"19" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1995/18
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Г.С.Граматик
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1,
від відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії «Інфоксводоканал» до Комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс „Фонтанський” про стягнення заборгованості в сумі 57412,33 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства “Житлово-комунальний сервіс “Фонтанський” про стягнення 57412,33 грн., посилаючись на наступне.
11.06.2003 р. між Комунальним підприємством “Дирекція єдиного замовника "Арнаутське” та Комунальним підприємством “Одесводоканал” укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 6905/3.
Як вказує позивач, відповідно до рішення сесії Одеської міської ради № 2038-ХХІV від 17.12.2003 р. та договору оренди цілісного майнового комплексу, КП “Одесводоканал” реорганізовано шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс”, яке є правонаступником всіх прав та зобов'язань КП “Одесводоканал” (п. 1.5 договору оренди), що підтверджується п. 1.1 його Статуту. Для здійснення господарсько-виробничої діяльності по експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства була створена філія “Інфоксводоканал”, що діє на підставі Положення про філію.
Так, позивач зазначає, що 11.04.2012 р. між ТОВ “Інфокс” та Комунальним підприємством “Житлово-комунальний сервіс “Фонтанський” було укладено додаткову угоду до договору № 6905 від 11.06.2003 р.
Згідно п. 2.1. додаткової угоди сторони зобов'язуються керуватися діючими нормативними актами, а саме: Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 р. № 190, Законом України “Про питну воду та питне водопостачання”, Законом України “Про житлово-комунальні послуги” та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.
Відповідно до рішення Одеської міської ради № 1165-V від 05.04.2007 р. КП ЖКС “Фонтанський” реорганізовано шляхом об'єднання КП ДЄЗ “Арнаутське” та КП ДЄЗ “Фонтанське”.
Водночас, як вказує позивач, 15.05.2017 р. контролерами УКПВ філії “Інфоксводоканал” у присутності представника відповідача було встановлено, що на водомірі марки ЛК-15 № 2990087 відсутня пломба держповірки та відповідно до виявленого порушення відповідача було запрошено 19.05.2017 р. на засідання технічної комісії, яким було вирішено замінити або держповірити засіб обліку у встановлений термін.
29.05.2017 р. згідно акту № 12393 представниками філії “Інфоксводоканал” у присутності представника відповідача ОСОБА_3 водомір марки ЛК-15 № 2990087 було виведено з експлуатації та зобов'язано відповідача у строк до 28.06.2017 р. встановити повірений засіб обліку води. При цьому попереджено, що у разі невиконання цього припису у встановлений строк, витрата спожитої води на об'єкті буде визначена відповідно п.п.3.3.,3.4. Правил № 190 за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.
В подальшому, як стверджує позивач, 18.01.2018 р. представники філії “Інфоксводоканал” відповідно до наряд-завдання від 17.01.2018 р. прибули для обстеження водомірного вузла, за результатами якого у присутності представника відповідача ОСОБА_3 встановлено, що водомір демонтовано 29.05.2017 р., а замість нього досі встановлено вставку, тобто приписи акту № 12393 від 29.05.2017 р. не виконані і водокористування здійснюється безобліково.
Поряд з цим позивач посилається на п. 5.14. Правил № 190, згідно якого усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку. Пунктами 3.3., 3.4. Правил № 190 визначено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.
За ствердженнями позивача, на підставі вищенаведеного, відповідача було викликано на засідання технічної комісії на 26.01.2018 р. На засіданні технічної комісії, що відбулося 26.01.2018 р., було прийнято рішення провести розрахунок відповідно до п. 3.3, 3.4 за порушення п. 5.14 Правил № 190. Лист з сумою розрахунку до сплати в розмірі 57412,33 грн. від 31.01.2018р. № 517ВК-15 відповідачем отримано наручно та попереджено, що у разі несплати позивач буде змушений відмовити в наданні послуг водокористування.
Так, несплата відповідачем нарахованої суми за водокористування стало підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2018 р. позовну заяву ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1995/18, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10 жовтня 2018 р.
В судових засіданнях 10.10.2018 р. та 23.10.2018 р. протокольно оголошувалась перерва, про що повідомлено представників сторін під розписку.
Відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 49-52). Зокрема, відповідач вказує, що 25.12.2015 р. прийнято Закон України “Про публічні закупівлі”. Посилаючись на п. 9 ст. 1, ч.7 ст. 2, абз. 2 п. 1 Прикінцевих положень Закону України “Про публічні закупівлі”, відповідач вважає, що КП “ЖКС “Фонтанський” з 1 серпня 2016 року може придбати послуги з водовідведення та водопостачання виключно на умовах проведення публічної закупівлі, а договір № 6905/3 від 11.06.2003 р. припинив свою дію в силу закону, тому рішення технічної комісії від 26.01.2018 р. є таким, що прийнято без достатніх правових підстав, а також станом на 23.10.2018 р. між позивачем та відповідачем не укладено нового договору на послуги водопостачання та водовідведення. При цьому відповідач зазначає, що відповідно до п. 3.2. Правил № 190 водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. Між тим, 29.05.2017 р. актом № 12393 представниками філії “Інфоксводоканал” у присутності представника відповідача ОСОБА_3 водомір марки ЛК-15 № 2990087 було виведено з експлуатації, а також зазначеним актом встановлено, що представник позивача знав, що відповідач приєднаний до систем водопостачання, тому не можна вважати користування водою безбілковим, а розрахунок заборгованості позивача правильним. Крім того, посилаючись на абзац 1, 2 п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р., абзац 9 ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, п. 4.4. Експлуатаційних норм водоспоживання, затверджених Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 675 від 27.11.2003 р., ст. 50 КЗпП України, відповідач стверджує, що витрати води мають розраховуватись відповідно до робочого часу підприємства з розрахунку 8 годин на день, протягом п'яти робочих днів, без рахування вихідних днів, та складати 15 літрів на добу (45/24*8), та 75 літрів на тиждень р5*5), тому вважає розрахунок заборгованості, наданий позивачем, необґрунтованим, оскільки він ґрунтується на пунктах 3.3.,3.4. Правил № 190. Крім того відповідач додає, що у розрахунку заборгованості, який надав позивач, не вказано дати періоду, за який проводився розрахунок.
06.11.2018 р. представником позивача надано до суду відповідь на відзив відповідача (а.с. 60-62). Зокрема, позивач вказує, що твердження відповідача стосовно того, що з моменту прийняття Закону України “Про публічні закупівлі” договір № 6905 від 11.06.2003 р. припиняє свою дію взагалі, не знаходять свого підтвердження, так як договором передбачена процедура його розірвання. Наразі позивач звертає увагу суду на те, що відповідно ст. 2 вказаного Закону він застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що даний закон не впливає на дію договору, а саме на його зміну або припинення, що також підтверджується змістом його преамбули. Водночас, як вказує позивач, у 2016 році відповідач відповідно до довідки про розрахунки з абонентом сплачував послуги водопостачання та водовідведення, у лютому - 962,68 грн., липні - 149,17 грн., серпні - 391,83 грн., вересні - 82,76 грн., жовтні - 83,29 грн., грудні - 1027,91 грн., усі оплати були з однаковим призначенням платежу: “Оплата за водопостачання по Дог. №6905/3 від 11.06.2003р. Проведення процедури держзакупівлі не передбачено”. При цьому позивач додає, що переговорів стосовно припинення або внесення змін до діючого договору не ведуться і сторонами не ініціювались, також позов стосовно розірвання договору № 6905 від 11.06.2003 р. між сторонами в провадженні господарського суду Одеської області відсутній.
В судових засіданнях 06.11.2018 р. та 13.11.2018 р. протокольно оголошувалась перерва, про що повідомлено представників сторін під розписку.
В ході розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, а відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
11.06.2003 р. між Комунальним підприємством „Одесводоканал” та Комунальним підприємством „Дирекція єдиного замовника „Арнаутське” був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення (профгрупа) на виробничі приміщення № 6905/3, згідно п. 1.1, 1.2 якого КП “Одесводоканал” надає послуги з постачання питної води на об'єкти абонента, а також послуги з приймання стічних вод, що скидаються абонентом в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів (Додаток № 1). Абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання і водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них у належному порядку, відповідно до встановлених Правил, перерахованих у п. 2.1. даного договору та діючого законодавства.
У відповідності з п. 2.1 вказаного договору його сторони зобов'язуються керуватися „Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення міст і селищ України”, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення”, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 р. № 30; „Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації № 87/А-98 від 09.02.1998 р., чинними ДСТУ та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.
Пунктами 2.2.1, 2.2.2 договору передбачено, що КП „Одесводоканал” зобов'язується подавати абоненту воду за графіком, затвердженим місцевими органами державної влади та приймати стоки у відповідності достану мереж та споруд; доводити до відома відповідача про припинення подачі води та приймання стоків не менше, ніж за одну добу до відключення, в зв'язку з проведенням планового ремонту водопровідно-каналізаційних мереж.
Згідно п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.11 договору абонент зобов'язується утримувати в належному технічно справному стані водопровідно-каналізаційні мережі, прилади і устрої, обладнання і споруди, які знаходяться у нього на балансі; забезпечити економне та раціональне використання води, не допускати втечі води; здійснювати скидання стоків, якість яких не перевищує граничнодопустимі концентрації, встановлені „Правилами приймання стічних вод”; незалежно від терміну експлуатації 1 раз на 2 роки здійснювати державну повірку засобів обліку води.
За умовами п. 3.2 договору оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок „Водоканалу”. Оплата здійснюється за тарифами, які затверджені в установленому діючим законодавством порядку (п. 3.3 договору).
Вказаний договір було укладено на 1 рік та строк його дії встановлений в п. 5.3 договору, який становить з 11.06.2003 р. до 11.06.2004 р. Договір вважається пролонгованим на наступні п'ять років, якщо до кінця місяця після закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про зміну або припинення його дії.
Таким чином, Комунальне підприємство „Дирекція єдиного замовника „Арнаутське” було абонентом КП “Одесводоканал” на основі Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення та договору № 6905/3 від 11.06.2003 р.
Як зазначає позивач та з'ясовано судом, КП „Одесводоканал” в подальшому було реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ „Інфокс”, яке стало правонаступником всіх прав та обов'язків реорганізованого КП „Одесводоканал” на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу КП „Одесводоканал” від 17.12.2003 р., що вбачається зі статуту ТОВ „Інфокс”.
При цьому на базі орендованого ТОВ „Інфокс” цілісного майнового комплексу КП „Одесводоканал” була створена філія „Інфоксводоканал”, яка є структурним підрозділом ТОВ „Інфокс” та діє на підставі Положення про філію, затвердженого загальними зборами учасників ТОВ „Інфокс” (протокол № 01/12 від 22.12.2003 р.). Крім того, рішенням Одеської міської ради № 1165-V від 05.04.2007 р. „Про реорганізацію комунальних підприємств „Дирекція єдиного замовника „Арнаутське”, „Дирекція єдиного замовника „Жовтневе”, „Дирекція єдиного замовника „Північне”, „Дирекція єдиного замовника „Зоряне”, „Дирекція єдиного замовника „Чубаївське”, „Дирекція єдиного замовника „Вузівське”, „Дирекція єдиного замовника „ Черьомушки”, „Дирекція єдиного замовника „Малиновське”, „Дирекція єдиного замовника „Південно-Західне”, „Дирекція єдиного замовника „Чорноморське”, „Дирекція єдиного замовника „Південне”, „Дирекція єдиного замовника „Марсельське”, „Дирекція єдиного замовника „Центральне”, „Дирекція єдиного замовника Фонтанське” територіальної громади міста Одеси”, зміну назв комунального підприємства „Дирекція єдиного замовника „Бугаївське” і „Дирекція єдиного замовника „Пересипське” та затвердження їх статутів в новій редакції” відповідно до підпункту 30 пункту 1 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, з метою захисту інтересів наймачів і власників житлових та нежитлових приміщень, реорганізовано Комунальне підприємство (КП) „Дирекція єдиного замовника „Арнаутське”, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 123, шляхом злиття з комунальним підприємством „Дирекція єдиного замовника „Фонтанське”, розташоване за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 12а; присвоєно реорганізованим КП назву „Комунальне підприємство „Житлово-комунальний сервіс „Фонтанський”, яке вважається правонаступником реорганізованих підприємств.
Також згідно п. 1.4. статуту Комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс „Фонтанський” вказане підприємство є правонаступником Комунального підприємства „Дирекція єдиного замовника „Арнаутське” та Комунального підприємства „Дирекція єдиного замовника „Фонтанське”.
11.04.2012 р. між Комунальним підприємством „Житлово-комунальний сервіс „Фонтанський” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” була укладена додаткова угоди до договору на послуги водопостачання та водовідведення № 6905/3 від 11.06.2003 р., згідно п. 1 якої в тексті договору найменування сторін „Водоканал” та „Абонент” у всіх відмінках замінено на „Виробник” та „Споживач” відповідно.
Наразі вказаною додатковою угодою від 11.04.2012 р. умови договору № 6905/3 від 11.06.2003 р., починаючи з п. 1.2, були викладені у новій редакції.
Зокрема, у відповідності з п. 1.2 договору позивач як „Виробник” зобов'язався надавати послуги з подачі питної води на об'єкти споживача, а також послуги з приймання стоків холодного та гарячого водопостачання, що скидаються споживачем в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів (Додаток № 1). В свою чергу відповідач як споживач згідно п. 1.3 договору своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання і водовідведення, забезпечує належну експлуатацію своїх водоканалізаційних мереж, споруд, приладів та пристроїв на них у відповідності з Правилами, вказаними в п. 2.1. договору, і діючим законодавством.
В п. 2.1 договору в новій редакції передбачено, що його сторони зобов'язуються керуватися Законом України “Про питну воду та питне водопостачання”; „Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 р. № 190, „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України”, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 р. № 30; „Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007 р. № 632; а також технічними умовами, чинними ДСТУ, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.
Пунктами 2.2.1, 2.2.2 договору у новій редакції позивач зобов'язаний подавати споживачу цілодобово або за графіком, затвердженим місцевими органами державної влади та приймати стоки у відповідності до стану мереж та споруд водопроводу та каналізації; доводити до відома споживача через ЗМІ про припинення подачі води та приймання стоків не менше, ніж за 10 днів (за винятком перерви, що виникла внаслідок аварії чи дії непереборної сили).
Згідно п. 2.4.1, 2.4.2, 2.4.9, 2.4.10 договору у новій редакції споживач зобов'язаний утримувати в належному технічно справному стані свої водоканалізаційні мережі і споруди, обладнання, прилади і пристрої, що знаходяться у нього на балансі; здійснювати скидання стоків, якість яких не перевищує гранично допустимі концентрації, встановлені „Правилами приймання стічних вод”; щомісячно за встановленою формою з 19 по передостанній робочий день місяця у письмовому вигляді надавати відомості про водоспоживання своїх об'єктів. У разі їх ненадання у встановлений строк (але не більше 2-х місяців) виробник здійснює розрахунок послуг водоспоживання-водовідведення за середньодобовими витратами за попередні два розрахункові місяці; наступне визначення об'ємів водокористування здійснюється згідно норм споживання на підставі водогосподарського балансу (додаток № 2). Також споживач зобов'язаний з 10-го по 15-те число місяця, наступного за розрахунковим, оформляти акт бухгалтерської звірки по розрахункам за надані йому послуги водопостачання і водовідведення.
В п. 3.1 договору у новій редакції передбачено, що облік спожитої холодної води та скиданих стоків, а також споживання холодної води, що направляється на гаряче водопостачання, і водовідведення гарячої води здійснюється за показниками приладів обліку води та стоків, встановлених на об'єктах споживача. У випадку збоїв у водопостачанні не з вини споживача, розрахунок за відпущену воду за відсутністю приладів обліку води і стоків здійснюється за час фактичної подачі води. Факт відсутності води встановлюється представниками відповідача і позивача зі складанням акту. У випадку відсутності підписаного сторонами акту послуги водопостачання-водовідведення вважаються наданими у повному обсязі.
Згідно п. 3.2 договору у новій редакції оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим; грошові кошти перераховуються на поточний рахунок позивача. Оплата здійснюється за тарифами, які затверджені у встановленому діючим законодавством порядку (п. 3.3 договору).
При цьому у відповідності з п. 2.4.15 договору у новій редакцій та п. 2.4 Правил приймання стоків споживач зобов'язаний своєчасно та в повному об'ємі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, за скид ненормативно-очищених стоків та інші платежі, які передбачені „Правилами водокористування" і „Правилами приймання стічних вод” та умовами цього договору .
За умовами п. 4 додаткової угоди дана угода є невід'ємною частиною договору № 6905/3 від 11.06.2003 р. набуває чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками та діє на протязі терміну дії договору.
Отже, відповідач є споживачем за укладеним з позивачем вищевказаним договором на послуги водопостачання та водовідведення, який є діючим і таким, що підлягає виконанню.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Так, укладений між сторонами по справі договір про надання послуг водопостачання і водовідведення є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту на опломбування з'єднань водомірного вузла № 7794 від 03.09.2013 р. Службою з контролю за водокористуванням філії “Інфоксводоканал” у присутності представника КП “ЖКС “Фонтанський” ОСОБА_3 (керівник ділянки по вул. Тираспольській, 13) проведено з'єднання водоміру ЛК-15 № 2990087 з пломбою СВК 0022171 згідно листа від 28.08.2013 р. за вх. № 14238. При цьому в акті зазначено, що наступний термін держповірки - ІІ квартал 2017 р.
Так, 15.05.2017 р. представниками позивача було проведено обстеження системи водопостачання об'єкту відповідача, під час якого було встановлено відсутність на водомірі марки ЛК-15 № 2990087 пломби держповірки, про що складений відповідний акт № 103576, згідно якого представника відповідача ОСОБА_3 повідомлено про необхідність з'явитись на засідання технічної комісії на 19.05.2017 р.
29.05.2017 р. представниками позивача було проведено додаткове обстеження об'єкту відповідача, що розташований у м. Одесі по вул. Тираспольській, 13, в присутності представника відповідача ОСОБА_3 При обстеженні було виявлено відсутність на водомірі марки ЛК-15 № 2990087 пломби держповірки. За результатами вказаного обстеження був складений акт № 12393 та зобов'язано відповідача в строк до 28.06.2017 р. встановити повірений засіб обліку води.
В листі ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” від 29.05.2017 р. № 2967ВК-15 на адресу КП “ЖКС “Фонтанський” останній повідомлявся про наявність порушення п. 5.18 Правил водокористування та про незастосування санкцій за умови проведення у 10-денний строку робіт з держповірки (заміни) водоміру, а також вжиття заходів щодо недопущення подальших порушень Правил.
18.01.2018 р. представниками позивача було повторно проведено додаткове обстеження зазначеного об'єкта, про що був складений акт № 20085. Згідно вказаного акту в результаті обстеження встановлено, що водомір демонтовано за рішенням технічної комісії від 29.05.2017 р., замість нього установлена вставка. Також в акті вказано, що за невиконання припису про встановлення водоміра до 28.06.2017 р. відповідачу необхідно з'явитись на засідання технічної комісії на 26.01.2018 р. Як вбачається з цього акту, представник відповідача відмовився від його підписання.
Листом від 22.01.2018 р. за вих. № 377Вк-05 ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” повідомлено КП “Житлово-комунальний сервіс “Фонтанський” про виявлення порушення, зафіксованого в акті № 20085 від 18.01.2018 р. При цьому для вирішення питання про подальше водокористування представника відповідача запрошено на засідання технічної комісії, яке відбудеться 26.01.2018 р. за адресою: м. Одеса, вул. Басейна, 5, 1-й поверх. Наразі попереджено відповідача, що у випадку неявки питання буде вирішено в односторонньому порядку та до відповідача будуть застосовані міри, передбачені „Правилами користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”.
В подальшому на засіданні технічної комісії Управління з контролю та промислового водокористування філії “Інфоксводоканал” ТОВ “Інфокс”, що відбулося 26.01.2018 р., було вирішено у зв'язку з порушенням відповідачем п. 5.14 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, здійснити нарахування за водокористування згідно п. п. 3.3, 3.4 вказаних Правил.
Так, листом ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” № 517ВК-15 від 30.01.2018 р. на адресу КП “Житлово-комунальний сервіс “Фонтанський” останнього повідомлено про рішення позивача щодо нарахування за водокористування в сумі 57412,33 грн. із наведенням відповідного розрахунку. При цьому в листі позивачем вказано, що об'єкт відповідача підлягає відключенню від системи водопостачання і водовідведення без додаткового попередження, поновлення водокористування буде здійснено тільки після оплати вказаної суми, укладення договору на послуги водоспоживання та водовідведення та встановлення повіреного приладу обліку води.
Як з'ясовано судом, нарахована відповідачу вказана сума за водокористування відповідачем не була сплачена, у зв'язку з чим позивачем заявлено даний позов про стягнення нарахованої суми в судовому порядку.
Так, відповідно до п. 1.1. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності. Засоби обліку, які виключені з державного реєстру в період експлуатації засобів обліку, можуть використовуватись до закінчення встановленого граничного строку служби, після чого здійснюється їх заміна (пункт 5.4 Правил користування № 190).
Пунктом 9.2.11 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 р. № 30, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.07.1995 р. за № 231/767, передбачено, що контроль за наявністю і станом обладнання засобів вимірювальної техніки для обліку відпущеної води, а також за дотриманням термінів їх періодичної повірки здійснюється працівниками абонентського відділу виробника.
Згідно п. 5.1 Правил користування № 190 облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.
Пунктом п. 5.14 Правил користування № 190 встановлено, що усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.
Відповідно до п. 5.15 Правил користування № 190 повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належать споживачам (крім квартирних), виконуються за їх рахунок.
Згідно п. 3.3 Правил користування № 190 у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.
Пунктом 3.4 Правил користування № 190 встановлено, що розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.
Так, згідно п. 2.4.11 договору (в редакції додаткової угоди від 11.04.2012 р.) споживач зобов'язався здійснювати державну повірку приладів обліку води та стоків в термін, встановлений Укрспоживстандартом України у відповідності до Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, уповноваженим представником в Одеському регіоні (на момент укладення договору - ДП „Одесастандартметрологія”). Також за приписом виробника споживач зобов'язаний здійснювати заміну приладів обліку води на інший тип-розмір у відповідності з об'ємом фактичного водоспоживання - водовідведення (п. 2.4.12 договору).
В п. 2.4.13 договору (в редакції додаткової угоди від 11.04.2012 р.) сторонами погоджено, що при виході з ладу приладів обліку води або стоків негайно споживач повинен повідомити виробника (в службу „Водозбут”: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 43-а або в службу контролю за водокористування: м. Одеса, вул. Басейна, 5, 4-й поверх), у 3-денний термін в присутності або за згоди представника виробника виконувати роботи по їх заміні на новий за рахунок власних коштів. Всі роботи, пов'язані з ремонтом мереж водопостачання, монтажем, демонтажем приладів обліку води та стоків, ремонтом, реконструкцією водомірних вузлів чи водопровідних вводів здійснюється тільки після повідомлення споживачем відповідних служб виробника та тільки в присутності представника виробника. У випадку вилучення приладу обліку води та стоків із Державного реєстру України в період експлуатації приладів, споживач може використовувати прилад до закінчення терміну експлуатації, визначеного паспортом, після чого зобов'язаний за сласний рахунок замінити на прилад, занесений до Державного реєстру України. При невиконанні вказаних вимог водоспоживання-водовідведення вважається самовільним та розрахунки за водокористування здійснюється згідно п. п. 3.3., 3.4. Правил водокористування.
Виходячи з принципів свободи договору, сторони у пункті 2.4.13 договору у новій редакції погодили відповідальність за невиконання вимог водоспоживання-водовідведення, а саме щодо здійснення розрахунку за водокористування згідно п. п. 3.3., 3.4 Правил.
Наразі суд вважає безпідставними доводи відповідача про припинення дії укладеного з позивачем договору № 6905/3 у зв'язку з набранням чинності Закону України „Про публічні закупівлі”, оскільки вказаний Закон не впливає на дію договору, а саме на його зміну або припинення, що також підтверджується змістом його преамбули. Зокрема, відповідно ст. 2 вказаного Закону він застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Наразі, як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних документів, за надані послуги водопостачання у 2016 році відповідач згідно довідки про розрахунки з абонентом здійснював оплати з зазначенням призначення платежу: “Оплата за водопостачання по Дог. №6905/3 від 11.06.2003 р. Проведення процедури держзакупівлі не передбачено”.
Крім того, відповідно до п. 7.3 договору № 6905/3 (в редакції додаткової угоди від 11.04.2012 р.) останній дії з моменту укладення до 31.12.2015 р. в частині надання послуг водопостачання та водовідведення. Договір в частині надання послуг водопостачання та водовідведення вважається продовженим на кожні наступні 5 років, якщо за місяць до його закінчення сторони не дійдуть згоди внести зміни або припинити його дію. В частині розрахунків за отримані послуги водопостачання та водовідведення договір діє до повного погашення заборгованості по даному договору.
Як з'ясовано судом, жодна із сторін не зверталась з відповідною заявою про припинення дії договору № 6905/3, у зв'язку з чим вказаний договір діє наступні п'ять років після закінчення його дії, тобто після 31.12.2015 р.
Відтак, з огляду на встановлений факт водоспоживання відповідачем з порушенням умов експлуатації приладу обліку, позивачем правомірно нараховано відповідачу плату за безоблікове водокористування.
Так, як вбачається з наданого позивачем розрахунку (а.с. 76), останнім були розраховані витрати води у період з 29.06.2017 р. по 18.01.2018 р. за відповідною формулою відповідно до п.п 3.3, 3.4 Правил у зв'язку з безобліковим водокористуванням за порушення п. 5.14 Правил, що дорівнюють 57412,33 грн., зокрема:
- за 29 днів з 29.06.2017 р. по 27.07.2017 р. - 7352,39 грн. (0,8136 м3/год. х 24 часи х 29 дн. х 12,984 грн.), з урахуванням чинного тарифу 12,984 грн. з ПДВ, 0,8136 м3/год. - пропускна здатність труби діаметром 50 мм при швидкості руху води в ній 2 м/с та дії її повним перерізом впродовж однієї години;
- за 4 дні з 28.07.2017 р. по 31.07.2017 р. - 1262,50 грн. (0,8136 м3/год. х 24 часи х 4 дн. х 16,164 грн.), з урахуванням чинного тарифу 16,164 грн. з ПДВ, 0,8136 м3/год. - пропускна здатність труби діаметром 50 мм при швидкості руху води в ній 2 м/с та дії її повним перерізом впродовж однієї години;
- за 4 місяці з 01.08.2017 р. по 30.11.2017 р. - 38405,02 грн. (593,99 м3/міс. х 4 місяця х 16,164 грн.), з урахуванням чинного тарифу 16,164 грн. з ПДВ, 593,99 м3/міс. - пропускна здатність труби діаметром 50 мм при швидкості руху води в ній 2 м/с та дії її повним перерізом впродовж двадцяти чотирьох годин на добу на протязі одного місяця;
- 33 дні у періоді з 01.12.2017 р. по 18.01.2018 р. - 10392,42 грн. (0,8136 м3/год. х 24 часи х 33 дн. х 16,128 грн.), з урахуванням чинного тарифу з 17.12.2017 р. - 16,128 грн. з ПДВ; 0,8136 м3/год. - пропускна здатність труби діаметром 50 мм при швидкості руху води в ній 2 м/с та дії її повним перерізом впродовж однієї години.
Наразі слід зазначити, що за останній період 33 дн. позивачем фактично нарахована плата за водокористування за період з 17.12.2017 р. по 18.01.2018 р., враховуючи вказаний позивачем тариф при нарахуванні, тобто за період з 01.12.2017 р. по 16.12.2017 р. нарахування плати не здійснено. Однак, враховуючи те, що нарахування плати є правом позивача, та суд не може виходити за межі позовних вимог, відповідно судом вказаний період не розглядається.
При цьому судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що здійснений позивачем розрахунок витрат води не відповідає вимогам законодавства, оскільки має здійснюватись з урахуванням Експлуатаційних норм водоспоживання, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради № 675 від 27.11.2003 р., та тривалості робочого часу працівників КП “Житлово-комунальний сервіс “Фонтанський”. Так, здійснення розрахунку з урахуванням вказаних доводів відповідача не узгоджується з Правилами водокористування та умовами діючого договору № 6905/3.
До того ж в п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди від 11/04.2012 р.) сторони зобов'язались керуватися Законом України “Про питну воду та питне водопостачання”; „Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 р. № 190, „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України”, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 р. № 30; „Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007 р. № 632; а також технічними умовами, чинними ДСТУ, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 57412,33 грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по укладеному між ними договору № 6905/3 від 11.06.2003р. про надання послуг водопостачання та водовідведення, у т.ч. за порушення п. 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 р. № 190 щодо здійснення своєчасної повірки засобу обліку води, внаслідок чого позивачем правомірно нарахована плата за безоблікове водокористування у зв'язку з невстановленням повіреного засобу обліку.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії «Інфоксводоканал» до Комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс „Фонтанський” про стягнення заборгованості в сумі 57412,33 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс „Фонтанський” (65044, м. Одеса, Французький бульвар, 12а; код ЄДРПОУ 35302819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” (04073, м. Київ, вул. Рилєєва, 10А; код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії „Інфоксводоканал” (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5; код ЄДРПОУ 26472133; р/р 26007311687301 в АБ „Південний”, МФО 328209) заборгованість в сумі 57412/п'ятдесят сім тисяч чотириста дванадцять/грн. 33 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1762/одна тисяча сімсот шістдесят дві/грн. 00 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 26 листопада 2018 р.
Суддя В.С. Петров