вимог про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 названого Кодексу) тривалістю у три роки.
Аналогічна правова позиція викладена у п. 3.4 та п. 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК, зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Аналогічна правова позиція висвітлена у Постанові Верховного суду України від 26.04.2017 року № 918/329/16/3-1522гс-16.
А відтак суд констатує, що Позивачем строк позовної давності стосовно вимог про стягнення інфляційних та 3% річних не пропущено.
Перевіривши подані розрахунки та період нарахування 3 % річних, судом встановлено, що відповідні розрахунки здійснено позивачем з порушенням періодів нарахування.
Так зокрема, судом встановлено, що з вказаної нижче суми та періодів, розрахунок 3 % річних є таким:
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 364 від 31.07.2016 року
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
46082.6216.09.2016 - 07.10.2016223 %83.10
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
45239.8308.10.2016 - 19.06.20186203 %2304.51
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 775 від 31.10.2016 року
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
5593.5108.11.2016 - 31.12.2016543 %24.76
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 806 від 31.10.2016 року
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
84432.1608.11.2016 - 31.12.2016543 %373.72
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 807 від 31.10.2016 року
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
611911.3308.11.2016 - 31.12.2016543 %2708.46
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 880 від 30.11.2016 року
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
35079.1708.12.2016 - 31.12.2016243 %69.01
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 897 від 30.11.2016 року
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
95957.4508.12.2016 - 31.12.2016243 %188.77
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 980 від 31.12.2016 року
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
21666.0011.01.2017 - 19.06.20185253 %934.90
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 1038 від 31.12.2016 року
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
38908.5311.01.2017 - 19.06.20185253 %1678.93
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 32 від 30.01.2017 року
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
2758.7107.02.2017 - 19.06.20184983 %112.92
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 60 від 31.01.2017 року
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
43057.2908.02.2017 - 19.06.20184973 %1758.86
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 159 від 28.02.2017 року
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
3823.0108.03.2017 - 19.06.20184693 %147.37
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 182 від 28.02.2017 року
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
15592.6408.03.2017 - 19.06.20184693 %601.06
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 178 від 01.03.2017 року
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
70.0010.03.2017 - 19.06.20184673 %2.69
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 492 від 30.04.2017 року
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
601.0011.05.2017 - 19.06.20184053 %20.01
В решті нарахування 3 % річних по актах здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 364 від 31.07.2016р.; № 366 від 31.07.2016р.; № 417 від 31.08.2016р.; № 441 від 31.08.2016р.; № 432 від 31.08.2016р.; № 466 від 07.09.2016р.; № 628 від 30.09.2016р.; № 775 від 31.10.2016р.; № 806 від 31.10.2016р.; № 807 від 31.10.2016р.; № 880 від 30.11.2016р.; № 897 від 30.11.2016р.; № 449 від 31.03.2017р., здійснено Позивачем вірно.
Таким чином, у визначеному позивачем періоді (з 08.08.2016 року по 19.06.2018 рік) 3 % річних складає 59 563 грн. 96 коп., а отже обґрунтованою судом визнається саме ця сума.
Перевіривши подані розрахунки та період нарахування інфляційних, судом встановлено, що відповідні розрахунки здійснено Позивачем з порушенням порядку та періоду нарахування, зокрема позивачем враховано місяць, у якому мав бути здійснений платіж.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Аналогічна правова позиція викладена у п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
Так зокрема, судом встановлено, що з вказаної нижче суми та періодів, розрахунок інфляційних є таким:
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 364 від 31.07.2016 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.11.2016 - 31.05.201845239.831.2199887.8755127.70
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 417 від 31.08.2016 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.10.2016 - 31.05.201867793.251.25317130.3684923.61
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 432 від 31.08.2016 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.10.2016 - 31.05.201876747.671.25319393.0296140.69
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 441 від 31.08.2016 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.10.2016 - 31.05.20184425.471.2531118.255543.72
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 466 від 07.09.2016 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.10.2016 - 31.05.2018842.791.253212.961055.75
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 628 від 30.09.2016 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.11.2016 - 31.05.201856519.251.21912353.1668872.41
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 775 від 31.10.2016 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.12.2016 - 31.05.20185593.511.1971102.036695.54
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 806 від 31.10.2016 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.12.2016 - 31.05.201884432.161.19716634.76101066.92
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 807 від 31.10.2016 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.12.2016 - 31.05.2018611911.331.197120558.29732469.62
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 880 від 30.11.2016 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.01.2017 - 31.05.201835079.171.1866536.7341615.90
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 897 від 30.11.2016 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.01.2017 - 31.05.201895957.451.18617880.92113838.37
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 980 від 31.12.2016 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.02.2017 - 31.05.201821666.001.1733757.6325423.63
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 1038 від 31.12.2016 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.02.2017 - 31.05.201838908.531.1736748.0845656.61
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 32 від 30.01.2017 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.03.2017 - 31.05.20182758.711.162446.403205.11
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 60 від 31.01.2017 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.03.2017 - 31.05.201843057.291.1626967.3750024.66
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 159 від 28.02.2017 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.04.2017 - 31.05.20183823.011.141540.094363.10
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 182 від 28.02.2017 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.04.2017 - 31.05.201815592.641.1412202.8217795.46
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 178 від 01.03.2017 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.04.2017 - 31.05.201870.001.1419.8979.89
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 449 від 31.03.2017 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.05.2017 - 31.05.20181989.461.131260.812250.27
По акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 492 від 30.04.2017 року
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.06.2017 - 31.05.2018601.001.11770.06671.06
В решті нарахування інфляційних по акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 366 від 31.07.2016р. розрахунок Позивача є вірним.
Таким чином, у визначеному позивачем періоді (з жовтня 2016 року по травень 2018 рік) розрахунок інфляційних складає 247 815 грн. 04 коп., а отже обґрунтованою судом визнається саме ця сума.
Стосовно інших тверджень Позивача щодо відсутності у Відповідача підстав проведення зарахування зустрічних однорідних вимог з ТОВ "Лотівка Еліт" по Договору поруки № 01/04-17 від 03.04.2017 року за заборгованість, що виникла на підставі Договорускладського зберігання зерна за № 13/07-16/ВК від 13.07.2016 р., що є предметом позовних вимог до Відповідача, то останні спростовуються всім вищенаведеним і не приймаються судом, оскільки, судом встановлено, що відповідно до Договору № 03/09/2018-47-ЗПП про відступлення права вимоги (цесії) від 03.09.2018 року ТОВ "Зелений простір Поділля" передано ТОВ СП "Імені Воловікова" право грошової вимоги до Позивача за договором поруки № 01/04-17 від 03.04.2017 року на суму 2 250 000,00 грн.. В той же час Відповідач направив Позивачу заяву про припинення зобов'язання зарахуванням за Договором складського зберігання зерна № 13/07-16/ВК від 13.07.2016 р. в сумі 1 227 759,51 грн.
Разом з тим, Позивач зазначає, що ТОВ "Зелений простір Поділля" заборгувало ТОВ "Лотівка Еліт" кошти у сумі 15 846 591,20 гривень за Договором поставки № 20/12-16/ЛЗ від 20.12.2016 р.. Відтак, користуючись правом, встановленим ст. 603 ЦК України, ТОВ "Лотівка Еліт" заявою про припинення зобов'язання зарахуванням, адресованою на ТОВ "Зелений Простір Поділля" від 02.11.2018 р. за вих. №02/11-2018/ЛЕ, заявило про припинення зобов'язання щодо сплати боргу в сумі 2 250 000,00 гривень за Договором поруки №01/04-17 від 03.04.2017 року внаслідок зарахування частини боргу ТОВ "Зелений Простір Поділля" в сумі 2 250 000,00 гривень за Договором поставки №20/12-16/ЛЗ від 20.12.2016 р..
Однак зазначене Позивачем, в частині припинення його зобов'язань за Договором поруки №01/04-17 від 03.04.2017 року, щодо сплати боргу в сумі 2 250 000,00 гривень не грунтується на законі з огляду на нступне.
Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) правонаступництва;
3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
За нормами статті 518 цього ж Кодексу боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Відповідно до статті 603 Цивільного кодексу України, на яку, зокрема, посилається Позивач, у разі заміни кредитора боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора. У разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент пред'явлення боржникові вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Тобто у статті 603 ЦК України закріплені спеціальні правила проведення зарахування в разі заміни кредитора у зобов'язанні. Зазначені правила є уточненням положень статті 518 ЦК, відповідно до якої боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Отже стаття 603 ЦКУ надає боржникові право виступити з ініціативою зарахування своїх вимог до старого кредитора та вимог нового кредитора до боржника.
Матеріалами справи встановлено, що боржник за Договором поруки №01/04-17 від 03.04.2017 року - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" було повідомлено про заміну кредитора у вказаному зобов'язанні, що підтверджується листом первісного кредитора ТОВ "Зелений простір Поділля" №05/09/2018-47-ЗПП від 05.09.2018р. та доказами його направлення товариству "Лотівка Еліт" (а.с. 112, 113) при якому, зокрема ТОВ "Лотівка Еліт" було направлено копію Договору № 03/09/2018-47-ЗПП про відступлення права вимоги (цесії) від 03.09.2018 року.
Отже, з огляду на зазначені норми Закону, Позивач, як боржник за Договором поруки №01/04-17 від 03.04.2017 року, який отримав повідомлення про заміну кредитора у вказаному зобов'язанні має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора та право виступити з ініціативою зарахування своїх вимог до старого кредитора та вимог саме нового кредитора до боржника.
Однак, всупереч наведеним нормам закону, ТОВ "Лотівка Еліт" з ініціативою зарахування своїх вимог до старого кредитора - ТОВ "Зелений простір Поділля" за Договором поставки № 20/12-16/ЛЗ від 20.12.2016 р.. в рахунок його (ТОВ "Лотівка Еліт") боргу за договором поруки № 01/04-17 від 03.04.2017 року на суму 2 250 000,00 грн. звернулося лише до старого кредитора (ТОВ "Зелений простір Поділля") без врахування того, що у вказаному зобов'язанні відбулася заміна кредитора і, відповідно, без звернення до нового кредитора (ТОВ СГП "Ім. Воловікова") з ініціативою зарахування вимог нового кредитора до боржника.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, враховуючи, що Позивач довів часткову несвоєчасність виконання грошових зобов'язань зі сторони Відповідача згідно Договору складського зберігання зерна № 13/07-16/ВК від 13.07.2016 р., а Відповідач вказаних обставин належними та достатніми доказами не спростував, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. В той же час суд зазначає, що Позивач не довів належними та допустимими доказами наявності зі сторони Відповідача невиконання зобов'язань по оплаті вартості наданих послуг за Актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 1 227 759,51 грн., і, відповідно, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" задоволити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова" (35433, Рівненська область, Гощанський район, село Горбаків, вул. Шкільна, код ЄДРПОУ 03775871) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" (30453, Хмельницька область, Шепетівський район, село Лотівка, вул. Центральна, буд. 1, корпус Б, код ЄДРПОУ 32678215) 3 % річних в сумі 59 563 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят три) гривні 96 коп.; інфляційних в сумі 247 815 (двісті сорок сім тисяч вісімсот п'ятнадцять) гривень 04 коп., пеню в сумі 474 (чотириста сімдесят чотири) гривні 72 коп. та судового збору в сумі 4 617 (чотири тисячі шістсот сімнадцять) гривень 81 коп..
3. В решті позову ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" відмовити в задоволенні.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 29 листопада 2018 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.