Справа №761/42255/17-ц
Апеляційне провадження №22-ц/824/3128/2018
27 листопада 2018 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів Мельника Я.С., Сліпченка О.І., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD» про стягнення грошових коштів,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2018 року заяву ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа задоволено.
Видано дублікат виконавчого документа, виданого Апеляційним судом м. Києва по справі №2-3172/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD» про стягнення грошових коштів.
На обґрунтування постановленої ухвали місцевий суд зазначив, що суд вважає можливим задовольнити заяву ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD» про стягнення грошових коштів, так як його оригінал втрачено, а рішення суду у повному обсязі не виконано.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD» подали апеляційні скарги, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права при її постановленні.
Просять судове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2018 року скасувати.
Крім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD» також просить постановити нову ухвалу, якою відмовити у видачі дублікату виконавчого листа.
Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційних скаргах, у межах доводів та вимог апеляційних скарг, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення, керуючись наступним.
Відповідно до п.п. 17.4 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Згідно ж ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на момент ухвалення постанови про повернення виконавчого документа, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Відповідно до ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
За положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2009 року, яке скасовано рішенням Апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2012 року, у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD» про стягнення боргу за договором позики відмовлено повністю.
Апеляційним судом м. Києва по справі ухвалено нове судове рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD» на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 7 111 500 грн. та судові витрати 1 730 грн., а всього 7 113 230 грн. ( а.с. 130-132 т. 1, а.с. 170-175 т. 3 ).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 05 липня 2012 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2012 року залишено без змін ( а.с. 253-254 т. 3 ).
03 серпня 2012 року Апеляційним судом м. Києва згідно рішення від 22 березня 2012 року видано виконавчий лист на його виконання, де зазначено строк пред'явлення - до 05 липня 2013 року ( а.с. 62-63, 69-70, 77-78, 153-154 т. 4 ).
15 серпня 2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Бялим Максимом Глібовичем ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-3172/09, виданого 03 серпня 2012 року Апеляційним судом м. Києва про стягнення боргу у розмірі 7 113 2310 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD» на користь ОСОБА_2 ( а.с. 45, 61, 68 т. 4 ).
23 грудня 2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бялим Максимом Глібовичем ухвалено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», так як в ході проведених виконавчих дій майна боржника на яке можливо звернути стягнення не розшукано, в ході примусового виконання виконавчого документа стягнуто, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, 533 738,50 грн., залишок боргу по виконавчому документу становить 6 579 491, 50 грн. ( а.с. 71, 79, 152 т. 4 ).
Згідно копії листа відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 23 грудня 2015 року №84/1 на адресу ОСОБА_2 було направлено постанову державного виконавця про повернення документа стягувачеві від 23 грудня 2015 року, ухвалену в ході виконання виконавчого документа: виконавчий лист №2-3172/09 від 03 серпня 2012 року, що видав Апеляційний суд м. Києва.
У додатках до цього листа зазначені наступні документи - постанова про повернення документа, оригінал виконавчого документа ( а.с. 151 т. 4 ).
Відповідно до розписки представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на цьому листі, 24 грудня 2015 нею було отримано лише копію постанови про повернення виконавчого документа ( там же ).
11 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа №2-3172/09 від 03 серпня 2012 року у зв'язку з його втратою ( а.с. 73-74, 80 т. 4 ).
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла, на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження ( далі - документи виконавчого провадження ), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких належних і допустимих доказів направлення оригіналу виконавчого документу стягувачу та отримання його заявником.
Окрім цього, з точки зору другої інстанції, враховуючи наведене, ту обставину, що строк пред'явлення виконавчого документу до виконання три роки і те, що зазначений строк переривався 23 грудня 2015 року, то 11 грудня 2017 року заявник звернувся із заявою про видачу дубліката до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, тобто з дотриманням положень чинного процесуального закону.
За таких обставин, місцевий суд, на переконання апеляційного суду, вірно прийшов до висновку, що оригінал виконавчого документу було втрачено і заявником подано заяву про видачу його дублікату до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відтак, доводи апеляційних скарг про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права при її постановленні, зокрема, ст.ст. 1-4, 13, 120 ГПК України, ст. 81 п.п. 17.4 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді другої інстанції та спростовуються зазначеними по справі доказами.
При цьому, зміст листа державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бялого МаксимаГлібовича №8616 від 22 червня 2018 року про те, що оригінал виконавчого документу отримано представником стягувача за дорученням - ОСОБА_5 ( а.с. 148 т. 4 ), з точки зору суду другої інстанції, не відповідають дійсності, оскільки спростовуються поясненнями зазначеної особи, допитаної судом першої інстанції у якості свідка.
Окрім цього, як зазначено в розписці представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на листі, 24 грудня 2015 нею було отримано лише копію постанови про повернення виконавчого документа ( а.с. 151 т. 4 ).
Доводи ОСОБА_1 про те, що його належним чином не повідомлено про час та місце судового розгляду справи, він позбавлений можливості донести, безпосередньо, в судовому засіданні свою точку зору, на переконання суду другої інстанції, не свідчать про обґрунтованість його апеляційних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦПК України, в редакції, що діяла на момент звернення із даними вимогами, заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката.
Разом з тим, місцевим судом дотримані вимоги щодо виклику сторін і заінтересованих осіб, що, зокрема, підтверджується повістками про виклик до суду від 25 травня, 13 червня 2018 року ( а.с. 122, 128, 129, 144 т. 4 ), направлених на його адресу ( АДРЕСА_1 ).
Вказана адреса зазначається, як адреса його перебування, при реєстрації юридичної особи та видачі довіреностей від його імені ( а.с. 20, 35 т. 1, а.с. 36, 111 т. 3 ).
Також, ОСОБА_1 скористався своїми процесуальними правами в повній мірі під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали.
Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD», зокрема, про те, що судом не встановлений факт втрати виконавчого документа, суд обмежився поясненнями представника заявника про неотримання виконавчого документа при пересилці, з точки зору суду другої інстанції та в силу викладеного, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і повністю спростовуються матеріалами справи.
При цьому, будь-яких доказів про наявність оригіналу виконавчого документа у заявника матеріали справи не містять і таких не надали суду апелянти.
А тому, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, судове рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 263, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD» залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АМК LTD» про стягнення грошових коштів - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: Я.С. Мельник
О.І. Сліпченко