справа №362/5060/17 головуючий у І інстанції:Корнієнко С.В.
провадження 22-ц/824/2518/2018 доповідач: Сліпченко О.І.
Іменем України
27 листопада 2018 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: судді-доповідача Сліпченка О.І., суддів Матвієнко Ю.О., Сержанюка А.С.
за участю секретаря: Пітенко І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського районного суду Київської області від 14 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та прав фізичних осіб-підприємців управління економіки Васильківської міської ради Київської області, третя особа - ОСОБА_3, про скасування державної реєстрації прав власності на нерухомість.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-
У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся з вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що 11 жовтня 2016 року Васильківським міськрайонним судом Київської області було ухвалено рішення по цивільній справі № 362/4746/16-ц за позовом ОСОБА_3 до Васильківської міської ради Київської області про визнання права власності в порядку спадкування, яким позов було задоволено та визнано за заявницею право власності в порядку спадкування на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.
Зазначене право власності було зареєстровано в Державному реєстрі права власності на нерухоме майно.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2017 року за апеляційною скаргою позивача вищезазначене судове рішення від 11.10.2016 року було скасовано.
Оскільки скасовано судове рішення слугувало підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, виникла необхідність про скасування відповідного запису та рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно, яке він має намір успадкувати.
Просив скасувати запис державного реєстратора в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, а саме, будинок, номер запису 17452115, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1085515732107 та земельну ділянку по АДРЕСА_3, м. Василькові Київської області.
Рішенням Васильківського районного суду Київської області від 14 червня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, обґрунтовуючи її тим, що місцевий суд не врахував, що необхідність скасування запису державного реєстратора прав на нерухоме майно випливає із скасування судового рішення, яке слугувало підставою для реєстрації відповідного права власності.
Зауважує, що обставини щодо позивача були встановлені в цивільній справі, рішення якої набрало законної сили, а тому не доказуються при розгляді іншої справи.
На адресу апеляційного суду надішли пояснення Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області (далі Управління), як відділу державної реєстрації, де зазначається, що від позивача не надходило жодних заяв щодо державної реєстрації чи щодо скасування запису у реєстрі.
Жодних рішень, які б порушували права та інтереси позивача державним реєстратором відділу державної реєстрації Управління не приймалися.
Начальник Управління - ОСОБА_4 зазначає, що позовні вимоги повинні бути адресовані приватному нотаріусу Бобковій І.О.
В судове засідання сторони не з'явились, належним чином повідомлені.
У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Судом першої інстанції встановлено, що судом першої інстанції встановлено, що 11 жовтня 2016 року Васильківським міськрайонним судом Київської області винесено рішення по справі № 362/4746/16-ц за позовом ОСОБА_3 до Васильківської міської ради Київської області про визнання права власності в порядку спадкування, яким позов було задоволено та визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за адресою: АДРЕСА_1, яке було зареєстровано в Державному реєстрі права власності на нерухоме майно.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2017 року вищезазначене судове рішення було скасовано.
Згідно матеріалів цивільної справи № 362/4746/16-ц (провадження №2/362/2663/16), а саме, свідоцтва серії НОМЕР_1 від 12.08.1980 року, батьком позивача у справі, зазначений ОСОБА_6.
У відповідності до свідоцтва серії НОМЕР_2 від 02 березня 2017 року, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 травня 1991 року, посвідченого Васильківською державною нотаріальною конторою, за реєстровим № 1-1584, ОСОБА_6 - батько позивача, є спадкоємцем 1/6 частини будинку АДРЕСА_4
Як вбачається з позовної заяви вимоги до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та прав фізичних осіб-підприємців управління економіки Васильківської міської ради Київської області, третя особа - ОСОБА_3 пов'язані з скасування державної реєстрації прав власності на нерухомість скасування внесених державним реєстратором змін до відомостей про житловий будинок на підставі постанови Апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2017 року якою скасовано рішення яким було задоволено позов ОСОБА_3 до Васильківської міської ради Київської області про визнання права власності в порядку спадкування на спірне майно.
Разом з тим, ухвалюючи рішення про відмові в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його не обґрунтованості та не доведеності, однак судом при ухваленні рішення допущено порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування рішення, що вбачається з наступного.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розглядові в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дії чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Вимогами п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є вимога про скасування запису державного реєстратора в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Позовні вимоги ґрунтуються на протиправності дій держреєстратора, як суб'єкта , наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, у зв'язку із відмовою скасування записів.
Так, у вказаній справі оскаржуються реєстраційні дії. Внаслідок цих дій відбувся перехід права власності на нерухоме майно на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано.
Оскільки, у справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії Держреєстратора , який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень, то спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів приходить до висновку, що вимога позивача не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства.
Будь-яких інших вимог позивачем не заявлено.
Згідно ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки справа за наведеним позовом не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, рішення суду на підставі ст.ст. 255, 377 ЦПК України підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 255, 367, 374, 377, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів
Рішення Васильківського районного суду Київської області від 14 червня 2018 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та прав фізичних осіб-підприємців управління економіки Васильківської міської ради Київської області, третя особа - ОСОБА_3, про скасування державної реєстрації прав власності на нерухомість - закрити.
Роз'яснити, що позов ОСОБА_2 до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та прав фізичних осіб-підприємців управління економіки Васильківської міської ради Київської області, третя особа - ОСОБА_3, про скасування державної реєстрації прав власності на нерухомість підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: