ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
29 листопада 2018 року Справа № 923/560/17
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В., дослідивши матеріали справи
за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім", м. Каховка Херсонської області
до: Приватного підприємства "ШАТО", м. Нова Каховка Херсонської області
про стягнення 2152281 грн. 23 коп.
та за зустрічним позовом: Приватного підприємства "ШАТО", м. Нова Каховка, Херсонської області
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім", м. Каховка, Херсонської області
про визнання договору удаваним, стягнення збитків, зарахування зустрічних однорідних вимог
без участі представників сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" (позивач за первісним позовом) звернулося з позовною заявою, в якій просить господарський суд стягнути з Приватного підприємства "Шато" (відповідач за первісним позовом) 2 152 281 грн. 23 коп., у тому числі: 1 050 000 грн. основного боргу за оренду тари для зберігання сільськогосподарської продукції згідно укладеного між сторонами договору оренди № 260816ОТ від 26.08.2016, 170 538 грн. 90 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості оренди, 18 769 грн. 26 коп. річних за прострочення боржником зобов'язання, а також 912 973 грн. 07 коп. штрафу за прострочку виконання грошового зобов'язання більш ніж на 15 календарних днів.
04.08.2017 відповідач за первісним позовом, з посиланням на положення ст. 60 ГПК України, до початку розгляду господарським судом справи по суті, подав до позивача зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом, в якому просить визнати укладений між сторонами договір оренди тари для зберігання сільгосппродукції № 260816ОТ від 26.08.2016 удаваним з одночасним визнанням того, що між сторонами фактично відбувся договір зберігання; зарахувати зустрічну однорідну вимогу в сумі 987 887 грн. 48 коп. за первісним позовом; стягнути завдані неналежним зберіганням сільгосппродукції збитки в сумі 6 492 487 грн. 76 коп.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 04.08.2017 прийнято зустрічний позов Приватного підприємства "Шато" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" про визнання договору удаваним, стягнення збитків та зарахування зустрічних однорідних вимог для сумісного розгляду з первісним позовом.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.09.2017 зустрічний позов задоволено частково. Визнано укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" та Приватним підприємством "Шато" договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції удаваним та встановлено, що фактично між сторонами вчинено договір зберігання (товарного складу). З Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" на користь Приватного підприємства "Шато" стягнуто 6 490 374 грн. 70 коп. збитків та 989 55 грн. 62 коп. витрат по оплаті судового збору. В позові про стягнення 2 113 грн. 06 коп. збитків відмовлено.
Припинено зобов'язання Приватного підприємства "Шато", за первісним позовом, в частині стягнення 990 000 грн. основного боргу шляхом зарахуванням зустрічної однорідної вимоги. В задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено.
З Приватного підприємства "Шато" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" стягнуто 14 850 грн. витрат по оплаті судового збору.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 рішення Господарського суду Херсонської області від 12.09.2017 скасовано та прийнято нове рішення, яким:
Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" до Приватного підприємства "ШАТО" про стягнення 2152281,23 грн. задоволено частково.
З Приватного підприємства "Шато" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" основний борг в сумі 990 000, 00 грн., пеню в сумі 170538,90 грн., 3% річних в сумі - 18769,26 грн., штраф в сумі 912973,07 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 32284,23 грн.
Провадження у справі № 923/560/17 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" до Приватного підприємства "ШАТО" про стягнення основного боргу в сумі 60000,00 грн. припинено.
В задоволені зустрічного позову Приватного підприємства "Шато" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" визнання договору удаваним, стягнення збитків в сумі 6492487,76 грн., зарахування зустрічних однорідних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 04.07.2018 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 та рішення Господарського суду Херсонської області від 12.09.2017 у справі № 923/560/17 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 06.11.2018 в задоволенні позовних вимог ТОВ "Грін Тім" за первісним позовом відмовлено в повному обсязі. Позовні вимоги ПП "Шато" за зустрічним позовом задоволено в повному обсязі. Визнано укладений між ТОВ "Грін Тім та ПП "Шато" договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26.08.2016 удаваним, визнано даний договір договором зберігання - Товарного складу.
З ТОВ "Грін Тім" на користь ПП "Шато" стягнуто збитки за неналежне зберігання за удаваним договором № 260816ОТ від 26.08.2016 в сумі 7480375,24 грн, 4749658,20 грн сплачених платежів за недійсною угодою, 185082,19 грн судового збору та 80778,00 грн витрат на правову допомогу.
Здійснено поворот виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду по справі № 923/560/17 від 15.11.2017 та стягнуто з ТОВ "Грін Тім" на користь ПП "Шато" 2337160,29 грн. Провадження за зустрічним позовом в частині зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 987887,48 грн закрито.
Однак при прийнятті рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат за розгляд Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційної скарги Приватного підприємства "Шато".
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.11.2018 судом призначено судове засідання для винесення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на 29.11.2018.
Дослідивши матеріали справи № 923/560/17, суд встановив наступне.
Відповідно до другого абзацу частини 3 статті 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до вимог ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Згідно пункту 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Коли ж приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанції, який прийняв нове рішення.
За положеннями ч.4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що справу № 923/560/17 передано на новий розгляд, за результатами якого прийнято рішення від 06.11.2018, однак, не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених Приватним підприємством "Шато" за подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у розмірі 116 864,78 грн. судового збору згідно платіжного доручення № 828 від 27.11.2018, - суд дійшов висновку відшкодувати Приватному підприємству "Шато" судові витрати за подання касаційної скарги за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім".
23.11.2018 до Господарського суду Херсонської області надійшла заява Приватного підприємства "Шато" про ухвалення додаткового рішення у справі № 923/560/17 (зареєстровано за вх.№ 3192/18 від 23.11.2018), відповідно до якої просить суд ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, що пов'язані з правничою допомогою адвоката в частині гонорару адвоката, який складається з 2% від суми стягнення на користь ПП "Шато" за зустрічним позовом та 2% суми відмови у стягнення з ПП "Шато" на користь ТОВ "Грін Тім" за первісним позовом по справі № 923/560/17.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.11.2018 заяву Приватного підприємства "Шато" про ухвалення додаткового рішення у справі № 923/560/17 призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.11.2018.
Заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 923/560/17 Приватне підприємство "Шато" обґрунтовує наступними обставинами, пряма мова:
"Так за матеріалами справи, в порядку вимог ст. 124 ГПК України ПП "Шато" було надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат по даній справі 923/560/17.
За даним розрахунком у п. 9 зазначено, що гонорар адвоката у відповідності до п.3.3. договору на правову допомогу від 04.07.2017 року та інших договорів складає - 2% від вартості суми стягнення на користь ПП "Шато" або 2% від суми стягнення з ПП "Шато" у разі такої відмови.
За пунктами 1-8.9 попереднього розрахунку було зазначено, що компенсація витрат на правову допомогу, яку ПП "Шато" понесло за час розгляду даної справи з 2017 року склала 80778 грн., яку суд стягнув з ТОВ "Грін Тім" на користь ПП "Шато" під час ухвалення рішення, але судом не вирішено питання щодо судових витрат адвокатського гонорару.
Крім того, з попереднім розрахунком було надано акт виконаних робіт від 02.09.2018 року про надання правової допомоги. Відповідно до п.7 зазначеного акту виконаних робіт, зазначено, що Гонорар адвоката у відповідності до п.3.3. договору на правову допомогу від 04.07.2017 року та інших договорів складає 2% від вартості суми стягнення на корись ПП "Шато" та зазначено, що сторони за договором домовилися, що вартість витрат пов'язаних з розглядом даної справи не включається до гонорару адвоката.
Беручи до уваги ті обставини, що судом на користь ПП "Шато" з ТОВ "Грін Тім" стягнуто: збитки 7480375,24 грн., 4749658,20 грн. платежів сплачених за недійсною угодою (договором), 185082,19 грн. судового збору та 80778 грн. витрат на правову допомогу, здійснено поворот виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду у сумі 2337160,29 грн., відмовлено Позивачу за первісним позовом у стягненні з ПП "Шато" -2152281,23 грн.- гонорар адвоката складає - 2% від загальної суми стягнення на користь ПП "Шато" та відмови у стягненні з ПП "Шато" за первісним позовом з урахуванням сплати попередньої суми авансу у розмірі 5000 грн., які увійшли як аванс у гонорар адвоката (п.3.3. договору).
Беручи до уваги складність справи наявність у справі 12 томів матеріалів справи, задоволення зустрічного позову ПП "Шато" у повному обсязі, тих обставин, що збір доказів, прийняття участі у справі з початку її розгляду до часу ухвалення рішення суду 06.11.2018 року, надання попереднього розрахунку в якому зазначені умови сплати гонорару адвокату вважаю що суд першої інстанції не вирішив питання щодо розподілу судових витрат у повному обсязі, а саме витрат пов'язаних з правничою допомогою адвоката у вигляді адвокатського гонорару.".
Згідно з частиною четвертою статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 50676-VI (далі - Закон) договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах.
Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частини третьої статті 27 Закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу ІІІ Книги п'ятої цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар (плата за договором), порядок обчислення якого (фіксований розмір чи погодинна оплата), підстави для зміни його розміру, порядок сплати, умови повернення тощо відповідно до статті 30 Закону визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статі 30 Закону врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Вказаним вимогам відповідає визначений сторонами пункт 2.6. договору про надання правової допомоги від 04.07.2017, акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 02.09.2018.
Відповідно до п.3.3. договору про надання правової допомоги від 04.07.2017 року - сторони досягли згоди, що Замовник (ПП "Шато") сплачує Виконавцю (Адвокат ОСОБА_1О.) гонорар у сумі 2% від суми стягнення у разі ухвалення рішення про відмову Позивачу у задоволенні позову щодо суми стягнення або зменшення суми стягнення після набрання рішенням (постанови) суду законної сили або у разі укладення мирової угоди (відмови від позову), а також прийняття рішення на користь замовника. До суми гонорару входить сума авансу, передбаченого п.3.1. Договору.
Згідно приписів ч.2 п.1 статті 126 ГПК України - для цілей розподілу судових витрат - розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Стаття 9 Конституції України, ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 р. «Про міжнародні договори України», Закон України від 17 липня 1997 р. "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» досить чітко визначають, що: а) Конвенція та рішення Європейського суду є частиною національного законодавства України; б) якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору; в) Конвенція та рішення Європейського суду з прав людини є джерелами права України, які повинні враховуватися у всіх формах судочинства. Застосування судами положень Конвенції та/або конкретних правових позицій Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ та Суд) не повинно мати абстрактний характер та повинно співставлятися з відповідними обставинами цивільної справи та національним законодавством.
Відповідно до статті 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, зі змінами, внесеними Протоколом № 11 (далі - Конвенція), питання тлумачення й застосування цієї Конвенції та протоколів до неї підпадають під юрисдикцію Європейського суду з прав людини. Обов'язковість цієї юрисдикції визнана Україною під час ратифікації Конвенції, що закріплено в Законі України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції". Крім того, Законом України від 22 лютого 2000 року № 1484-III "Про ратифікацію Протоколу № 6 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який стосується скасування смертної кари" було ратифіковано відповідний Протокол № 6 до Конвенції, який набрав чинності для України 01 травня 2000 року; Законом України від 09 лютого 2006 року № 3435-IV "Про ратифікацію Протоколів № 12 та № 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" було ратифіковано згадані Протоколи. При цьому Протокол № 14 змінює контрольну систему Конвенції і вносить до неї відповідні зміни і зазначені Протоколи набрали чинності для України 01 липня 2006 року та 01 червня 2010 року відповідно. Також згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди повинні застосовувати при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Враховуючи, що Україна визнає юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, то застосування судами цієї Конвенції має здійснюватись з обов'язковим урахуванням практики Європейського суду з прав людини не тільки щодо України, а й щодо інших держав.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 18 січня 2011 року у справі CASE OF MGN LIMITED v. THE UNITED KINGDOM (Application no.39401/04) стягнення зі сторони, що програла справу, гонорару успіху є порушенням статті 10 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Порушенням Конвенції визнано не сам гонорар успіху як такий, а саме стягнення зі сторони, що "програла" справу.
Враховуючи вищезазначене рішення Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що заява ПП "Шато" про ухвалення додаткового рішення по справі №923/560/17 щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з правовою допомогою адвоката в частині гонорару адвоката, - задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 235, 240, 244 ГПК України, суд -
1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" (74800, херсонська область, м.Каховка, Чаплинське шосе, 7, код ЄДРПОУ 37249019, МФО 380805, р/р № 26005479913 в АТ "ОСОБА_2 Аваль") на користь Приватного підприємства "Шато" (74900, Херсонська область, м.Нова Каховка, проспект Дніпровський, 97, код ЄДРПОУ 30593533, МФО 380805, р/р № НОМЕР_1 в АТ "ОСОБА_2 Аваль") сплачений судовий збір за розгляд Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційної скарги у сумі 116 864,78 грн за подачу касаційної скарги. Оригінал платіжного доручення № 828 від 27.11.2017 на суму 116 864,78 грн знаходиться в матеріалах справи № 923/560/17 (том 9, а.с. 40).
2.Відмовити в задоволенні заяви Приватного підприємства "Шато" про ухвалення додаткового рішення у справі № 923/560/17 (зареєстровано за вх.№ 3192/18 від 23.11.2018) щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з правовою допомогою адвоката в частині гонорару адвоката, який складається з 2% від суми стягнення на користь ПП "Шато" за зустрічним позовом та 2% суми відмови у стягненні з ПП "Шато" на користь ТОВ "Грін Тім" за первісним позовом.
3.Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).
Дата складання повного тексту додаткового рішення 29.11.2018 року.
Суддя В.В.Литвинова