Справа № 11-сс/824/814/2018 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
22 листопада 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участі прокурора ОСОБА_6
екстрадиційно арештованого ОСОБА_7 ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
перекладача ОСОБА_10
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора відділу міжнародного співробітництва прокуратури Київської області ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 25 вересня 2018 року,-
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання Заступника прокурора Київської області ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., громадянина Ісламської Республіки Іран для забезпечення його видачі на запит компетентного органу іноземної держави.
Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя вказав, що у судовому засіданні прокурор не надав доказів необхідності застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки до клопотання прокурора про застосування екстрадиційного арешту не було додано жодного аркуша з матеріалів екстрадиційної перевірки, у зв'язку з чим, на час розгляду клопотання відсутні належні та допустимі докази висунутої підозри ОСОБА_7 та обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою запитуючою стороною (Ісламською Республікою Іран), як того вимагає Договір між Україною та Ісламською Республікою Іран про видачу правопорушників.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор в поданій апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та продовжити щодо громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вимоги мотивує тим, що відмова слідчого судді у продовженні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та не обрання жодного іншого запобіжного заходу щодо особи, яка перебуває у міжнародному розшуку є незаконним, та унеможливлює в подальшому виконання міжнародних зобов'язань щодо виданіОСОБА_7 компетентним органам Ісламської Республіки Іран, у зв'язку із можливим переховуванням останнього від правосуддя для уникнення покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, що підтримала подану апеляційну скаргу, думку підозрюваного та його захисника, які заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів провадження, 06 грудня 2017року о 19 год. 40 хв. працівниками Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ», в порядку ст.ст. 208, 582 КПК України затримано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бехбахан Іран.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2017 року до ОСОБА_7 , в порядку ст. 583 КПК України застосовано тимчасовий арешт строком на 30 діб до надходження запиту іранської сторони про його видачу.
Ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва до громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_7 застосовано та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) до вирішення питання про його видачу та фактичну передачу до Ісламської Республіки Іран, а саме до 27 квітня 2018 включно.
Проведення екстрадиційної перевірки стосовно ОСОБА_7 Алі Міністерство юстиції України, відповідно до ст. 587 КПК України доручено прокуратурі Київської області.
Контроль за проведенням екстрадиційної перевірки здійснюється Генеральною прокуратурою України на підставі листа від 19 лютого 2018 року.
В ході екстрадиційної перевірки встановлено, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні 23 лютого 2016 року шахрайства та відмивання грошових коштів на суму 14.000.000.000 іранських реалів, за звинуваченням позивачів ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Розглядаючи клопотання прокурора про застосування екстрадиційного арешту, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 584 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею не були дотримані в повному обсязі.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 585 КПК України, за наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом).
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 585 КПК України при вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує: 1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики; 3) вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується; 4) міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
Розглядаючи клопотання про застосування щодо ОСОБА_13 екстрадиційного арешту, слідчий суддя, дійшов висновку про те, що до клопотання прокурора не було додано жодного аркуша з матеріалів екстрадиційної перевірки, у зв'язку з чим, на час розгляду клопотання відсутні належні та допустимі докази висунутої підозри ОСОБА_7 та обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою запитуючою стороною (Ісламською Республікою Іран).
Разом з тим, як вважає колегія суддів, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, а саме припустився таких порушень вимог ст.ст. 584, 585 КПК України, що вплинули на правильність прийнятого рішення та тягнуть за собою його скасування.
Колегія суддів приймає до уваги доводами апеляції прокурора про те, що відмова в застосуванні запобіжного заходу до особи, яка перебуває у міжнародному розшуку є незаконною, та унеможливлює в подальшому виконання міжнародних зобов'язань щодо видані ОСОБА_7 компетентним органам Ісламської Республіки Іран. З доводами слідчого судді про те, що до клопотання не долучено жодного аркуша з матеріалів екстрадиційної перевірки колегія суддів погодитись не може, оскільки подане заступником прокурора Київської області ОСОБА_12 клопотання є обґрунтованим, до нього додані належним чином завірені копії документів, які обґрунтовують необхідність проведення екстрадиційної перевірки, що повністю відповідає вимогам ст. 583 КПК України.
Разом з тим, з урахуванням положень ст. 585 КПК України суду належало з'ясувати чи тримання ОСОБА_7 під домашнім арештом до вирішення Генеральною прокуратурою України питання про його видачу для притягнення до кримінальної відповідальності і здійснення фактичної передачі компетентним орган Ісламської Республіки Іран, є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу.
Розглядаючи клопотання та приймаючи рішення про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу, колегія суддів враховує наявність ризику ухилення останнього від правоохоронних органів та відповідно до статті 585 КПК України, враховує тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність, вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується, міцність соціальних зв'язків особи, належну процесуальну поведінку, а саме те що ОСОБА_7 від викликів до суду не ухиляється.
З урахуванням викладеного, ухвала слідчого, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_13 для забезпечення його видачі на запит компетентного органу іноземної держави підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про застосування до ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, з покладанням на останнього обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України , оскільки такий запобіжний захід буде достатнім та забезпечить виконання останнім, покладених на нього, процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 181,376, 404, 405, 407, 418, 422, 584 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу апеляційну скаргу прокурора відділу міжнародного співробітництва прокуратури Київської області ОСОБА_11 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання Заступника прокурора Київської області ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., громадянина Ісламської Республіки Іран для забезпечення його видачі на запит компетентного органу іноземної держави. - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання Заступника прокурора Київської області ОСОБА_12 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., громадянина Ісламської Республіки Іран щодо якого здійснюється екстрадицій на перевірка запобіжний захід - особисте зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
- прибувати до прокурора Київської області за кожною вимогою;
- не відлучатися з міста Києва без дозволу прокурора Київської області;
- повідомляти прокурора Київської області про зміну свого місця проживання;
Визначити строк дії ухвали - два місяці, з дня постановлення ухвали, але в межах строку екстрадиційної перевірки.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3