апеляційне провадження №22-ц/824/3169/2018
справа №371/1302/17
22 листопада 2018 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача ПоліщукН.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Амборської Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства &qu т;Райффайзен Банк Аваль&q?н ; на ухвалу Миронівського районного суду Київської області, постановлену під головуванням судді Поліщука А.С. 11 вересня 2018 року,
у справі за позовом Акціонерного товариства &q? т;Райффайзен Банк Аваль&q?н ; до ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю &q?ід;СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО &q?ІД;МАСЛІВСЬКЕ&qut;; про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
В жовтні 2017 року АТ &quВ ;Райффайзен Банк Аваль&quРа; звернулось до суду з позовом, уточненим в ході розгляду справи, про стягнення з ОСОБА_3, як з поручителя, заборгованості за кредитними зобов&q?і ;язаннями позичальника ТОВ &q?ня;СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО &q?ДА;МАСЛІВСЬКЕ&q?СТ;.
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 11 вересня 2018 року провадження у справі закрито на підставі пункту 4 частини 2 ст. 255 ЦПК України, стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ &q?шн;Райффайзен Банк Аваль&qu&q; 64664,57 грн. судових витрат.
Не погодившись з постановленою ухвалою, АТ &q?сь;Райффайзен Банк Аваль&qu А; подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою провадження у справі закрити на підставі пункту 2 частини 1 ст.255 ЦПК України, повернути АТ &q?т.;РайффайзенБанк Аваль&q? А; 61314,95 грн. та 3349,62 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі посилається на те, що зобов&q?й ;язання позичальника виконані іншим поручителем, у зв&q?ни;язку із чим наразі предмет спору відсутній та банк просив суд закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 та ч.2 ст.255 ЦПК України та повернути сплачений судовий збір. Проте суд інакше вирішив питання про закриття провадження, а саме на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, чим вийшов за межі своїх повноважень, вирішуючи відповідне клопотання позивача.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги підтримала.
Інші учасники справи в судове засідання не з&qu ;явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідач ОСОБА_3 направив заяву про визнання апеляційної скарги.
Відповідно до ст.372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з&q?ли;явились.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України та згідно із ч.3 ст.143 ЦПК України вирішив питання про стягнення судового збору з відповідача.
З такими висновками колегія суддів погодитися не може.
Частиною 1 ст.255 ЦПК України передбачені наступні підстави для закриття провадження у справі:
1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
2) відсутній предмет спору;
3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;
4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;
6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу;
7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Згідно із ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони самостійно розпоряджаються своїми процесуальними правами, позивач розпоряджається своїми правами щодо предмету спору. Якщо в процесі розгляду справи позивач повідомить про відсутність предмету спору, то суд згідно із ст.255 ЦПК України має вирішити питання про закриття провадження у справі на відповідній правовій підставі.
З матеріалів справи убачається, що позивач подав до суду заяву із клопотанням вирішити питання щодо закриття провадження у справі за відсутності предмету спору та повернення судового збору, посилаючись на ст.255 ч.1 п.2 та ст.43 ч.1 п.2 ЦПК України.
Відповідно до ст.255 ЦПК України відсутність предмету спору та відмова від позову, яка прийнята судом, - є окремими підставами для закриття провадження у справі із різними правовими наслідками.
Судом апеляційної інстанції установлено, що позивач не відмовлявся від позову, а отже суд першої інстанції невірно застосував норму процесуального права - п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, що призвело до постановлення помилкової ухвали.
Ухвала про закриття провадження у справі належить до ухвал, що перешкоджають провадженню у справі, та процесуальний порядок наслідків їх перегляду в апеляційній інстанції визначений ст.379 ЦПК України.
Статтею 379 ЦПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки судом першої інстанції постановлено ухвалу з порушенням норм процесуального права, ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підстав для скасування ухвали суду і закриття провадження у справі судом апеляційної інстанції із зазначених позивачем обставин не убачається з огляду на положення ст.379 ЦПК України та положення ст.377 ЦПК України, згідно із якою суд апеляційної інстанції має право закрити провадження у справі на підставі ст.255 ЦПК України лише у випадку, якщо зазначене питання виникне під час перегляду іншого судового рішення, яким закінчено розгляд справи.
З огляду на наведене, апеляційна скарга задовольняється частково.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381, 383, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства &qus=;Райффайзен Банк Аваль&quen; задовольнити частково.
Ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 11 вересня 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 листопада 2018 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В.Соколова