Іменем України
19 листопада 2018 року справа № 927/710/18
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" вул. Гонча, буд. 40, м. Чернігів, 14000
до Приватного акціонерного товариства "Камвольно-суконна компанія "Чексіл",
вул. Івана Мазепи, буд.66, м. Чернігів, 14014
про стягнення 4870345 грн. 89 коп.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 21.12.2017;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №4 від 19.04.2018;
Публічним акціонерним товариством “Чернігівобленерго” подано позов до Приватного акціонерного товариства “Комвольно-суконна компанія “Чексіл” про стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 2592396 грн. 05 коп. та заборгованості за перетікання реактивної електроенергії у сумі 8045 грн. 57 коп., що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору про постачання електричної енергії № 1815 від 01.09. 2008.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.09.2018 відкрито загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 16.10.2018.
До початку підготовчого засідання від позивача надійшло клопотання №301 від 28.09.2018 із відомостями про часткову сплату відповідачем заборгованості у розмірі 550000 грн. 00 коп. У підтвердження позивачем додані копії платіжних доручень №1592 від 03.09.2018 на суму 250000 грн. 00 коп., №1605 від 05.09.2018 на суму 300000 грн. 00 коп.
Також до початку підготовчого засідання від відповідача надійшла заява про розстрочку виконання рішення №104 від 04.10.2018 на 6 місяців з відповідним графіком погашення заборгованості у сумі 2600441 грн. 62 коп.
У письмовій відповіді №333 від 09.10.2018 на заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду позивач зазначив, що відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення, а тому просив суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду.
На підставі приписів ч. ч. 2, 6 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні 16.10.2018 оголошувалась перерва до 06.11.2018.
У підготовчому судовому засіданні позивачем суду надано письмову заяву №41-01/6140/01-13 від 22.10.2018 про збільшення позовних вимог на 2269904 грн. 27 коп., відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь борг за активну електроенергію у сумі 4726954 грн. 80 коп., борг за реактивну електроенергію у сумі 13169 грн. 91 коп., 3% річних у сумі 7932 грн. 58 коп., інфляційних нарахувань у сумі 27097 грн. 71 коп., пені у сумі 95190 грн. 89 коп., що загалом складає 4870345 грн. 89 коп.
Заява про збільшення розміру позовних вимог відповідає положенням п. 2 ч. 2 ст. 46 та ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, а тому прийнята судом до розгляду.
Від позивача на адресу суду надійшли письмові додаткові пояснення №311 від 01.11.2018, у яких позивач зазначає, що позовні вимоги у справі №927/710/18 заявлені за період з серпня по вересень 2018, тому просить суд не приймати надані платіжні доручення в якості часткової оплати заборгованості, подані до суду разом з клопотанням клопотання №301 від 28.09.2018, оскільки вони були надані у рахунок погашення заборгованості за липень 2018.
Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на заяву про розстрочку виконання рішення суду №171 від 29.10.2018, відповідно до якої відповідач просив розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців.
Також, від відповідача надійшли письмові уточнення заяви про розстрочку виконання рішення суду №174 від 30.10.2018. У поданій заяві відповідач не заперечує щодо збільшення позовний вимог та визнає їх у повному обсязі, а також просить суд розстрочити виконання рішення суду з відповідним графіком погашення строком на 8 місяців.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2018 задоволено заяву позивача про збільшення позовних вимог та закрито підготовче провадження у справі №927/710/18, розгляд справи по сут призначено на 19.11.2018.
Таким чином, новою ціною позову є 4870345 грн. 89 коп.
У судове засідання 19.11.2018 прибули повноважні представники сторін у даній справі.
У судовому засіданні позивачем подано письмову заяву від 19.11.2018 про повернення 50% судового збору з Державного бюджету України від 19.11.2018, у зв?язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
01.09.2008 між Відкритим акціонерним товариством “Чернігівобленерго”, правонаступником якого є позивач, відповідно до п. 1.3. Статуту Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго”, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії “Чернігівобленерго” від 18.04.2011, протокол №7 (постачальник, позивач) та Закритим акціонерним товариством “Камвольно-суконна компанія “Чексіл”, перейменовано у Приватне акціонерне товариство “Камвольно-суконна компанія “Чексіл” (споживач, відповідач) (п. 1.1 Статуту ПрАТ “КСК “Чексіл”), укладено договір про постачання електричної енергії №1815 ( договір) (т. 1, а.с. 19-22).
Згідно із п. 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 54000 кВт, 60 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії встановлюється згідно із додатками № 2/1, 2/2 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін” до договору.
Пунктом 2.1 договору визначено, що під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
Згідно із п.п. 2.2.1, 2.2.2 договору постачальник зобов'язується: виконувати умови цього договору; постачати споживачу електроенергію, як різновид товару у обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору.
Відповідно до пунку 2.3.3 споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з умовами додатку № 3 до договору „Порядок розрахунків”, додатку №4 до договору „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та діючого законодавства.
Як встановлено пункті 2.3.4 договору споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електроенергії між електромережою постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №8 до договору “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії” в терміни проведення остаточного розрахунку.
Сторонами були погоджені додатки до договору № 1815 від 01.09.2008.
Додатком № 3 “Порядок розрахунків” сторони встановили, що відповідач (споживач) здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 01 числа календарного місяця по 31 число цього календарного місяця включно, плановими платежами, при чому: перший плановий платіж, самостійно до 5-го числа розрахункового періоду у розмірі 50 % вартості заявленого обсягу споживання згідно договору, з урахуванням сальдо на початок розрахункового періоду; другий плановий платіж самостійно до 15 числа розрахункового періоду у розмірі 50 % вартості заявленого обсягу споживання згідно договору. Розмір планового платежу розраховується відповідачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період рівнів тарифів відповідного класу напруги на очікуваний обсяг/частку очікуваного обсягу споживання електричної енергії. Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 3-х операційних днів з дня отримання рахунка (т. 1, а.с. 25).
Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії визначено у додатку №8 до договору про постачання електричної енергії №1815 від 01.09.2008, відповідно до “Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами”, затвердженої наказом Мінпаливоенерго України №19 від 17.01.2012, погодженої НКРЕ, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 за №93/6381 (т. 1, а.с. 30).
Відповідно до п. 16 додатку № 8 кошти за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок постачальника електричної енергії протягом трьох днів, з дня отримання рахунку (т. 1, а.с. 30).
Відповідно до п. 7.5. договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії, умов додатка № 4 до цього договору “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та замірів електричної потужності, проведених в установлені нормативними документами періоди максимального навантаження енергосистемами України, оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію (акт про прийняття - передавання товарної продукції); акт результатів замірів електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.
Відповідно до додатку № 4/4 до договору сторони погодили, що фактичні обсяги електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду фіксуються відповідачем за показами розрахункових засобів обліку 31 числа кожного місяця/кварталу та заносяться в “Акт-звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії”, який не пізніше наступного дня за підписом відповідальної посадової особи надається постачальнику (позивачу), після чого споживач (відповідач) отримує від постачальника (позивача) рахунки на оплату спожитої електроенергії, інших платежів за розрахунковий період та акт про використану (спожиту) електричну енергію протягом розрахункового періоду. Постачальник має право самостійно, у вищевказаний термін, проводити зняття показів розрахункових приладів обліку, заносити в “Акт - звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії” та надавати на погодження відповідальній посадовій особі споживача. Споживач не пізніше наступного дня отримує від постачальника рахунки на оплату спожитої електроенергії, інших платежів за розрахунковий період та Акт про використану (спожиту) електричну енергію протягом розрахункового періоду, який підписується споживачем та повертається постачальнику протягом 3 робочих днів від дня його отримання (т. 1, а.с. 26).
На виконання умов договору №1815 позивач у період з серпня по вересень 2018 року поставив відповідачу активну електроенергію на загальну суму 4726954 грн. 80 коп., що підтверджується актами про використану електричну енергію від 31.08.2018 на суму 2592396 грн. 05 коп. (т. 1, а.с. 35), від 30.09.2018 на суму 2134558 грн. 75 коп. (т.2 а.с 7).
Вартість перетікання поставленої позивачем реактивної електроенергії у загальному розмірі 13169 грн. 91 коп. за період з серпня по вересень 2018 року підтверджується актом за перетікання реактивної електроенергії від 31.08.2018 на суму 8045 грн. 57 коп., від 30.09.2018 на суму 5124 грн. 34 коп.(т.1 а.с. 36, т.2 а.с. 8).
Вищезазначені акти підписані та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень.
Відповідно до п. 2.2.4 договору постачальник зобов'язується надавати відповідачу (споживачу) рахунки на оплату спожитої електроенергії та інших платежів за розрахунковий період у терміни визначені у додатку № 3 до договору „Порядок розрахунків”.
Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату вартості спожитої активної електроенергії №1815_08-2018 від 31.08.2018 на суму 2592396 грн. 05 коп. (т. 1, а.с. 37-41), №1815_09-2018 від 30.09.2018 на суму 2134558 грн. 75 коп. (т. 2, а.с. 9-13) та реактивної електроенергії №1815_08-2018 від 31.08.2018 на суму 8045 грн. 57 коп. (т. 1, а.с. 42-43), №1815_09-2018 від 30.09.2018 на суму 5124 грн. 34 коп.(т. 2, а.с 14-16).
Вказані рахунки були отримані відповідачем 05.09.2018 та 03.10.2018, про що свідчать відповідні відмітки проставлені у рахунках.
Відповідач у порушення умов договору за спожиту активну електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії у спірному періоді у встановлений строк не розрахувався, заборгованість за активну електроенергію склала 4726954 грн. 80 коп., за перетікання реактивної електроенергії - 13169 грн. 91 коп.
Вказані обставини відповідачем у справі не спростовані.
Заборгованість за активну електроенергію у сумі 4726954 грн. 80 коп., за реактивну електроенергію у сумі 13169 грн. 91 коп. заявлена позивачем до стягнення з відповідача за даним позовом.
Відповідно до п. 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених у додатку №3 „Порядок розрахунків” до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня за кожний день прострочення платежу.
На підставі умов пункту п. 4.2.1 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення обов'язку з оплати поставленої активної електроенергія з 13.09.2018 по 15.10.218 у сумі 84377 грн. 16 коп., з 11.10.2018 по 15.10.2018 у сумі 10526 грн. 59 коп., що разом складає 94903 грн. 75 коп. та реактивної енергії за період з з 13.09.2018 по 15.10.218 у сумі 261 грн. 87 коп., з 11.10.2018 по 15.10.2018 у сумі 25 грн. 14 коп., що разом складає 287 грн. 14 коп. (т.2, а.с. 18).
На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період просточення платежу з 13.09.2018 по 15.10.218 у сумі 7031 грн. 43 коп., з 11.10.2018 по 15.10.2018 у сумі 877 грн. 22 коп., що разом складає 7908 грн. 65 коп. (активна електроенергія), з 13.09.2018 по 15.10.218 у сумі 21 грн. 82 коп., з 11.10.2018 по 15.10.2018 у сумі 2 (дві) грн. 11 коп., що разом складає 23 грн. 93 коп. (реактивна електроенергія) (т.2, а.с. 16), а також інфляційні нарахування за період з 13.09.2018 по 30.09.2018 у сумі 27011 грн. 09 коп. (активна електроенергія), за період з 13.09.2018 по 30.09.2018 у сумі 86 грн. 62 коп. (реактивна електроенергія) (т.2, а.с. 17), що позивач обґрунтовує наявним у позовній заяві розрахунками.
Наявність заборгованості перед позивачем за укладеним сторонами договором відповідачем у справі під час судового розгляду справи визнана повністю, а також відповідачем не заперечуються нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюється законами України “Про засади функціонування ринку електричної енергії України” та “Про електроенергетику”.
Статтею 276 Господарського кодексу України передбачено, що загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.
Згідно зі ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” постачання електроенергії для забезпечення потреб споживачів здійснюється на підставі договору на постачання електроенергії, що укладається між споживачем та електропостачальною організацією.
Частинами 6,7 ст.276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт поставки позивачем, на виконання умов договору, відповідачу за період з серпня по вересень 2018 року активної електроенергії на загальну суму 4726954 грн. 80 коп. ( акти про використану електричну енергію від 31.08.2018 на суму 2592396 грн. 05 коп., від 30.09.2018 на суму 2134558 грн. 75 коп.) та реактивної електроенергії у загальному розмірі 13169 грн. 91 коп. (акти за перетікання реактивної електроенергії від 31.08.2018 на суму 8045 грн. 57 коп., від 30.09.2018 на суму 5124 грн. 34 коп.).
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлені додатком №3 договору строки відповідач оплату поставленої активної та реактивної електричної енергії не здійснив, зоборгованість за активну електроенергію склала 4726954 грн. 80 коп., за перетікання реактивної електроенергії склала 13169 грн. 91 коп., що відповідачем у справі не спростовано.
З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати активної електроенергії у сумі 4726954 грн. 80 коп. та реактивної електроенергії у сумі 13169 грн. 91 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором на підставі пункту п. 4.2.1 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення обов'язку з оплати поставленої електричної енергії з 13.09.2018 по 15.10.218 у сумі 84377 грн. 16 коп., з 11.10.2018 по 15.10.2018 у сумі 10526 грн. 59 коп., що разом складає 94903 грн. 75 коп. (активна електроенергія), з 13.09.2018 по 15.10.218 у сумі 261 грн. 87 коп., з 11.10.2018 по 15.10.2018 у сумі 25 грн. 14 коп., що разом складає 287 грн. 14 коп. (реактивна електроенергія).
Розрахунок пені, наведений позивачем, є обґрунтованим, а вимога про стягнення пені за період з 13.09.2018 по 15.10.218 у сумі 84377 грн. 16 коп., з 11.10.2018 по 15.10.2018 у сумі 10526 грн. 59 коп., що разом складає 94903 грн. 75 коп. (активна електроенергія), за період з 13.09.2018 по 15.10.218 у сумі 261 грн. 87 коп., з 11.10.2018 по 15.10.2018 у сумі 25 грн. 14 коп., що разом складає 287 грн. 14 коп. (реактивна електроенергія), підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період просточення платежу з 13.09.2018 по 15.10.218 у сумі 7031 грн. 43 коп., з 11.10.2018 по 15.10.2018 у сумі 877 грн. 22 коп., що разом складає 7908 грн. 65 коп. (активна електроенергія), з 13.09.2018 по 15.10.218 у сумі 21 грн. 82 коп., з 11.10.2018 по 15.10.2018 у сумі 2 грн. 11 коп., що разом складає 23 грн. 93 коп. (реактивна електроенергія), а також інфляційні нарахування за період з 13.09.2018 по 30.09.2018 у сумі 27011 грн. 09 коп. (активна електроенергія), за період з 13.09.2018 по 30.09.2018 у сумі 86 грн. 62 коп. (реактивна електроенергія).
Наданий позивачем розрахунок вказаних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних за період просточення платежу з 13.09.2018 по 15.10.218 у сумі 7031 грн. 43 коп., з 11.10.2018 по 15.10.2018 у сумі 877 грн. 22 коп., що разом складає 7908 грн. 65 коп. (активна електроенергія), з 13.09.2018 по 15.10.218 у сумі 21 грн. 82 коп., з 11.10.2018 по 15.10.2018 у сумі 2 грн. 11 коп., що разом складає 23 грн. 93 коп. (реактивна електроенергія), а також інфляційні нарахування за період з 13.09.2018 по 30.09.2018 у сумі 27011 грн. 09 коп. (активна електроенергія), за період з 13.09.2018 по 30.09.2018 у сумі 86 грн. 62 коп. (реактивна електроенергія) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до уточненої зави про розстрочку виконання рішення суду №174 від 30.10.2018 відповідач просить суд рострочити виконання рішення суду строком на 8 місяців, встановивши наступний графік погашення заборгованостіу сумі 4870345 грн. 89 коп.: до 30.11.2018 - 608793 грн. 23 коп. (у томі числі - 465402 грн. 14 коп. борг за активну електроенергію; 13169 грн. 91 коп. - борг за перетікання реактивної електроенергії; 7932 грн. 58 коп. - 3% річних, 27097 грн. 71 коп. - інфляційних нарахувань, 95190 грн. 89 коп. - пені); до 31.12.2018 - 608793 грн. 23 коп.; до 31.01.2019 - 608793 грн. 23 коп.; до 28.02.2019 - 608793 грн. 23 коп.; до 29.03.2019 - 608793 грн. 23 коп.; до 30.04.2019 - 608793 грн. 23 коп.; до 31.05.2019 - 608793 грн. 23 коп.; до 28.06.2019 - 608793 грн. 23 коп.
В обґрунтування поданої заяви про розстрочку виконання рішення відповідач послався на важке фінансове становище підприємства та надав суду відповідні звіти про фінансову діяльність, відповідно до яких фінансові результати за перше півріччя 2018 року діяльність товариства була збитковою (збиток становить 2,459 млн. грн.). Основними витратами товариства є оплата енергоресурсів, виплата заробітної плати, сплата єдиного внеску, кредиту та відсотків за користування кредитними коштами. На фоні підвищення вартості енергоресурсів, сировини, матеріалів, індексу інфляції значно зменшилась кількість замовлень на виготовлення продукції, що має своїм наслідком затримку з виплати заробітної плати та несвоєчасного розрахуноку з контрагентами, зокрема з позивачем. Станом на 03.10.2018 грошових коштів, наявних на поточних рахунках товариства, недостатньо для погашення заборгованості перед позивачем у повному обсязі. Відповідач зауважив, що здійснює поставку продукції державним замовникам, які за умовами договорів поставки проводять розрахунок за поставлений товар виключно після отримання продукції - в середньому протягом 30 робочих днів. Така форма оплати не відповідає економічній політиці підприємства і є вкрай невигідною для нього, оскільки вимагає наявності у вільному обігу значної суми грошових коштів на закупівлю сировини та матеріалів для виготовлення продукції, які як правило покриваються авансовими внесками покупців. Однак, незважаючи на складність ситуації, товариство продовжує здійснювати господарську діяльність, поступово нарощує обсяги виробництва і буде в змозі погасити існуючу перед позивачем заборгованість протягом восьми місяців, сплачуючи борг рівними частинами. Це дозволить уникнути зупинки товариства, зберегти робочі місця та своєчасно виконувати поточні грошові зобов'язання. Натомість, примусове стягнення всієї суми заборгованості державною виконавчою службою призведе до арешту майна та рахунків товариства, що повністю зупинить його діяльність та призведе до банкрутства. Надходження грошових коштів у значних розмірах очікується від покупців продукції відповідача: у жовтні 2018 року - 0,486 млн. грн., у листопаді 2018 року - 3,429 млн. грн., у грудні 2018 року - 1,469 млн. Крім того, товариство постійно укладає нові контракти та приймає участь у тендерах.
У підтвердження наведених вище обставин відповідачем додані звіти про фінансові результати, картки рахунків, звіти щодо нарахування єдиного внеску, оборотно-сальдові відомості за рахунками, договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06.301-72/304 від 15.09.2015, картки рахунків, контракти та договори поставки.
Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Частинами 1,3,4,5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду, враховуючи, що відповідач підтвердив наданими доказами перебування товариства у скрутному фінансовому становищі, а також те, що стягнення усієї суми заборгованості перед позивачем у примусовому порядку може призвести до зупинки господарської діяльності відповідача, що утруднить або взагалі зробить неможливим виконання рішення суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача та розстрочення виконання рішення суду строком на 3 (три) місяці.
Згідно із ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заперчення позивача щодо поданої заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду судом оцінюються критично, оскільки не підстверджені відповідними доказами, які б спростували обставини, викладені позивачем у поданих запереченнях щодо розстрочки виконання рішення суду.
Законом України “Про судовий збір” (ч. 3 ст. 7) передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи сплату судового збору Публічним акціонерним товариством «Чернігівобленерго» та визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, Публічному акціонерному товариству «Чернігівобленерго» підлягає поверненню з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову за платіжним дорученням №18337 від 14.09.2018 на суму 39006 грн. 63 коп., що складає 36527 грн. 60 коп. Решту судового збору у сумі 36527 грн. 60 коп. - покласти на відповідача у справі, з вини якого виник спір.
Керуючись статтями 129, 130, 232, 236-241, 252, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Камвольно - суконна компанія “Чексіл” (14014, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 66, код 14251734) на користь Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго” (14000, м. Чернігів, вул. Горького, 40, код 22815333) заборгованість за активну електроенергію у сумі 4726954 грн. 80 коп., за перетікання реактивної електроенергії у сумі 13169 грн. 91 коп., 3% річних у сумі 7932 грн. 58 коп., інфляційних нарахувань у сумі 27097 грн. 71 коп., пені у сумі 95190 грн. 89 коп. та 36527 грн. 60 коп. судового збору.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.11.2018 у справі № 927/710/18 на 3 (три) місяці наступними платежами зі строком пред'явлення наказу до виконання:
до 30.11.2018 - 1635624 грн. 49 коп.;
з 01.12.2018 до 31.12.2018 - 1635624 грн. 49 коп.;
з 01.01.2019 до 31.01.2019 - 1635624 грн. 50 коп.;
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Повернути Публічному акціонерному товариству “Чернігівобленерго” (14000, м. Чернігів, вул. Горького, 40, код 22815333) з Державного бюджету України (Отримувач: УК у м. Чернігові/м.Чернігів/22030101, код 38054398, рахунок 34318206083035, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998) 36527 грн. 60 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №18337 від 14.09.2018 на суму 39006 грн. 63 коп., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи №927/710/18.
В судовому засіданні 19.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення підписано 29.11.2018.
Суддя Демидова М.О.