18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
28 листопада 2018 року , м. Черкаси справа № 925/872/18
Вх.суду № 33680/18 від 13.11.2018
Господарський суд Черкаської області
у складі судді Хабазні Ю.А.,
розглянувши без виклику учасників справи заяву представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка ОСОБА_1 без дати і номеру про відвід судді Скиби Г.М.,
у справі за позовною заявою
прокурора, заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах
позивачів, держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та Канівської районної державної адміністрації,
до відповідача, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка,
за участю
третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Литвинецької сільської рада Канівського району Черкаської області,
третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Агророст”,
про розірвання договорів оренди землі,
1.Представник відповідача, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, ОСОБА_1, подав заяву за вхідним суду №33680/18 від 13.11.2018 про відвід судді Скиби Г.М. (справа розглядається суддею одноособово, далі - Заява про відвід), у якій заявлений відвід мотивував тим, що суд постановив ухвалу від 02.11.2018, яку у судовому засіданні не проголошував і вніс до неї відомості, які фактично не приймалися суддею в судовому засіданні; що суддя в цій ухвалі суду від 02.11.2018 зобов'язав третю особу вчинити дії (комісійно оглянути спірну земельну ділянку на предмет розміщення на ній об'єктів нерухомості, визначити її призначення та ідентифікувати), які мав би вчинити самостійно; що ГПК України не передбачено можливості покладення судом вчинити вищевказані дії на учасника судового процесу; що складений на виконання цієї ухвали суду документ не може бути належним та допустимим доказом у справі; що комісійний огляд зобов'язано провести зацікавлену особу - третю особу на стороні позивача, але не зобов'язано включити до цієї комісії представника позивача; що вказані дії переконують відповідача у наявності упередження до нього та зацікавленості судді у винесенні рішення на користь прокуратури (працівником якої був суддя у минулому), а також викликають у відповідача певну недовіру до цього складу суду, оскільки через такі дії відповідач не вважає склад суду таким, якому він може цілком та повністю довіряти, що також свідчить про наявність у відповідача сумнівів у неупередженості судді.
Заява про відвід містить вказівки на порушення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних та практики Європейського суду з прав людини, (зокрема на те: що Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому).
2.Суд у складі судді Скиби Г.М., розглянувши без виклику сторін Заяву про відвід ухвалою суду від 26.11.2018 ухвалив: відхилити заяву представника СТОВ ім. Шевченка ОСОБА_1 про відвід судді; Заяву про відвід судді передати в установленому порядку для вирішення по суті.
Ухвалу суду від 26.11.2018 мотивовано тим, що заявлений представником СТОВ ім. Шевченка ОСОБА_1 відвід судді Скибі Г.М. є необґрунтованим та безпідставним.
3.Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2018 о 14:52:34 справу №925/872/18 для розгляду Заяви про відвід розподілено судді Хабазні Ю.А.
Заява про відвід розглядається без виклику та повідомлення сторін, за наявними у ній матеріалами.
4.До моменту прийняття цієї ухвали до суду надійшло клопотання представника СТОВ ім. Шевченка ОСОБА_1 від 28.11.2018 (вх. суду №35339/18 від 28.11.2018) з вимогами: розгляд заяви про відвід проводити з викликом сторін; під час розгляду Заяви про відвід здійснити повне відтворення технічного запису судового засідання, що відбулося 02.11.2018. Клопотання мотивоване тим, що приймаючи вищевказану ухвалу суду від 26.11.2018 суддя Скиба Г.М. мотивував її тим, що в судовому засіданні суддя Скиба Г.М. проголошував ухвалу суду "зобов'язати Третю особу (сільрада) до дня засідання подати суду такі документи: …Комісійно оглянути спірні земельні ділянки на предмет розміщення об'єктів нерухомості, призначення об'єктів, ідентифікація. Акти підписати та подати суду до дня засідання через представників Золотоніської місцевої прокуратури”
Суд вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає,
оскільки відповідно до ст. 39 ГПК України для вирішення питання про відвід судді надано лише два дні - викликати у судове засідання учасників справи у такий строк на даний час не можливо;
оскільки відповідно до ст. 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи, а у судовому засіданні з повідомленням учасників справи відвід може розглядатися за ініціативою суду - у даному випадку суд такої ініціативи не проявляє з огляду на відсутність потреби у виклику сторін;
оскільки ч.4 ст.222 ГПК України передбачає відтворення технічного запису судового засідання як засіб доказування стороною певних обставин перед тим судом, який розглядає справу по суті вимог, а у суду, який розглядає питання про відвід, відсутня потреба участі представників - прослуховування такого запису у цьому випадку виступає способом дослідження наявних у справі матеріалів;
оскільки заявник невірно тлумачить текст ухвали суду від 26.11.2018 - у ній немає ствердження про те, що процитований заявником текст було зачитано сторонам у судовому засіданні.
5.Дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що Заява про відвід не підлягає задоволенню з наступних підстав.
6.Відповідно до ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
(…) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
(…) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді (…) не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 ГПК України установлено обставини, за яких не допускається повторна участь судді у розгляді справи.
7.При вирішенні справи «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно п. 1.2.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. N18 «Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами
8.В обгрунтування обставин відводу судді у Заяві про відвід вказано факт постановлення ним ухвали суду від 02.11.2018 (про відкладення судового засідання та зобов'язання учасників справи до вчинення певних дій та подання доказів).
Однак, суд не вважає такі дії судді у судовому засіданні та після його закінчення незаконними чи такими, що вказують на вияв суддею упередженості або безсторонності у цій справі чи на вияв особистих переконань.
Згідно із нормами ГПК України суддя: може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи для доведення вимог чи їх спростування; спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи; з власної ініціативи або за усним клопотанням учасника справи може зняти питання, що не стосуються предмета спору, поставити питання учаснику судового процесу. Тобто, суддя для себе з'ясовує обставини справи, оскільки саме йому приймати рішення.
Факт постановлення суддею ухвали суду сам по собі не є і не може бути обставиною для виникнення переконання у тому, що суддя не забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру у особистій зацікавленості, оскільки винесення ухвал за результатами розгляду справи є обов'язком судді, передбаченим законом, оскільки судові рішення суддею приймаються відповідно до свого внутрішнього переконання, оскільки складення письмових ухвал про виклик чи повідомлення учасників справи після проведення судового засідання є передбаченим ст.120, 121 ГПК України обов'язком суду незалежно від винесення у судовому засіданні судом ухвал без виходу до нарадчої кімнати.
Фактично представник заявника просить дати оцінку вже постановленим ухвалам, як винесеним у ході судового засідання (протокольним ухвалам), так і після нього (іншим письмовим ухвалам) та, переоцінивши їх, як визнати процесуальні рішення незаконними, так і визнати упередженість судді у зв'язку з цим.
Однак, відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Суду, який розглядає заяву про відвід, не надано право оцінювати законність ухвал суду чи дотримання іншим складом суду процесуальних норм, оскільки це є компетенцією суду апеляційної чи касаційної інстанції (ст.277, 310, 311 ГПК України). Тобто саме суд вищої інстанції має надавати оцінку тому, чи допущено описаними діями судді процесуальне порушення і, якщо воно допущено, чи є воно підставою для скасування судового рішення.
Упевненість же представника заявника в упередженості судді, яка сформувалася у зв'язку із зобов'язанням учасників справи вчинити певні дії, не є ні обставиною, ні доказом. Тому побоювання заявника у тому, що суддя був небезсторонній, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими.
Таким чином, підставами відводу вказані обставини, які можуть бути підставою для оскарження рішення суду по справі, доказів особистої зацікавленості судді у вирішенні справи не надано, за результатами розгляду заяви та матеріалів справи обставин, що викликають сумнів у неупередженості суді, мною не установлено, у зв'язку з чим заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 35, 39 ГПК України, суд
У задоволені заяви представника відповідача, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, ОСОБА_1, за вхідним суду №33680/18 від 13.11.2018 про відвід судді Скиби Г.М. відмовити.
Ухвала суду набрала законної сили з моменту її підписання 28.11.2018 і оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.А. Хабазня
5