26 листопада 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Слива Ю.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2018 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 гривень,
Відповідно до постанови, 02 червня 2018 року об 11:40 годині на перехресті вул. С.Стальського та вул. Курнатовського у м. Києві ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул. С.Стальського при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Курнатовського не надав перевагу в русі автомобілю НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, у зв'язку з чим відбулося зіткнення автомобілів, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
На вказану постанову суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з постановою, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Судом залишено поза увагою, що відомості викладені у протоколі про адміністративне правопорушення є лише версією працівника патрульної служби, а на схемі ДТП зафіксовано положення автомобілів вже після зіткнення та взято дані докази за основу постанови, при цьому не враховано інші докази, а саме довідку про стан технічних засобів регулювання дорожнього руху, фотознімки з місця ДТП та диск з відеозаписом стану роботи світлофорів на місці ДТП. Апелянт впевнений, що ПДР він не порушував, а висновки працівників поліції є безпідставними та надуманими, оскільки при проїзді перехрестя він був уважним, стежив за дорожньою обстановкою, відповідно реагував на її зміни, стежив за технічним станом транспортного засобу і не відволікався від керування цим засобом, а ДТП сталася через порушення ПДР водієм ОСОБА_5 Тому просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3, апеляційну скаргу підтримали, підтвердили викладені доводи, просили її задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, повідомлена про час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомила.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Так, суд першої інстанції правомірно врахував, що винність ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №307003 від 02.06.2018 року, у якому викладені обставини ДТП та ОСОБА_2 власноруч зазначив, що почав рух він на сигнал зеленого світлофора, пропустив трамвай і побачив, що світлофор не працює, хотів закінчити переїзд перехрестя (а.с.1); схемою дорожньо-транспортної пригоди від 02.06.2018 року (а.с. 2); поясненнями ОСОБА_5, з яких видно, що, керуючи автомобілем вона рухалась по головній дорозі. Світлофор не працював. Водій автомобіля марки «HICAH MIKPA» виїхав з другорядної дороги, не надав їй перевагу в русі, у результаті чого сталося зіткнення (а.с. 3).
Суд першої інстанції правомірно взяв вказані докази до уваги та надав їм належну правову оцінку. З вказаними висновками суду, апеляційний суд погоджується, вважає їх правильними та законними.
Доводи про те, що в діях водія ОСОБА_2 відсутні ознаки порушень, передбачені п.п.2.3 «б», 16.1, 16.11 ПДР України, безпідставні та не ґрунтуються на Законі.
Так, згідно з п. 2.3 «б» ПДР України, водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- відповідно до п. 16.1 ПДР України, у разі вимкнення світлофора або його роботи в режимі миготіння сигналу жовтого кольору та відсутності регулювальника перехрестя вважається нерегульованим і водії повинні керуватися правилами проїзду нерегульованих перехресть та установленими на перехресті знаками пріоритету;
- згідно з п. 16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Оскільки, ОСОБА_2, виїжджаючи на перехрестя з другорядної дороги, побачивши вимкнений світлофор, не надав дорогу транспортному засобу, що рухався по головні дорозі, суд вважає, що в його діях містяться ознаки порушень, передбачені п.п.2.3 «б», 16.1, 16.11 ПДР України.
Доводи про те, що ОСОБА_2 почав переїзд перехрестя на зелений сигнал світлофора, а тому мав право закінчувати цей маневр, суд вважає безпідставними.
Так, з пояснень ОСОБА_2 видно, що непрацюючий світлофор він побачив перед переїздом трамвайних рейок, тобто до виїзду на перехрестя, а тому повинен був керуватися правилами дорожнього руху, які регулюють переїзд нерегульованого перехрестя з другорядної дороги, а відповідно повинен був надати дорогу транспортним засобам, які рухались по головній дорозі, у тому числі й автомобілю під керуванням ОСОБА_5
Твердження про те, що винним у даному ДТП є водій ОСОБА_5, суд не може прийняти до уваги, оскільки, виходячи зі змісту ст.ст. 7, 254, 279, 280 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи та з пояснень учасників процесу на вказаного водія навіть не було складено протокол про адміністративне правопорушення.
За даних обставин, вказані доводи можуть бути перевірені судом у разі складання на вказану особу протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, на думку апеляційного суду, постанова судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2018 року є законною і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2018 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.М. Слива