Справа № 33/824/134/2018 Суддя у І-й інст.: Клочко І.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Юденко Т.М.
05 листопада 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Юденко Т.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисника Дробязка М.М., перекладача Шахназарова О.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою захисника Дробязка М.М. на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року,
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 352,40 грн.
Згідно постанови суду, 11.02.2018 року о 06:55 год. по пр. Броварському, 41, в м. Києві ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в присутності двох свідків за допомогою алкотестеру «Драгер», згідно результатів якого, рівень алкоголю на момент огляду 11.02.2018 о 07:02 год.у ОСОБА_2 становив 1,16%. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.9 (а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
На постанову суду адвокат Дробязко М.М. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Деснянського районного суду міста Києва від 11.04.2018 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
За доводами апелянта постанова суду не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 позбавив його можливості реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП, зокрема, дати пояснення, заявити клопотання про допит свідків.
Вказує, що ОСОБА_2 не є громадянином України, не володіє ані російською мовою, ані державною мовою України, розмовляє лише на англійській мові. Його прохання щодо надання перекладача представники патрульної поліції не задовольнили, чим порушили ст. 24 Конституції України. У протоколі про адміністративне правопорушення від 11.02.2018 ОСОБА_2 розписався, не усвідомлюючи правових наслідків цього.
Крім того зазначає, що невідомо яким чином співробітники поліції вирішили, що за допомогою алкотестера «Драгер» рівень алкоголю складає 1,16 відсотків, оскільки ніяких дій (подихів тощо) ОСОБА_2 не здійснював, і в матеріалах справи відсутні докази відеофіксації даної події.
Наполягає на тому, що Правил дорожнього руху України ОСОБА_2 не порушував і працівники поліції зупинили транспортний засіб незаконно.
Звертає увагу на те, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 33 КпАП України, яка передбачає врахування особи порушника, його майнового стану, пом'якшуючих обставин тощо при обранні виду адміністративного стягнення.
Вказує, що усупереч вимог ч. 1 ст. 265-2 КупАП, автомобіль затримано не було, а натомість ОСОБА_2 було видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, що свідчить про те, що працівники поліції реально не вбачали у нього стану сп'яніння.
Також зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості про фото-, відеозйомку.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та захисника Дробязка М.М., які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що вона задоволенню не підлягає відповідно до наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Як убачається з матеріалів справи, суд при розгляді справи по суті вказані вимоги закону виконав належним чином.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, є правильним.
Зокрема, вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 445763 від 11.02.2018, який він підписав без будь-яких зауважень, а також який підписано свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest 6820», у якому зазначено результат огляду на стан сп'яніння - 1,16 проміле, з якими ОСОБА_2 погодився, засвідчивши це власним підписом; поясненнями свідка ОСОБА_5, який підтвердив, що в його присутності водій ОСОБА_2 оглядався на стан сп'яніння з використанням технічного засобу «DRAGER ALCOTEST-6820», на екрані якого висвітився результат 1,16 проміле.
З огляду на те, що особи свідків, вказані в протоколі, є випадковими перехожими і не зацікавленими в результатах розгляду справи, підстав не довіряти поясненням вказаних осіб, суд не вбачає.
В судовому засіданні апеляційного суду переглянуто відеозапис з нагрудної камери поліцейського щодо обставин події 11.02.2018, з якого вбачається, що поліцейський, який запропонував ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння, спілкувався з ним англійською мовою і ОСОБА_2 розумів значення його слів, так як виконував вказівки останнього під час проходження огляду, і клопотання про забезпечення його перекладачем поліцейським не заявляв, погоджувався з показниками приладу «Драгер» Крім того, як пояснив ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, він має цивільну дружину та дитину, і проживає в Україні, з огляду на що довід апеляційної скарги про те, що він не розуміє ані українську, ані російську мови, суд вважає сумнівним.
Що стосується доводів апеляційної скарги про не відсторонення ОСОБА_2 від керування транспортним засобом, то в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що поліцейські попередили його, щоб він не сідав за кермо після огляду на стан сп'яніння, а тому він викликав драйвера, який доставив його та автомобіль за місцем проживання.
Отже, на підставі наведеного, ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, відповідно до яких водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, чого ОСОБА_2 не зробив, і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, висновок суду 1-ї інстанції про що є правильними і таким, що відповідає матеріалам справи.
Що стосується порушення судом 1-ї інстанції права ОСОБА_2 на захист, то воно повністю поновлено в суді апеляційної інстанції, яким ОСОБА_2 скористався у повному обсязі, у тому числі правом мати перекладача, якого він самостійно, за власним бажанням, залучив для забезпечення перекладу в судовому засіданні.
З урахуванням того, що суд першої інстанції здійснив повний та всебічний розгляд справи і порушень норм КУпАП, які б стали підставою для скасування даного рішення, апеляційним судом не встановлено, постанова Деснянського районного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року, як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни, а апеляційна скарга захисника Дробязка М.М. щодо її скасування - без задоволення.
Таким чином, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Київського апеляційного суду,
Апеляційну скаргу захисника Дробязка М.М. залишити без задоволення, а постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Т.М.Юденко