"29" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2326/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., розглянувши матеріали справи № 916/2326/18
за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „УНІКА” (код - 20033533, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А)
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „ЕСКАДОР” (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 1А, код - 33658839)
про стягнення 28687,94 грн.
з підстав відшкодування майнової шкоди в порядку регресу
В порядку ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без судового засідання.
СУТЬ СПОРУ: 19.10.2018 року Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „УНІКА” (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „ЕСКАДОР” (далі - Відповідач) про стягнення в порядку суброгації майнову шкоду в розмірі 28687 грн. 94 коп.
23.10.2018 року суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247 - 252 ГПК України та надав Відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, а саме - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копія Ухвали про відкриття провадження по справі була направлена Відповідачу за адресою місцезнаходження юридичної особи, отримана ним 26.10.2018 року, про що свідчить відповідне поштове повідомлення.
На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
07.12.2015 року між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» (Позивач) та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №016253/4600/0000018, забезпеченим транспортним засобом за яким є автомобіль НОМЕР_1.
13.06.2016 року на 19 км. автошляху М-14 Одеса-Южне відбулась дорожньо- транспортна пригода за участю транспортних засобів ГАЗ 5312 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та HUYNDAY Sonata державний номерний знак НОМЕР_3 гід керуванням ОСОБА_2 Факт та обставини дорожньо- транспортної пригоди підтверджуються довідкою ОСОБА_4 в Одеській області №96216663 від 22 07 2016 року, постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по справі №500/3670/16-п від 13.07.2016 року та постановою Комінтернівського районного суду Одеської області по справі №504/2019/16-п від 29.07.2016 року.
На підставі вищезазначених документів, заяви ОСОБА_2 про подію, що має ознаки страхового випадку №00195560 від 14.06.2016 року рахунку-фактури ДП «Автотрейдінг-Одеса» №АС-0008687 від 21.06.2016 року, звіту №30908160 про оцінку вартості відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу від 08.09.2016 року та страхового акту №00195560 від 04.08.2016 року ПрАТ «СК «УНІКА» виплачено страхове відшкодування на загальну суму 156 375,88 грн., що підтверджується наказом №00195560 від 25.08.2016 року та платіжним дорученням №029886 від 29.08.2016 року.
Позов ґрунтується на тому, що оскільки винними особами в скоєні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано обох водіїв транспортних засобів, учасників ДТП (обопільна вина), то, в порядку, передбаченому ст. 1188 Цивільного кодексу України, до страховика переходить право вимоги у розмірі 50% від суми виплаченого страхового відшкодування, що складає 78 187,94 грн.
Як вбачається з постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по справі №500/3670/16-п від 13 липня 2016 року, ОСОБА_3 працює на посаді водія ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕСКАДОР» (Відповідач по справі), а відповідно до інформації, наведеної в довідці ОСОБА_4 в Одеській області №96216663 від 22.07.2016 року Відповідач є власником транспортного засобу ГАЗ 5312 державний номерний знак НОМЕР_2 яким в момент ДТП керував ОСОБА_3, що у своїй сукупності свідчить про те, що під час спричинення шкоди ОСОБА_3 виконував свої трудові обов'язки.
Тому, оскільки цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу ГАЗ 5312 державний номерний знак НОМЕР_2 застраховано ПАТ «СК «КРАЇНА» на умовах полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/6032173 від 30.11.2015 року, умовами якого передбачено ліміт відповідальності в розмірі 50 000,00 грн. та безумовну франшизу в розмірі 500,00 грн, то обов'язок щодо відшкодування шкоди в розмірі 49 500,00 грн. покладається на ПАТ «СК «КРАЇНА».
У відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за заявою Позивача ПАТ «СК «КРАЇНА» 28.09.2016 року було сплачено на рахунок Позивача страхове відшкодування у розмірі 49 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12275 від 28 вересня 2016 року.
Отже, різниця між фактичним розміром шкоди - 78187,94 грн. та страховим відшкодуванням - 49 500,00 грн., становить 28 687,94 грн.
Спрямовану Позивачем на адресу Відповідача претензію №705 від 20.02.2017 року, яку було отримано Відповідачем 27.02.2017 року було залишено без відповіді.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про страхування”, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Пунктом 1 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ч 1 ст. 16 Закону України „Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» від 07 березня 1996 року №85-96-ВР визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (відшкодування збитків у порядку суброгації).
Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню, в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „ЕСКАДОР” (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 1А, код - 33658839) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „УНІКА” (код - 20033533, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А): 28687 гривень 94 коп. майнової шкоди та 1762 гривні судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України
та може бути оскаржено в порядку ст.ст.256-259 ГПК України
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.А. Демешин